Проаналізовано еволюцію інституту оцінки доказів у цивільних справах на українських землях, де виділяються три періоди його розвитку: оцінка доказів за міфологічними віруваннями, за теорією формальних доказів та за внутрішнім переконанням суду. Інститут оцінки доказів з точки зору структури доказового права розглянуто як загальний та функціональний правовий інститут. Сутність оцінки визначено через розумово-процесуальну концепцію, де розумова діяльність здійснює безпосередній вплив на оцінку доказів, а процесуальна - опосередкований. Для характеристики загальних та спеціальних норм інституту оцінки доказів здійснено аналіз класифікацій оцінки доказів. Запропоновано критерії виділення принципів інституту оцінки доказів та проведено їх узагальнення в упорядковану систему, які за суб’єктним критерієм поділені на загальні та спеціальні. Охарактеризовано загальні та спеціальні принципи інституту оцінки доказів у цивільному процесі.