Розкрито особливості позааудиторної роботи у вищих педагогічних навчальних закладах України у другій половині XX ст. Проаналізовано досвід професійно-педагогічної підготовки майбутніх вчителів у зазначеній роботі.

Раскрыты особенности позааудиторной работы в высших педагогических учебных заведениях Украины во второй половине XX в. Проанализирован опыт профессионально-педагогической подготовки будущих учителей в данной работе.

Електроекстракція металів зі стічних вод супровождується побічними реакціями, кінетику яких необхідно враховувати під час вибору оптимальних технологічних параметрів процесів очистки. Встановлено, що у разі збільшення катодної густини струму та рН розчину можлива зміна механізму побічного процесу виділення водню: перехід від відновлення гідроксонієвих іонів з дифузійними обмеженнями до відновлення молекул води з активаційним контролем. В останньому випадку доцільно використовувати перемішування розчину або рух катодів для прискорення електроекстракції металів. У випадку очистки розчинів від іонів міді суттєвим побічним процесом є відновлення молекулярного розчиненого кисню з межовою дифузійною швидкістю, а виділення водню практично не відбувається. Обертання катодів мало впливає на вихід за струмом міді, але збільшує допустиму робочу густину струму й тим самим дозволяє прискорити процес очистки стічної води.

Досліджено вплив параметрів імпульсного струму на морфологію покриттів і електрохімічні характеристики процесу електроосадження нікелю із сульфаматних електролітів. Визначено режими електролізу, які сприяють блискоутворенню, зменшенню пористості покриттів і підвищенню виходу за струмом металу. Показано, що вихід за струмом зростає у разі зниження шпаруватості та збільшення частоти імпульсного струму. Використання імпульсів з великою шпаруватістю призводить до утворення дрібнодисперсних блискучих гладких осадів з величиною зерна 20 - 30 нм.

Досліджено вплив оксоаніонів (<$E roman {CrO sub 4 sup 2- ,~WO sub 4 sup 2- ,~MoO sub 4 sup 2- ,~VO sub 3 sup - ,~MnO sub 4 sup - ,~BrO sub 3 sup - ,~IO sub 3 sup -}>) на анодну поведінку маловуглецевої сталі в слабомінералізованій воді. Показано, що найбільш ефективними пасиваторами є бромати і йодати, а молібдати зумовлюють високу стабільність анодних пасивних плівок. Запропоновано композиції домішок, які забезпечують самовільну пасивацію сталі і можуть використовуватись як інгібітори корозії в замкнених системах водного охолодження.

Обгрунтовано можливість використання процесів хімічної пасивації маловуглецевої сталі під дією оксоаніонів елементів V - VII груп періодичної системи для формування модифікованих оксидних плівок, які можна класифікувати як конверсійні покриття (КП), стійкі за умов атмосферної корозії. Запропоновано ряд розчинів для нанесення КП і оцінено їх стійкість і захисну дію. За допомогою методу електрокапілярних кривих установлено адсорбційну здатність броматів і молібдатів. Досліджено поверхню зразків із нанесеними КП із використанням методу атомно-силової мікроскопії.

На основі аналізу широкого кола джерел вперше цілісно досліджено досвід професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів у позааудиторній роботі у вищих навчальних педагогічних закладах України у другій половині XX ст. Виявлено основні етапи становлення та розвитку позааудиторної роботи: 1950 - 1960 рр., 1970 - 1980 рр., 1990-ті рр., встановлено основні напрями її здійснення: соціокультурний, художньо-естетичний, науково-дослідний та природничий; конкретизовано види та форми позааудиторної діяльності студентів, охарактеризовано їх змістовий компонент. Розкрито сутність професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів та специфіки студентської групи як середовища професійного зростання майбутнього педагога з урахуванням соціально-економічних перетворень. У процесі наукового дослідження узагальнено досвід професійно-педагогічної підготовки майбутніх вчителів вищих навчальних педагогічних закладів України та виявлено освітньо-виховні можливості позааудиторної роботи.

Досліджено нанесення на сталь нікель-алмазних композиційних покриттів для виготовлення абразивного та ріжучого інструменту. На підставі літературних даних та попередніх досліджень обрано метод електроосадження покриттів реверсним струмом. Виведено рівняння для розрахунків густин струму в катодних та анодних імпульсах. Досліджено вплив цих параметрів на амплітудні потенціали та поляризаційні характеристики процесу, фізико-механічні властивості нікелевої зв'язки та нікель-алмазних покриттів. Показано, що монополярний імпульсний струм недоцільно використовувати через значне підвищення внутрішніх напруг нікелю у порівнянні з постійним струмом.

