Зазначено, що у міжвоєнний період у Львівському університеті виникли два дослідницькі об'єднання археологів і спеціалістів суміжних наук, які згуртувалися навколо двох учених з великим науковим та особистим авторитетом: Едмунда Булянди - класичного археолога та Яна Чекановського - антрополога. Після Другої світової війни представники цих об'єднань зробили спробу їх відновлення в Любліні у новоствореному Університеті Марії Кюрі-Склодовскої та в Люблінському католицькому університеті (проф. Я. Чекановcький, Ю. Гаєк, Т. Генцель, Я. Мидлярський і С. Носек із Кракова) та у Вроцлаві в новоствореному Вроцлавському університеті (проф. Е. Булянда, Р. Ганшинєц, К. Маєвський). Зауважено, що всі археологи - послідовники львівської школи професора Л. Козловского і професора Е. Булянди, відігравали важливу роль у польській науці і за час своєї діяльності зробили значний внесок в археологію.