Розглянуто основні аспекти медичної інформатики, питання моделювання. Викладено основи теорії ймовірності та математичної статистики, статистичної обробки медичної інформації за допомогою комп'ютера. Висвітлено способи оперативного використання інформації для діагностики та ефективного лікування пацієнтів, значного поліпшення якості медичного обслуговування і соціального захисту населення. Описано діагностичні алгоритми, основи роботи в мережі INTERNET.

Рассмотрены основные аспекты медицинской информатики, вопросы моделирования. Изложены основы теории вероятности и математической статистики, статистической обработки медицинской информации при помощи компьютера. Освещены способы оперативного использования информации для диагностики и эффективного лечения пациентов, значительного улучшения качества медицинского обслуживания и социальной защиты населения. Описаны диагностические алгоритмы, основы работы в сети INTERNET.

Вивчено імунний статус у хворих на місцеворозповсюджені злоякісні новоутворення носоглотки після проведення хіміопроменевої терапії.

Представлены данные клинического и лабораторного обследования 186 больных с раковыми опухолями гортани (ТзNxМо) и гортанной части глотки (ТзNх-2Мо). Лабораторные исследования составили изучение состояния Т-клеточного иммунитета (CD3+, CD4+, CD8+, CD2+, HLA-DR+, CD95+); NK (CD16+); TGF-b1; оксидантно-антиоксидантной системы; метаболитов оксида азота (NOs, <$E roman NO sub 2>); маркеров эндогенной интоксикации. Проведен сравнительный и корреляционный анализ полученных данных, высказано мнение о возможной их прогностической трактовке.

Досліджено проблему підвищення ефективності лікування хворих на злоякісні новоутворення фаринго-ларингеальної ділянки шляхом проведення у комплексі зі спеціальними методами активаційної терапії (АТ) з використанням антигомотоксичних препаратів (АГТП) з залученням 416-ти хворих на рак гортані (Тз No Mo) і 68-ми хворих на рак гортанної частини глотки (Тз No-2 Mo), 157-ми з яких за умов використання спеціальних методів лікування проведено АТ з використанням АГТП (Cerebrum comp., Coenzyme comp., Echinacea comp. S, Galium, Hepar comp., Lymphomyosot, Psorinoheel, Thyreoidea comp., Traumel S, Ubihinon comp. і 0,018 % адреналіну гідротартрату). У 186-ти хворих оцінено динаміку змін у стані системи імунітету за критеріями: T-клітинним імунітетом (CD3+; CD4+; CD8+; CD25+; CD95+; HLA-DR+); натуральними клітинами-кілерами (NK CD 16+; CD56+); трансформуючим фактором росту <$Ebeta 1>; функціонально-метаболічним статусом нейтрофілів і моноцитів (ФІ (н, м) <$E30 prime> і <$E120 prime>; ФЧ (н,м) <$E30 prime> і <$E120 prime>, НСТ (сп. ст), активністю мієлопероксидази та вмістом катіонних білків); оксидантно - антиоксидантною системою (дієновими кон'югатами ДК 233, ДК 273; малоновим діальдегідом; основами Шиффа, з визначенням активності каталази, церулоплазміну, вмісту вітамінів А і Є); синтезом і окиснювальним перетворенням оксиду азоту (iNOs і <$Eroman NO sub 2>); динамікою маркерів ендогенної інтоксикації (МСМ пл; МСМ ер; КП); динамікою розвитку антистресових адаптаційних реакцій. Відзначено, що ефективність АТ з використанням АГТП у хворих на рак гортані становила 35,8 % у разі хірургічного та