Досліджено 28 хворих, з яких групу порівняння склали 13 пацієнтів, де корекція порушеного жовчотоку зроблена формуванням холедохоєюноанастомозу (ХЄА) за стандартною технологією, яка виключає надходження жовчі до дванадцятипалої кишки (ДПК) та потребує (для профілактики дигестивно-біліарного рефлексу) використання для пластики відносно тривалого (60 - 80 і навіть 100 см) сегменту порожньої кишки. Основну групу склали 15 хворих, відновлення жовчотоку яким проведено формуванням ХЄА за розробленими модифікованими методиками. Для вивчення ефективності розроблених модифікацій ХЄА програма традиційного (клініко-лабораторно-інструментального) дослідження хворих була доповнена рядом спеціальних методик ендоскопічної внутрішньо дуоденальної рН-метрії, дуоденоманометрії за Я. Д. Витебським, бактеріологічним і біохімічним дослідженням вмісту ДПК, рентгенологічної дуоденографії, а також фіброгастродуоденоскопії (ФГДС) з біопсією слизової ДПК. Виявлено, що стандартні способи ХЄА не забезпечують порушеного холестазом відновлення показників морфофункціонального стану ДПК, зберігаючи високу вірогідність утворення в ній пептичної виразки, яка може ускладнюватися кровотечею. Розроблено модифікації формування ХЄА, які забезпечують відновлення жовчотоку з надходженням жовчі до ДПК, сприяють нормалізації її морфофункціонального стану та одночасно перешкоджають дуодено-біліарному рефлексу, незважаючи на використання для пластики порівняльно більш коротких (35 - 40 см) сегментів порожньої кишки.