Розглянуто питання застосування системного аналізу для моделювання чинників економічного зростання в перехідній економіці. Висвітлено роль демографічної та соціальної політики в забезпеченні сталого економічного розвитку, сучасні демографічні тенденції в Україні та країнах СНД. Описано форми і методи взаємодії держави з інститутами Європейського Союзу (ЄС) в контексті стратегії розширення та внутрішнього реформування ЄС. Наведено статистичний аналіз факторів прямого іноземного інвестування в економіку України.

Рассмотрены вопросы применения системного анализа для моделирования факторов экономического роста в переходной экономике. Освещены роль демографической и социальной политики в обеспечении стабильного экономического развития, современные демографические тенденции в Украине и странах СНГ. Описаны формы и методы взаимодействия государства с институтами Европейского Союза (ЕС) в контексте стратегии расширения и внутреннего реформирования ЕС. Приведен статистический анализ факторов прямого иностранного инвестирования в экономику Украины.

В експерименті на білих щурах вивчено вплив одноразового уведення деяких статинів (аторвастатину, ловастатину, симвастатину) на функціональний стан нирок після перенесеної рабдоміолітичної гострої ниркової недостатності. У результаті дослідження в групах лікованих тварин встановлено зниження гіперліпідемії, протеїнурії та екскреції білка, помірне збільшення діурезу та швидкості клубочкової фільтрації.

It is determined that herbicide 2,4-dichlorophenoxyacetic acid (2,4-D) leads to a decreasing of the superoxide dismutase (SOD) activity and to a twofold increasing of the malondialdehyde (MDA) content in rat liver homogenate. Under the influence of the plant growth regulator ivin - N-oxide-2,6-dimethyl-pyridine - significant changes in the enzymatic activity were not observed, but the inhibition of lipid peroxidation was noted. The stimulating effect of 2,4-D on the MDA content was completely inhibited by ivin and their molecular complex with succinate - poteitin. The SOD activity was decreased by 2,4-D but was partly restored by pyridine derivates. The protective properties of poteitin are more significant as compared to those of ivin.

Pyridine does not provoke significant changes of the ecto-ATPase and 5'-nucleotidase activities of the plasma membrane of hepatocytes. <$E roman Mg sup 2+>, <$E roman Ca sup 2+>-ATPase activity is not changed under the influence of pyridine too. Pyridine produces the alterations of the <$E roman Na sup +>, <$E roman K sup +>-ATPase activity that have biphase character. A decrease of the enzyme activity is observed at nanomolar and <$E 10 sup -5> M concentrations and disappears at micromolar concentrations. This effect might be caused by features of the pyridine interaction with the membrane lipid matrix.

В експерименті на щурах досліджено дію 3-х статинів (аторвастатину, ловастатину, симвастатину) на функцію нирок за умов гострої ниркової недостатності (ГНН) і встановлено ефективні дози, у яких вони найбільш виражено виявляють нефропротекторні властивості. Виявлено, що всі статини у різних дозах викликали відновлення функціональної активності нирок на тлі змодельованої рабдоміолітичної ГНН, проте у дозі 20 мг/кг відзначали найбільш суттєве покращання основних показників функцій нирок: посилення діурезу на 32 %, швидкості клубочкової фільтрації - на 90 %, зменшення протеїнурії більше ніж удвічі. При цьому активність креатинфосфокінази плазми крові тварин була всього на 14 % вища за значення інтактного контролю. Водночас у тварин із модельною патологією без застосування препаратів цей показник підвищувався на 141 %, що вказує на незначну міотропну активність статинів у обраному режимі введення. Отже, застосування дози 20 мг/кг є найбільш обгрунтованим з точки зору нефропротекторної ефективності та безпеки.

Статини поряд зі своєю основною гіполіпідемічною дією здатні виявляти антиоксидантні, протизапальні та імуномодуляторні ефекти. Тому застосування інгібіторів ГМГ-КоА редуктази можна розглядати як потенційний терапевтичний напрям запобігання гентаміцин-індукованій нефротоксичності. Мета дослідження - виявити нефропротекторні властивості статинів (аторвастатину, ловастатину, симвастатину) у випадку гентаміцинової гострої ниркової недостатності у щурів. Експеримент виконано на 40 білих щурах, розподілених на 5 рівних груп. Гостру ниркову недостатність викликали внутрішньом'язовим уведенням щурам 4 % розчину гентаміцину сульфату в дозі 80 мг/кг 1 раз на добу протягом 6 днів. Статини вводили внутрішньошлунково в дозі 20 мг/ кг з першого дня застосування гентаміцину, після чого вивчали зміни функціонального стану та гістоструктури нирок. За результатами експерименту встановлено обширні пошкодження канальців нефрону з розвитком некрозу, що супроводжувались олігурією та протеїнурією, а також значним зменшенням швидкості клубочкової фільтрації в результаті нефротоксичного впливу гентаміцину. Застосування статинів (аторвастатину, ловастатину, симвастатину) у дозі 20 мг/кг сприяло відновленню сечовиділення та зменшенню концентрації білка в сечі, а також збереженню гістоструктури нирок, що доводить наявність у препаратів нефропротекторних властивостей.

