Висвітлено результати соціально-психологічного дослідження проблем політичного вибору особистості, сфери соціально-політичної свідомості та чинників, що зумовлюють її прояви в інтеграційних процесах, які відбуваються у суспільстві. Описано психологічні механізми, які забезпечують включення особистості в процеси соціальної життєдіяльності, громадської участі, соціально-психологічної ідентифікації. Розглянуто особливості інтеграційних процесів в освітньому середовищі, розкрито їх вплив на формування політичної культури. Значну увагу приділено вивченню самоврядування та процесів розвитку громадської активності молоді. Визначено соціально-психологічні ознаки середнього класу як суб'єкта політичного вибору, проаналізовано його вплив на інтеграційні процеси у суспільстві. Наведено дані комплексних емпіричних досліджень щодо застосування мобілізаційних технологій у молодіжних організаціях політичного спрямування.

Освещены результаты социально-психологического исследования проблем политического выбора личности, сферы социально-политического сознания и факторов, определяющих ее проявления в интеграционных процессах, происходящих в обществе. Описаны психологические механизмы, обеспечивающие участие личности в процессах социальной и общественной жизнедеятельности, социально-психологической идентификации. Рассмотрены особенности интеграционных процесов в образовательной среде, раскрыто их влияние на формирование политической культуры. Значительное внимание уделено изучению самоуправления и процессов развития общественной активности молодежи. Определены социально-психологические признаки среднего класса как субъекта политического выбора, проанализировано его влияние на интеграционные процессы в обществе. Приведены данные комплексных эмпирических исследований по применению мобилизационных технологий в молодежных организациях политической направленности.

Наведено спосіб п'єзомеханічного керування сталою поширення у хвилеводі з частковим діелектричним заповненням, придатний для створення фазообертачів. Проаналізовано чутливість різних типів хвиль до керуючого чинника, запропоновано заходи щодо покращання чутливості нижчого типу коливань та придушення вищих типів хвиль. Важливою перевагою запропонованого фазообертача є відсутність фундаментального обмеження діапазону робочих частот, завдяки якій конструкція може бути застосована на більш високих частотах. Розроблено електродинамічні моделі інтегральних ліній передачі на багатошарових діелектричних основах, проведено аналіз фазообертачів з їх використанням. Установлено необхідність використання широкосмугових узгоджувальних трансформаторів, розроблено алгоритм їх аналізу та проектування. Надано рекомендації щодо вибору параметрів керованої плівки, основи та геометрії електродів. Запропоновано спосіб майже триразового підвищення ефективності керування гібридними фазообертачами за рахунок сильного збурення електромагнітного поля лінії шляхом уведення сильної неоднорідності у вигляді повітряного зазору змінної ширини, а саме шляхом відриву від основи сигнального провідника мікросмугової лінії, закріпленого на рухомій діелектричній пластині. З використанням результатів дослідження визначено принципи створення діелектричних фазообертачів надвисокочастотних, які відрізняються високими показниками та мають ширший діапазон робочих частот. З метою вимірювання параметрів об'ємних матеріалів з високими значеннями діелектричної проникності та втрат вдосконалено нерезонансний метод передачі/короткого замикання

Запропоновано соціально-психологічні технології цілеспрямованого управління когнітивними процесами та пізнавальною діяльністю за складних умов педагогічної взаємодії. Висвітлено досвід і методики використання когнітивного спілкування у навчальному процесі середньої школи, його активізації у професійному навчанні вищої школи. Розглянуто питання організації спілкуваня в рамках конфліктологічної практики, розроблення соціально-психологічних технологій практичної підгтовки фахівців, діяльність яких спрямована на оптимізацію процесів взаєморозуміння, зняття соціальної напруженості, пошук механізмів досягнення соціальної злагоди.

Охарактеризовано фізичні механізми електричної поляризації. Розглянуто метод діелектричної спектроскопії як експериментальної основи для визначення динамічних властивостей діелектриків і напівпровідників у широкому частотному діапазоні, який застосовують у сучасній електроніці. Приділено увагу методам дослідження діелектриків на мікрохвилях. Викладено основи теорії діелектричних спекторів та основні властивості діелектриків, передусім надвисокочастотних, а також сегнето-, піро- та п'езоелектриків. Наведено важливі приклади застосування надвисокочастотних діелектриків в електроніці.

Обгрунтовано, що розуміння сутності розбою як суспільно небезпечного діяння впродовж історії людства практично не змінювалося: він завжди вважався одним з найбільш тяжких злочинів і передбачав найвищу міру покарання. Надано характеристику розбою як предмету дослідження юридичної психології, визначено теоретичні засади та можливості застосування психологічних знань щодо визначення елементів складу злочину у виді розбою, аргументовано психологічну природу системи детермінант і механізмів вчинення розбою, проаналізовано поняття "імпульсивних злочинів" і механізм їх вчинення як стереотипізованого, установочного реагування на ситуацію. Визначено теоретичні засади та можливості практичного використання психолого-юридичних знань у протидії таким діянням, як розбійні напади. Висвітлено кримінально-правові та психологічні аспекти особи, яка вчинила розбійний напад. Одержано нові дані про психологічну детермінацію та механізми формування злочинної поведінки у разі вчинення розбою.

Досліджено питання психологічної готовності працівників міліції до дій в ситуаціях, пов'язаних із затриманням озброєного злочинця, наведено психологічну характеристику діяльності працівника міліції в ситуаціях застосування вогнепальної зброї. Розкрито індивідуально-психологічні особливості переживання працівником міліції стрессу за екстремальних ситуацій. Запропановано тренінг підготовки працівників міліції до дій за умов застосування вогнепальної зброї.

Висвітлено проблеми ефективної організації рефлексивних процесів у креативному проектуванні розвитку організованих спільнот, розроблення ефективних комунікацій та мотиваційних передумов взаєморозуміння різних суб'єктів. Розкрито соціально-психологічні засади технологій впливу, методів організації спілкування суб'єктів діяльності в конфліктогенних і кризових ситуаціях. Когнітивну складову спілкування розглянуто як різноманітність динамічних та феноменологічних умов перебігу процесів розуміння і взаєморозуміння під час взаємодії в ході вирішення завдань спільної діяльності та розгортання творчого пошуку. Доведено, що упровадження напрацювань сприятиме оптимізації конфліктологічної практики, а численні розробки можуть бути використані в практичній підготовці фахівців, які стикаються у своїй діяльності з проблемами активізації процесу взаєморозуміння, пошуку механізмів соціальної злагоди.