Приведен алгоритм числового моделирования термодесорбционных спектров водорода, имплантированного в металлы. Предложена модель расчета, включающая диффузию водорода, профили торможения ионов и концентрации дефектов, создаваемых ионами при торможении. Проведена оценка погрешности числового решения. Рассмотрено влияние различных параметров (энергии связи с дефектами, концентрации дефектов) на форму кривой газовыделения.

Досліджено термічну десорбцію дейтерію, імплантованого в сталь Х18Н10Т з енергією 6 кэВ/атом в інтервалі доз <$E (0,1~-~3,0)~cdot~10 sup 16~roman {D sup + "/" см} sup 2>. Установлено, що десорбція характеризується двома стадіями газовиділення, зв'язаними з захопленням дейтерію в приповерхневій області матеріалу. Порівняння експериментальних кривих термодесорбції з розрахованими в припущенні моделі дифузії водню за присутності дефектів дозволяє зробити висновок, що іонно-імплантований дейтерій захоплюється пастками радіаційного походження з енергією зв'язку 0,21 і 0,36 еВ.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р412.201.1-525

Рубрики:

Бронхіти

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Методами термодесорбционной спектрометрии и ядерных реакций исследованы захват, термодесорбция и эволюция профилей распределения дейтерия, ионно имплантированного с энергией 12 кеВ в нержавеющую сталь Х18Н10Т при комнатной температуре. При помощи электронной микроскопии изучена эволюция микроструктуры стали при облучении образцов ионами <$E roman D sub 2 sup +> до доз <$E1~cdot~10 sup 18~-~2~cdot~10 sup 22~roman {D "/" м sup 2}>. Определены особенности изменения механических свойств стали после облучения.

Установлено закономірності поведінки ізотопів водню в аустенітних нержавіючих сталях типу 18 - 10 та визначено чинники, які сприяють його накопиченню в матеріалі з використанням комплексу експериментальних методик (термосорбційної спектрометрії, ядерної реакції, електронної мікроскопії), що дозволяють числово контролювати кінетику накопичення, розподіл в об'ємі та термоактивовану десорбцію іонно-імплантованих атомів газу, а також метод математичного моделювання для одержання термодинамічних характеристик захоплення та десорбції дейтерію у сталях 06Х18Н10, 08Х18Н10Т і 12Х18Н10Т. Показано, що ефективними пастками дейтерію в об'ємі сталей 18 - 10 є дефекти вакансійного типу. Установлено характер впливу легувальних домішок на захоплення водню й еволюцію мікроструктури сплавів. Виявлено вплив домішок титану на посилення блокування виходу дейтерію з об'єму сталі за наявності поверхневої пасивуючої плівки.

Із використанням методик іонної імплантації та ядерної реакції D(3He,p)4He вивчено вплив попередньої імплантації аргону (Eіон = 1,4 МеВ) на захоплення дейтерію в феритно-мартенситних сталях ЕП-450 та ЕІ-852. У процесі дослідження захоплення, утримання та еволюції профілів розподілу атомів дейтерію в сталях за глибиною після імплантації або постімплантаційних відпалів в інтервалі температур 300 - 1500 K використано іони гелію-3 із енергією 0,7 і 1,0 МеВ. Імплантацію іонів дейтерію з енергією 10 кеВ до дози <$E 1~cdot~10 sup 16> см<^>-2 здійснено за кімнатної температури зразків. Визначено залежність кількості захоплених атомів дейтерію від температури відпалів. Виявлено, що утримання дейтерію в сталях значно посилюється за присутності радіаційних пошкоджень, що виникають у разі опромінення матеріалів прискореними іонами аргону - температурний інтервал виходу водню з кристалічної гратки зміщується на 200 K в сторону вищих температур.

Вивчено закономірності поведінки водню (дейтерію) та гелію в феритно-мартенситних сталях ЕІ-852 і ЕП-450. Із використанням комплексу експериментальних методик іонної імплантації, термодесорбційної спектрометрії, електронної мікроскопії встановлено, що попередня імплантація гелію спричиняє зміщення температурних інтервалів виходу водню зі сталей на ~ 100 - 200 K в сторону більш високих температур.

Розглянуто технологію PON, принципи її роботи, а також викладено опис видів технології та перспективи її використання в якості телекомунікаційних розподільчих мереж сигналів точної частоти. Досліджено питання якості передавання сигналів точної частоти на ділянках PON. Топологічна особливість архітектури PON, яка має структуру дерева приваблива до її використання в якості телекомунікаційної розподільчої мережі сигналів точної частоти та часу, потенційно не схильній до збудження за рахунок виникнення петель сигналів синхронізації і тому дослідження особливостей передавання мереж з технологіями PON представляє практичний інтерес з точки зору якості передавання сигналів точної частоти і часу.