Доведено, що за умов голодування в печінці, легенях та нирках щурів зростають активності цитохромів P4502D, 2C, 1A2, УДФ-глюкуронілтрансферази, фенолсульфотрансферази та глутатіон-S-трансферази. Установлено, що голодування посилює P4502E1-залежні етапи метаболізму толуолу та індометацину. Виявлено, що ці зміни корелюють з активацією процесів глюконеогенезу, ліполізу та кетогенезу. Показано, що введення ацетону імітує ефекти голодування, а активності, які індукуються ацетоном та голодуванням, не відрізняються за відношенням до інгібіторів ізоферментів цитохрому P450. Відзначено, що голодування, введення ацетону та фенобарбіталу посилюють гепато-, нефро- та пульмотоксичність бромбензолу і <$Eroman CCl sub 4>, а субстрати кон'югації (УДФ-глюкоза, сульфат натрію), інгібітори P4502E1 (діетилдітіокарбамат та диметилсульфоксид) - знижують. Виявлено, що препарат часнику <$Eroman {INOD prime AIL}> має протекторні властивості, обумовлені гальмуванням залежної від P4502E1 токсифікації ксенобіотиків та посиленням їх детоксикації через кон'югаційні механізми.

Висвітлено теоретичні та методологічні проблеми соціально-економічного розвитку регіонів. Розкрито питання економічної безпеки регіонів, взаємодії держави та бізнесу, фінансового забезпечення зміцнення людського капіталу, соціально-етичного маркетингу. Проаналізовано методичні аспекти моделювання сталого збалансованого розвитку регіональної економічної системи, відбору наукових розробок на регіональному рівні, прогнозування розвитку інноваційних процесів, регіональної кластеризації. Запропоновано структурно-ієрархічний метод оцінювання конкурентоспроможності регіональних аптечних мереж. Увагу приділено вирішенню проблем управління міжрегіональною конкуренцією та розробці стратегій сталого соціально-економічного розвитку регіонів.

Визначено механізм фінансового забезпечення розвитку людського потенціалу як динамічну регуляторну систему. Запропоновано комплексний підхід до формування та реалізації стратегії фінансового забезпечення розвитку людського потенціалу вітчизняної економіки. Розвинуто положення щодо визначення сутності розвитку людського потенціалу. Узагальнено досвід формування та реалізації механізму фінансового забезпечення людського потенціалу в країнах із розвинутою та трансформаційною економікою, систематизовано чинники, які впливають на розвиток людського потенціалу. Вдосконалено підходи до визначення ролі суспільних фінансів, положення щодо підвищення ефективності бюджетної складової за умов реалізації пріоритетних напрямів фінансового забезпечення розвитку людського потенціалу з використанням інструментарію податкового механізму залучення фінансових джерел для виконання державних програм, підходи до визначення фінансового забезпечення розвитку людського потенціалу як форми реалізації бюджетної політики.

Установлено, что двух-трехдневное голодание крыс и пероральное введение им ацетона (250 и 1 000 мг/кг маси тела) значительно усиливают в печени, почках и легких анилин- и n-нитрофенолгидроксилазную активность, зависимую от CYP2Е1, а также эритромицин-N-деметилазную активность, зависимую от CYP2Е1. При этом наблюдается снижение в печени ферментативной активности зависимой от CYP2D, CYP1А2 и CYP2C, как и UDP-глюкуронозилтрансферазы, сульфотрансферазы и глутатионтрансферазы. Голодание животных вызывает накопление в печени коэнзима А и увеличение активности N-ацетилтрансферазы. Индуцированные при этом изменения в активности ферментов, которые в значительной мере имитируются введением крысам ацетона, коррелируют с усилением процессов липолиза, гликогенолиза и глюконеогенеза, особенно кетогенеза. Голодание совместно с введением им ацетона усиливают метаболизм ацетанилида и бромбензола, что увеличивает образование токсичных метаболитов последнего, повышающих его гепато-, нефро- и пульмотоксичность. Голодание ослабляет элиминацию индометацина из плазмы крови, но усиливает конъюгацию сульфадимезина с уксусной кислотой.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р252.658.4

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

В обзоре рассмотрена роль цитохрома Р-4502Е1 в метаболизме веществ, его полиморфизм, пути регуляции экспрессии, изменения активности при патологических состояниях организма. Цитохром Р-4502Е1 катализирует первые две реакции превращения ацетона в молочную кислоту, окисление этанола, метаболизм жирных кислот и их гидропероксидов. Зависимый от этого фермента метаболизм ксенобиотиков во многих случаях приводит к образованию токсичных интермедиатов и радикалов кислорода. Регуляция его экспрессии включает стабилизацию молекулы и транскрипционные механизмы. Активность фермента резко возрастает при алкоголизме, сахарном диабете, ожирении, стеатогепатите, введении в организм ацетона и спиртов, что сопряжено с усилением токсичности парацетамола, галотана, бензола, тетрахлорметана и других ксенобиотиков. Такие ингибиторы цитохрома Р-4502Е1, как диалилсульфид и дисульфирам характеризуются гепатопротекторным действием.