Зважаючи на поширеність цукрового діабету (ЦД) у світі, тяжкість перебігу та ускладнення, пошук засобів і методів лікування цієї недуги є однією з актуальних медичних та соціальних проблем сучасності. Мета дослідження - з'ясувати ефективність застосування нанохрому цитрату як засобу корекції за експериментального ЦД 2 типу. На моделі дексаметазонового (0,125 мг/кг, 14 діб) ЦД у 18-місячних щурів-самців досліджено вплив нанохрому цитрату (НХЦ, 0,01 мг/кг) на рівень глікемії, інсулінемії, інсулінорезистентність (HOMA-IR), морфоструктуру підшлункової залози, показники ліпідного та білкового обміну у порівнянні з препаратом метформіном. У разі вивчення морфоструктури підшлункової залози враховували кількість, розподіл за розміром панкреатичних острівців, їх клітинний профіль. Визначення біохімічних показників у сироватці крові проводили фотоколориметрично за загальноприйнятими методиками з використанням діагностичних наборів "Реагент" та НВП "Філісіт-діагностика" (Україна). На 14 добу моделювання ЦД, коли рівень глюкози в крові зріс в 2,6 разу, профілактично-лікувальне застосування НХЦ сприяло зниженню рівня глікемії вдвічі (6,63 +- 0,34) ммоль/л проти (14,22 +- 0,36) ммоль/л за ЦД. У разі ЦД на тлі підвищеного вмісту інсуліну в сироватці крові (4,2 +- 0,20) мкОд/мл) введення НХЦ знизило вміст інсуліну в 2,3 разу (1,8 +_ 0,09) мкОд/мл) до рівня інтактних тварин, індекс (HOMA-IR) знизився в 6,4 разу з (3,33 +- 0,26) до (0,52 +- 0,03). За виразністю гіпоглікемічної дії застосування НХЦ на тлі ЦД не поступається препарату порівняння метформіну, а захисний його ефект на морфоструктуру підшлункової залози (ПЗ) переважає вплив метформіну. Під впливом НХЦ у сироватці крові тварин з ЦД знизився вміст загальних ліпідів, загального холестерину, зріс холестерин ЛПВЩ та нормалізувався вміст сечовини. Під впливом нанохрому цитрату на тлі експериментального ЦД показники глікемії, інсулінемії та інсулін-глюкозного зв'язку (HOMA-IR) знижуються до рівня інтактних тварин. Нанохрому цитрат також запобігає пошкодженню гістоструктури ПЗ, нормалізує порушені показники ліпідного обміну. За ефективністю коригуючого впливу на показники вуглеводного, ліпідного, білкового обміну та протективною дією на морфоструктуру ПЗ НХЦ за умов ЦД 2 типу не поступається препарату порівняння метформіну.

Цукровий діабет (ЦД) - серйозна медико-соціальна проблема, оскільки характеризується значним поширенням у світі та сталою тенденцією до збільшення кількості хворих. Мета роботи - дослідити вплив нанохрому цитрату на осмотичну резистентність мембран еритроцитів крові тварин за ЦД. Роботу виконано на 18-місячних лабораторних щурах-самцях. ЦД викликали дексаметазоном (0,125 мг/кг, п/шк,14 діб). Нанохрому цитрат (НХЦ) вводили в шлунок (0,01 мг/кг, 14 діб). Проникність еритроцитарних мембран (осмотична стійкість еритроцитів) визначали за стійкістю еритроцитів до суміші ізотонічних розчинів сечовини і натрію хлориду з їх різним об'ємним вмістом. Ступінь осмотичного гемолізу (%) вимірювали фотоколориметрично по відношенню до оптичної щільності еталонного розчину сечовини. Осмотичну резистентність мембран еритроцитів (ОРМЕ) - (% гемолізованих клітин) порівнювали з аналогічним показником у контрольних інтактних тварин. Рівень глюкози крові визначали за допомогою глюкометра. У тварин з експериментальним ЦД поряд зі збільшенням рівня глюкози в крові до 14,2 +- 0,4 ммоль/л відсоток гемолізованих еритроцитів у порівнянні з контролем зріс у 8,2 - 2,3 разу відповідно до збільшення концентрації сечовини в розчині. Підвищення проникності еритроцитарних мембран, що призвело до зниження осмотичної стійкості еритроцитів та їх гемолізу, свідчить про активацію ПОЛ і зниження активності систем антиоксидантного захисту у тварин з ЦД. Уведення НХЦ при ЦД зменшило вміст глюкози в крові до 6,6 +- 0,4 ммоль/л і значно підвищило ОРМЕ, що свідчить про наявність у НХЦ мембранопротекторних властивостей. Висновки: за експериментального (дексаметазонового) ЦД знижується осмотична резистентність мембран еритроцитів, активуються деструктивні процеси, що призводить до їх прискореного руйнування. НХЦ зменшує рівень глюкози в крові тварин з ЦД і підвищує осмотичну резистентність мембран еритроцитів.