Здійснено системний аналіз міфологічного дискурсу прозових творів М.А.Астуріаса різних років в аспекті художнього втілення проблеми транскультурної метизації та пошуку рішення інтеграції мультикультуральної ідентичності. Водночас проведено дослідження "Легенд Гватемали" з урахуванням перспектив трьох художньо-естетичних систем, які стали основою творчості письменника - міфології майя, сюрреалізму та іспанського бароко. Детально охарактеризовано вплив символіки міфології майя, пов'язаної з їх космогонічними уявленнями, та символіки бога Кукулькана, встановлено перегук з давніми текстами майя (творами "Пополь-Вух", "Чілам Балам", сакральною поезією). Проаналізовано модель використання М.А.Астуріасом символів міфології майя та запозичень з доколумбових текстів. Розглянуто аналогії між ритмікою та образністю "Легенд Гватемали" та принципами архітектури майя та особливостями доколумбового візуального мистецтва. Досліджено еволюцію міфологічного дискурсу астуріасівської прози, висвітлено розвиток поглядів письменника щодо гватемальського національного суб'єкта (від вертикальної, ієрархізованої побудови у "Легендах Гватемали" (синкретичного образу міста-вежі) до горизонтального зіставлення, сумісності у "Дзеркалі Ліди Саль". Відзначено невирішеність проблеми інтеграції мультикультуральної ідентичності у творчості митця. Встановлено, що процес транскультуризації у Латинській Америці все ще не можна вважати завершеним, а тому напруга між "хотіти бути" та "могти бути" продовжує існувати в мистецтві та соціальному житті континенту.