Вивчено вплив 5-добового введення антибіотиків групи цефалоспоринів - цефтріаксону (50 мг/кг) та групи макролідів - азитроміцину (15 мг/кг) на транспорт води через епітелій товстої кишки (ТК) щурів-самців лінії Вістар (180 - 250 г) за допомогою методу перфузії ізольованої ділянки in situ. Дія азитроміцину зумовлювала в 2,4 разу (P << 0,001) підвищення, а цефтріаксону в 1,9 разу (P << 0,001) зменшення всмоктування води. Ці зміни не були пов'язані зі зрушеннями в кількісному та якісному складі просвітної та пристінкової мікробіоти кишечника. Збільшення поглинання води за дії азитроміцину підвищувало експресію протеїну водного каналу - AQP8 у слизовій оболонці ТК щурів, тоді як зменшення всмоктування води за дії цефтріаксону не викликало змін, але супроводжувалося прозапальними процесами та дегрануляцією тучних клітину слизовій оболонці ТК щурів.

Мета дослідження - визначити проникність епітелію товстої кишки (ТК) щурів у різні терміни після введення широкоспектрового антибіотика цефалоспоринового ряду цефтріаксону. Дослідження проведено на щурах-самцях лінії Вістар (140 - 160 г, n = 16), яких утримували у віварії ННЦ "Інститут біології та медицини" КНУ ім. Тараса Шевченка за стандартних умов щодо температури, освітлення, вологості та раціону харчування. Отже, введення цефтріаксону впродовж 14 діб призводить до порушення епітеліальної проникності ТК щурів у віддалені терміни після відміни антибіотика. Проникність епітелію ТК щурів не змінюється одразу після відміни цефтріаксону (15-та доба експерименту), проте зростає в 2,7 разу (p << 0,05) на 72-гу добу експерименту. Ці зміни можуть викликати дисрегуляцію взаємодії між клітинами епітелію, імунними клітинами власної пластини слизової оболонки та мікробіоти ТК й призводити до запалення. Таким чином, одержані результати підтверджують, що антибіотикотерапія може впродовж тривалого часу впливати на функціонування кишкового епітеліального бар'єра та підвищувати сприйнятливість до розвитку ЗЗК.

The development of inflammatory processes in colon initiates after the impairment of intestine barrier integrity. As a result of neutrophil recruiting activation and the development of inflammatory processes the increase of epithelial barrier permeability for bacteria was observed. It was previously shown that alterations in mucus barrier structure is among early factors of early Ulcerative colitis (UC) development. It was previously reported that the sulphatation level of mucus mucins in patients with UC were decreased; the mucus mucins are essential for maintaining of normal colon physiological functioning. The aim of this study was to investigate dynamic changes in total glycoprotein level and its carbohydrate composition at differents terms during UC in rats. The study was performed on male Wistar rats (160 - 180 g, n = 24). UC was induced by 6 % iodoacetamide (IA) injection, dissolved in 1 % methylcellulose (0б1 ml, per rectum). Control rats received 1 % methylcellulose solution (0,1 ml, per rectum). Animals were subjected to an autopsy in 0,5, 2, 6 hours and on the 3<^>rd and 7<^>th day of experiment. Total level of mucus glycoproteins, hexoses, hexosamines, fucose and sialic acids in colon mucus were measured. It was determined that total glycoprotein level significantly increased starting from 6 hr after IA enema (1,7-fold, p << 0,05), which remained unchanged on the 3<^>rd (2-fold increase, p << 0,05) and 7<^>th (1,8-fold increase, p << 0,05) days of experiment vs. control group. These changes were accompanied by the increase of hexose content on the 3<^>rd (7,7-fold, p << 0,05) and 7<^>th (5,5-fold, p << 0,05) days of experiment vs. control group. At the same time the fucose level was sharply decreased in 6 hr (3,3-fold, p << 0,05) and on the 3<^>rd (4-fold, p << 0,05) and 7<^>th (7,5-fold, p << 0,05) days of experimen vs. control group. The hexoasmine level was incresed in 0,5 (2,4-fold, p << 0,05), 2 (2,4-fold, p << 0,05), 6 hr (2,9-fold, p << 0,05) and on the 3<^>rd (3,2-fold, p << 0,05) and 7<^>th (3,9-fold, p << 0,05) days of experiment vs. control group. The sialic acid level was increased in 6 hr (1,4-fold, p << 0,05) and on the 3<^>rd (1,3-fold, p << 0,05), 7<^>th (1,7-fold, p << 0,05) days of experiment vs. control group. The increase of total glycoprotein level was accompanied by sharp decrease of fucose content and increase of sialic acids content in mucin carbohydrate composition. This indicates about secretion process activation of mucins, which have less ramified carbohydrate part. Although, despite taking into account the increase of total mucin amount and elongation of carbohydrate chains by the increase of hexose level, this mucus is less tight and might be hardly held on the epithelial cells surface due to the low state of ramifidation. Moreover, the decrease of the amount of glycoprotein side carbohydrate chains might lead to the increase of the epithelium susceptibility to microorganisms and foreign macromolecules, which, in its turn, support the inflammatory process in colon. The slowly progressing changes of total glycoprotein level and carbohydrate composition in surface colon mucus layer were observed during experimental colitis in rats.

Досліджено структурні та функціональні особливості слизової оболонки тонкої кишки на білих лабораторних щурах залежно від мікробіотного складу пристінку протягом 14 діб, аутопсію проводили на 15, 29 та 72-гу добу від початку експерименту у віддалені терміни застосування цефтріаксону або сумісного його введення з мультипробіотиком. Слід відмітити зміни структурного та функціонального стану слизової оболонки тонкої кишки щурів, що супроводжуються гіпертрофією келихоподібних клітин та дегрануляцією тучних клітин. Наслідки зберігаються у віддалені терміни після його відміни, зокрема, на 29-ту та 72-гу добу експерименту. Зміни слизової оболонки тонкої кишки тісно пов'язані з порушенням складу пристінкової мікробіоти, яка характеризувалася ростом умовно-патогенної, зокрема, Staphylococcus aureus, грибів роду Candida. Схема одночасного використання та відміни мультипробіотика з цефтріаксоном є малоефективною для усунення негативних наслідків введення антибіотика. Антибіотик разом з мультипробіотиком та продовження застосування другого, а також послідовне їх введення відповідно є значно ефективнішими порівняно з першим режимом і надає змогу зменшити або повністю усунути порушення структурного та функціонального стану слизової оболонки тонкої кишки.