Рассмотрен метод локальных сдвигов в задачах сжатия графической информации.

Изложен модифицированный алгоритм получения оптимального неравномерного кода Шеннона-Фано в рассматриваемом методе сжатия. Отличительной особенностью данного механизма является полное отсутствие этапа вычисления вероятностей при получении оптимального неравномерного кода.

Проанализированы известные алгоритмы Хаффмана и Шеннона - Фано для получения оптимальных кодов с точки зрения их быстродействия и эффективности сжатия. Рассмотрен случай кодирования только одного символа из всего алфавита, который имеет место в новом методе структурного сжатия информации - методе локальных сдвигов. На основании проведенных экспериментов сделан вывод о том, что применение алгоритма Шеннона - Фано требует меньше времени для кодирования, практически не уступая методу Хаффмана по качеству кода. Скорость передачи данных при таком кодировании значительно выше.

Адаптивные алгоритмы кодирования весьма эффективны для сжатия данных. Адаптивный (динамический) метод Хаффмана позволяет достичь наиболее высокой степени сжатия и достаточно хорошей скорости обработки данных. Цель работы - аппаратная реализация адаптивного алгоритма построения кода Хаффмана. Полученную модель устройства и результаты исследования можно использовать для аппаратной реализации адаптивного алгоритма кодирования Хаффмана.

Рассмотрена проблема разработки универсального кодирующего устройства на базе предложенного метода и его применения в адаптивных системах обработки информации. Также исследован метод поиска новых кодов на основе уже известных при помощи данного устройства.

Отмечено, что исследования в области автоматического распознавания речи (Automated Speech Recognition, ASR) имеют различные цели. Упрощение интерфейса между пользователем и машиной для интеллектуального управления техническими объектами - одна из главных. Голосовое управление создает возможность организации природной связи между человеком и машиной. Разработана и исследована система ASR с целью создания аппаратного комплекса управления техническими объектами при помощи голоса.

Отмечено, что адаптивные алгоритмы кодирования весьма эффективны для сжатия данных. Адаптивный (динамический) метод Хаффмана позволяет достичь наиболее высокой степени сжатия и достаточно хорошей скорости обработки данных. Синтез автоматной модели адаптивного кодирования Хаффмана - основная цель данной статьи. Полученную модель автомата и результаты исследования можно использовать для аппаратной реализации адаптивного алгоритма кодирования Хаффмана.

Приведена разработанная структурная схема системы сжатия данных методом локальных сдвигов. Используемый метод сжатия позволяет сжимать неструктурированные двоичные массивы данных наиболее эффективно по сравнению с другими методами.

Уперше запропоновано та досліджено математичну модель відносної адресації для опису бінарного комбінаторного джерела інформації, яка дозволяє описати рівноймовірнісні двійкові повідомлення ймовірнісним джерелом з детермінованими параметрами, що створює умови для використання методів усунення статистичної надмірності з метою кодування. Розвинуто математичну модель бернуллівського джерела інформаційних масивів кінцевих двійкових повідомлень, яка сприяє використанню двох взаємозалежних джерел інформації, роздільне кодування яких дозволяє усунути структурну та ймовірнісну надмірності вхідних повідомлень. Відзначено, що роздільне кодування інформації дозволяє використовувати модель для систем з захистом даних від несанкціонованого доступу. Розроблено та досліджено метод локальних зсувів для стиску інформаційних масивів, який дозволяє більш ефективно усувати надмірність у двійкових повідомленнях, а також виділити з повідомлень надмірність різного роду та застосувати для усунення кожного з них відповідний алгоритм.

Досліджено світові тенденції розвитку онлайн-навчання. Проаналізовано програмно-інформаційні системи забезпечення дистанційного навчання. Розглянуто підходи до створення і застосування навчального контенту. Обгрунтовано технологію створення віртуальних інтерактивних засобів навчання. Вивчено досвід впровадження дистанційного навчання у Хмельницькому національному, Сумському державному та Чернігівському національному технологічному університетах.

Розглянуто загальносвітові моделі та тенденції у застосуванні електронного навчання для підготовки та підвищення кваліфікації ІТ-фахівців, у тому числі механізми реалізації державної політики України в цій галузі, а також досвід українських ВНЗ на прикладі Сумського державного університету та Чернігівського національного технічного університету.

Розглянуто комплексну модель створення дистанційних курсів, запроваджену в Сумському державному університеті у формі автоматизованого середовища розробки. Представлено основний понятійний апарат моделі й основних учасників проекту створення дистанційних курсів. Наведено опис етапів роботи над дистанційним курсом: розроблення навчальних матеріалів, методична та змістовно-наукова перевірка навчальних об'єктів, комплексна перевірка курсу. Для визначення якості навчальних матеріалів та аналізу стану розроблення дистанційних курсів запропоновано якісні та кількісні показники.