Визначено поняття й розглянуто етапи кримінально-правової кваліфікації, що здійснюється у разі звільнення від кримінальної відповідальності.

Определено понятие и рассмотрены этапы уголовно-правовой квалификации, осуществляемой при освобождении от уголовной ответственности.

The concept is defined and the stages of criminal-law qualification, which is carried out at release from criminal responsibility, are considered.

Розглянуто проблеми звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям. З'ясовано його історичні передумови та соціально-правову зумовленість, розкрито юридичну природу, показано місце в структурі норм кримінального права. Розкрито зміст об'єктивних і суб'єктивних ознак дійового каяття (повне відшкодування збитків, усунення шкоди, активне сприяння розкриттю злочину).

Рассмотрены проблемы освобождения от уголовной ответственности в связи с действенным раскаиванием. Согласованы его исторические предпосылки и социально-правовая обусловленность, раскрыта юридическая природа, показано место в структуре норм уголовного права. Раскрыто содержание объективных и субъективных признаков действенного раскаивания (полное возмещение и устранение ущерба, активное содействие раскрытию преступления).

Висвітлено основоположні принципи застосування Європейської конвенції з прав людини в діяльності органів внутрішніх справ (на основі нормативних документів Ради Європи юридично-обов'язкового та рекомендаційного характеру). Розкрито проблеми дотримання прав людини під час здійснення оперативно-розшукової діяльності, у випадках застосування сили та вогнепальної зброї працівниками міліції. Увагу приділено особливостям реалізації права на мирні зібрання, питанням заборони катувань і жорстокого поводження в діяльності міліції.

Освещены основоположные принципы применения Европейской конвенции по правам человека в деятельности органов внутренних дел (на основе нормативных документов Совета Европы юридически обязательного и рекомендационного характера). Раскрыты проблемы соблюдения прав человека во время осуществления оперативно-разыскной деятельности, в случаях применения силы и огнестрельного оружия сотрудниками милиции. Уделено внимание особенностям реализации права на мирные собрания, вопросам запрета пыток и жестокого поведения в деятельности милиции.

Проведено комплексне наукове дослідження проблем звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям. З'ясовано історичні передумови та соціально-правову зумовленість даного звільнення, проаналізовано юридичну природу, місце у структурі норм кримінального права. Виявлено підстави звільнення від даної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям, проаналізовано його умови та зміст об'єктивних і суб'єктивних ознак (повне відшкодування збитків, усунення шкоди, активне сприяння розкриттю злочину, вчинення злочину вперше, невелика тяжкість вчиненого злочину). Наведено науково обгрунтовані пропозиції, спрямовані на удосконалення ст. 45 КК, яка передбачає звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям.

Розглянуто комплекс загальнотеоретичних, методологічних і практичних проблем взаємодії сучасного кримінального права України із міжнародною правовою системою. Розкрито зв'язки кримінального права із міжнародним правом. Розглянуто закономірності розвитку національного кримінального права за умов глобалізації. Проведено порівняльно-правовий аналіз законодавства України про кримінальну відповідальність у його співвідношенні з положеннями міжнародного права. Досліджено проблеми встановлення фактичного змісту та теоретичної інтерпретації деяких принципів кримінального права України з урахуванням їх генетичних і функціональних зв'язків із міжнародно-правовою системою. Розглянуто проблеми визначення місця елементів міжнародно-правової системи у внутрішньодержавному механізмі кримінально-правового регулювання.

Проаналізовано стан і визначено перспективи розвитку принципів кримінального права України з урахуванням впливу на цю галузь принципів і норм міжнародного права та міжнародних зобов'язань держави.