С помощью метода поляризационного сопротивления исследовано изменение во времени скорости коррозии образца Сталь 20 в воде с разной степенью минерализации. Показано, что в отсутствии перемешивания, а также в начальное время перемешивания скорость коррозии мало зависит от содержания солей в модельной воде. После 50 ч испытаний в перемешиваемой жесткой воде скорость коррозии снижается примерно вдвое, а в мягкой воде остается почти постоянной. Коррозионное поведение стали проанализировано с точки зрения формирования на ее поверхности пленок малорастворимых соединений из компонентов раствора и продуктов коррозии стали.

Методом поляризационного сопротивления исследована эффективность противокоррозионной защиты малоуглеродистой стали за счет формирования защитных слоев, модифицированных соединениями алюминия, которые получали при растворении алюминиевого анода. Максимальное торможение коррозии (в 10 раз) достигается при катодной поляризации стали с анодным растворением алюминия. Образованные плотные защитные слои, содержащие гидроксид алюминия, имеют значительное последействие, сохраняя защитные свойства при отключении поляризации и замене воды.

Розглянуто процес одержання міді з руди, основними мідевмісними компонентами якої є карбонати. Мідь вилуговували з руди розведеною сульфатною кислотою, одержані розчини використовували для електроекстракції міді. Обгрунтовано доцільність використання ступеневого зниження густини струму електроекстракції для осадження міді у вигляді щільної пластини або фольги із 100 %-м виходом за струмом. Проведено теоретичні розрахунки режиму електролізу. Розраховано, що тривалість періоду не залежить від концентрації іонів металу і визначається вибраною величиною <$E alpha>, електрохімічним еквівалентом металу та щільністю завантаження катодів. Виведено формули для обчислення зниження концентрації металу у ступеневому режимі зменшення густини струму. Проаналізовано причини можливого відхилення експериментальних параметрів від теоретичних. Показано, що під час осадження компактної міді потенціал виділення водню не досягається, а зниження виходу за струмом стає помітним у сильно розведених розчинах, де струм відновлення розчиненого кисню стає відчутним на фоні робочого струму. Експериментальні поляризаційні криві надали змогу визначити граничні дифузійні густини струму, які добре узгоджуються з розрахованими теоретично.

Розглянуто процес електроекстракції міді з розчинів, одержаних вилуговуванням міді з карбонатної руди сульфатною кислотою. Показано, що обробку руди доцільно проводити 10 %-ною кислотою впродовж 30 - 40 хв під час інтенсивного перемішування суміші. Здійснено процес електроекстракції міді з концентрованого розчину при ступеневому зниженні густини струму пропорційно до концентрації іонів міді, що зменшується в ході процесу. Виконано порівняння параметрів реального процесу і розрахованого за теоретично отриманими формулами. Встановлено, що прогнозування оптимального режиму електролізу можливо здійснювати за електрохімічними характеристиками, початковою концентрацією металу і геометричними параметрами електрохімічної комірки. Одержано експериментальну залежність напруги на електролізері від концентрації кислоти, іонів міді та густини катодного струму. Виявлено, що основною складовою напруги на електролізері є електрохімічна - різниця потенціалів електродів під струмом. Показано зменшення напруги в часі й розраховано питомі витрати електроенергії під час одержання міді методом електроекстракції.

Исследовано влияние изменения состава раствора в процессе электроэкстракции на величину предельной плотности тока осаждения меди. Определено максимально допустимое отношение рабочей плотности тока к предельной для электроосаждения компактной меди без дендритных и порошковых агломератов. Разработаны высокопродуктивные энергосберегающие режимы электролиза для получения компактных плотных осадков меди почти со 100 % выходом по току.

Актуальною проблемою електроекстракційного одержання компактної міді з гідрометалургійних розчинів є інтенсифікація процесу завдяки підвищенню максимально допустимих робочих густин струму при збереженні високої ефективності процесу. Мета дослідження - розробка способу визначення максимально допустимих робочих густин струму формування компактних осадів міді для процесу електроекстракції на підставі використання залежностей електрохімічного опору (ri) від робочої густини струму (i). Застосовано метод одержання катодних поляризаційних кривих процесу осадження міді з сульфатних розчинів. Морфологію катодної міді, осадженої за умов варіювання концентрації іонів міді, сульфатної кислоти та густини струму, досліджено за допомогою металографічного мікроскопа. Показано, що максимальна робоча густина струму осадження компактних осадів міді прийнятної для гідрометалургії якості відповідає початку підйому кривої ri - i після мінімуму. Встановлено, що збільшення концентрації міді зумовлює розширення області мінімуму, а концентрації кислоти - звуження. Аналітично одержано рівняння, яке надає змогу розмежувати міграційну та дифузійну складові граничної густини струму для цієї системи. Вперше за допомогою методу диференціювання поляризаційних кривих, з використанням рівняння для умов змішаної кінетики, здійснено визначення максимальної робочої густини струму осадження компактних осадів з врахуванням зміни складу сульфатного розчину електроекстракції міді.