У дослідах на 57 щурах популяції Вістар, які утримувались на напівсинтетичному раціоні, встановлено, що інкубація ізольованих гепатоцитів за присутності вальпроату натрію (0,6 та 3 мМ), парацетамолу (2,5 мМ) і тетрахлорметану (0,6 мМ) порушує життєдіяльність гепатоцитів, що проявляється зростанням кількості клітин, профарбованих трипановим синім, виходом лактатдегідрогенази в інкубаційне середовище та падінням рівня відновленого глутатіону. Аліментарний дефіцит ретинолу та токоферолу підвищує гепатотоксичність вальпроату натрію, парацетамолу та тетрахлорметану, а додаткове введення вітамінів захищає гепатоцити від несприятливої дії цих ксенобіотиків. Недостатність вітаміну B₁ підвищує, а додаткове введення тіаміндифосфату знижує гепатотоксичність парацетамолу і тетрахлорметану, але мало впливає на токсичну дію вальпроату натрію.

Мета роботи - дослідження теоретичних та практичних питань формування акціонерного капіталу в Україні шляхом первинного публічного розміщення акцій (IPO). Предметом дослідження є інструментарій мобілізації фінансових ресурсів на фондовому ринку для розвитку підприємств реального сектору економіки України. Для досягнення мети використано методи аналізу, порівняння. Проаналізовано питання функціонування фондового ринку в Україні. Показані переваги залучення фінансового капіталу шляхом первинного публічного розміщення акцій. Узагальнено теоретичні підходи зарубіжних вчених як підірунтя ефективного первинного розміщення акцій. Виявлено та показано перспективи розвитку підприємств у процесі мобілізації фінансових ресурсів на фондовому ринку України. Результати дослідження можуть бути використані для удосконалення законодавства щодо системи розкриття інформації на фондовому ринку відповідно до міжнародних стандартів та підприємствами реального сектору економіки для ефективного залучення інвестиційних ресурсів та зростання акціонерного капіталу. Зроблено висновок, що фондовий ринок України динамічно розвивається, водночас не повною мірою виконує функції регулювання фінансових потоків та забезпечення інвестиційними ресурсами суб'єктів економіки. Процес використання IPO, як важливого фінансового інструмента зростання акціонерного капіталу, є перспективним напрямом залучення фінансового капіталу національними підприємствами та потребує урахування чинників, які обумовлюють прийняття раціональних управлінських рішень.

Розкрито роль бюджетної складової у реалізації домінантних напрямів суспільного розвитку в ХХІ ст. Визначено шляхи підвищення результативності функціонування бюджетної системи у процесі реалізації домінант суспільного розвитку, що потребує ефективного управління бюджетними коштами у системі ДКСУ. Оцінено пріоритети сучасної боргової політики України та доведено необхідність спрямування державних запозичень на реалізацію домінантних напрямів суспільного розвитку. Описано напрями підвищення результативності та ефективності використання бюджетних коштів в Україні з урахуванням можливості імплементації зарубіжного досвіду. Акцентовано увагу на необхідності удосконалення державного фінансового контролю як інструменту підвищення ефективності управління бюджетними коштами та як методу бюджетного стимулювання реалізації домінантних напрямів суспільного розвитку.

Предмет дослідження - сукупність теоретичних та практичних питань щодо ролі бюджету як вагомого джерела фінансового забезпечення розвитку людського потенціалу в Україні. Мета роботи - розкриття ролі бюджету як джерела фінансового забезпечення розвитку людського потенціалу та визначення практичних аспектів реалізації бюджетної та соціальної політики держави. Використано загальнонаукові та спеціальні методи: системний, порівняння, наукової абстракції, що дозволило реалізувати концептуальну єдність дослідження. Розкрито роль бюджету як інструменту фінансового забезпечення розвитку людського потенціалу в умовах реформування системи державних фінансів. Зроблено оцінку видатків державного та місцевих бюджетів України. Запропоновано напрями удосконалення бюджетної та соціальної політики держави. Теоретичні та практичні результати дослідження можуть бути використані у процесі удосконалення системи державного фінансового впливу на розвиток людського потенціалу в Україні. Висновки: в руслі сучасних економічних реформ в умовах домінування соціальних цілей розвитку, підпорядкування економічної функції держави соціальній, в Україні відбуваються процеси забезпечення відтворення та зміцнення людського потенціалу у руслі загальносвітових тенденцій. Можливості держави в аспекті фінансового забезпечення розвитку людського потенціалу в умовах ринкового господарювання (витрати на охорону здоров'я, освіту, соціальний захист та інші) залежать як від обсягів концентрації фінансових ресурсів в бюджеті, так і від ефективності їх використання. Посилення соціальної спрямованості коштів бюджетів створює протиріччя між пошуком раціональної структури бюджетних видатків та необхідністю активного розвитку людського потенціалу. Високий рівень розвитку людського потенціалу неможливий у бідній країні, тому єдиною передумовою його зміцнення є реалізація стратегії прискореного економічного зростання на інноваційній основі. Спрямованість державної бюджетної та соціальної політики на реалізацію цієї стратегії передбачає збереження наявного рівня соціальної підтримки та навіть її збільшення за умови оптимізації структури соціальних видатків із державного та місцевих бюджетів та забезпечення їх пріоритетного спрямування на розвиток людського потенціалу.

Предмет дослідження - теоретичні та практичні питання ролі податків у реалізації соціальної функції держави. Мета дослідження - оцінка податкових надходжень до державного та місцевих бюджетів України як основи виконання державою соціальної функції. У роботі застосовано сукупність наукових методів і підходів, у тому числі системний, порівняльний, графічний, що надало змогу реалізувати концептуальну єдність дослідження. У роботі здійснено оцінку податкових надходжень у Зведеному бюджеті. Показано, що податки є основою реалізації соціальної функції держави. Визначено проблеми та шляхи наповнення державного та місцевих бюджетів для реалізації соціальної функції держави. Галузь застосування результатів - система державного фінансового регулювання, бюджетна політика, податкова політика, соціальна політика. Висновки: що економічне становище країни, а відповідно - рівень та динаміка податкових надходжень, потребує безперервного моніторингу та дослідження з метою запобігання небажаним для розвитку країни наслідкам. Аналіз податкових надходжень до Зведеного бюджету України свідчить, що зараз вони є нестабільними. Суттєво на це вплинув також існуючий політичний конфлікт на Сході України та погіршення економічної ситуації в країні. Реформування діючої податкової системи має відбувати поступово. Основними напрямами та цілями податкової реформи мають стати: створення дієвих фіскальних умов для розвитку бізнесу та відновлення національної економіки; зменшення податкового навантаження на фонд оплати праці; зниження ставок прямих податків; спрощення адміністрування податків та зборів до бюджетів для легалізації бізнесу; встановлення справедливих ставок податків по відношенню до суб'єктів господарювання; запровадження мораторію на 5 і більше років щодо змін податкового законодавства для відновлення інвестиційної привабливості країни. Реформи, які проводяться у податковій системі мають орієнтуватися на наукові розробки та дослідження, статистичний аналіз і проведені розрахунки. Податкова система України має стати прозорою, стабільною та гнучкою для збільшення надходжень до Державного та місцевих бюджетів України як основи реалізації державою її соціальної функції.

Предмет дослідження - теоретичні та практичні питання державної фінансової політики розвитку публічно-приватного партнерства в Україні. Мета дослідження - аналіз впливу державної фінансової політики на становлення публічно-приватного партнерства (ППП) в Україні як інструменту реалізації соціальних цілей держави/органів місцевого самоврядування і окреслення напрямів удосконалення фінансового інструментарію підтримки пріоритетних соціальних проектів ППП. У роботі застосовано сукупність наукових методів і підходів, у тому числі аналізу, системний, порівняльний, що надало змогу реалізувати концептуальну єдність дослідження. Розглянуто питання розвитку ППП як інструменту соціального розвитку. Показано, що сьогодні важливим завданням державної фінансової політики є подальший розвиток ППП як інструменту забезпечення ефективного фінансування суспільного розвитку. Проаналізовано нормативно-правову базу у аспекті регулювання державної фінансової підтримки проектів ППП в Україні. Визначено основні чинники, що впливають на дієвість інструментарію державної фінансової політики підтримки ППП за сучасних умов функціонування національної соціально-економічної системи. Галузь застосування результатів: система державного фінансового регулювання, державна фінансова політика. Висновки: удосконалення напрямів фінансування проектів ППП має здійснюватися у руслі підвищення результативності використання бюджетних коштів, удосконалення середньо- та довгострокового бюджетного прогнозування та планування, наукового обгрунтування пріоритетів суспільного розвитку. Вдосконалення інструментарію державної фінансової політики в Україні для досягнення пріоритетних цілей суспільного розвитку необхідно здійснювати з урахуванням сформованого інституційного середовища та можливостей його покращання, поглиблення процесів децентралізації та стану державних і місцевих фінансів, дотриманням вимоги бюджетної стійкості та боргової безпеки.