Досліджено феномен міжнародно-правового виміру кримінального права України як сукупної системно-структурної та функціональної характеристики галузі, яка визначається її взаємодією із міжнародною нормативною системою та залежністю її розвитку від всесвітніх і регіональних процесів економічної, політичної та культурної інтеграції. Розкрито політико-правові передумови, що визначили виникнення та генезис цього феномену. Проаналізовано теоретичні та методологічні засади наукових досліджень проблем кримінального права України у міжнародно-правовому вимірі. З урахуванням процесів інтернаціоналізації кримінального права України як тенденції його розвитку показано перспективи застосування порівняльно-правового методу у вивченні проблем кримінального права, що виникають за його взаємодії з міжнародним правом. Проведено філософсько-правовий аналіз зв'язків кримінального права України із міжнародною нормативною системою. Висвітлено кримінально-правові аспекти глобалізації та показано її вплив на кримінальне право України. Проаналізовано основні теоретичні та юридико-технічні проблеми взаємодії кримінального права України з міжнародним правом. Встановлене місце загальновизнаних принципів і норм міжнародного права у кримінальному праві України та характер взаємодії кримінального права України з іншими елементами міжнародної нормативної системи (міжнародним договором, міжнародним звичаєм). Розкрито проблеми імплементації норм міжнародного права в кримінальному праві. Шляхом аналізу змісту принципів кримінального права України здійснено оцінку відповідності ідеологічної основи цієї галузі міжнародно-правовим стандартам захисту прав людини. Встановлено межі чинності та дії законодавства України про кримінальну відповідальність, визначені зв'язками національного права з міжнародною нормативною системою. Внесено пропозиції, спрямовані на забезпечення подальшої оптимізації взаємодії кримінального права України з міжнародно-правовою системою та вдосконалення законодавства України про кримінальну відповідальність.

Охарактеризовано поняття та структуру закону про кримінальну відповідальність. Наведено класифікацію злочинів. Обгрунтовано причинний зв'язок у кримінальному праві. Приділено увагу випадку (казусу) як невинному заподіянню суспільно небезпечних наслідків. Подано інформацію про підстави та межі відповідальності співучасників. Висвітлено одиничний злочин як структурний елемент множинності злочинів. Розглянуто види кримінальних покарань. Викладно особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх. Надано відомості про порушення недоторканості житла (ст.162 Кримінального кодексу України).

Висвітлено генезис словосполучення "кримінальне право". Охарактеризовано структуру закону про кримінальну відповідальність. Надано філософське обгрунтування кримінальної відповідальності. Наведено класифікацію злочинів за ступенем тяжкості. Подано інформацію про об'єкт, суб'єкт і предмет злочину, його об'єктивну та суб'єктивну сторони, а також стадії вчинення умисного злочину. Обгрунтовано обставини, що виключають злочинність діяння. Розкрито поняття та значення судимості. Розглянуто особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх. Приділено увагу видам примусових заходів медичного характеру.

Проаналізовано юридичний зміст передбачених у статтях 164 та 165 Кримінального кодексу України підстав кримінальної відповідальності за злісне ухилення від сплати коштів на утримання дітей або непрацездатних батьків, а також за злісне ухилення батьків від утримання неповнолітніх або непрацездатних дітей, що перебувають на їх утриманні. Розкрито засоби диференціації та актуальні проблеми реалізації відповідальності за ці злочини в кримінальному праві України. Показано особливості звільнення від кримінальної відповідальності осіб, які вчиняють злочинне ухилення від виконання обов'язків з утримання дітей або батьків.

Проведено кримінально-правовий аналіз насильства над населенням у районі воєнних дій як злочину проти встановленого порядку несення військової служби (військового злочину), передбаченого ст. 433 Кримінального кодексу України. Показано розвиток кримінально-правової заборони насильства військових над цивільним населенням. Надано оцінку підстав і передумов його криміналізації у вітчизняному кримінальному праві. Розглянуто положення кримінального законодавства іноземних держав щодо заборони насильства над населенням у районі воєнних дій. Наведено кримінально-правову характеристику складів злочинів, передбачених ст. 433 Кримінального кодексу України. Визначено критерії, за якими насильство над населенням у районі воєнних дій відрізняється від інших протиправних діянь.

Розглянуто основні питання навчальної дисципліни "Кримінальне право України", її методологію та методику, інститути та вчення Загальної та Особливої частин. Розкрито сутність, ознаки й особливості таких понять, як кримінальна відповідальність, небезпечне діяння, юридична помилка, перевищення меж необхідної оборони. Охарактеризовано види стадій учинення злочину, форми співучасті, мету покарання та її ознаки. Увагу приділено проблемам самоправства, підроблення документів, зловживання владою, притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності.