Построение модели учебного процесса университета тесно связано с информационным обеспечением. Рассмотрена возможность и особенности решения задачи построения модели информационно-образовательной системы университета, основанной на предположении, что вероятность получения некоторого объема информации в бесконечно малом промежутке времени из различных мест хранения пропорциональна размеру этого промежутка. Такой подход хорошо согласуется с моделью учебного процесса, основанной на этих же принципах.

Использование информационных ресурсов в системе управления информационными потоками университета рассмотрено с позиции теории решения задач и представлено как иерархическая система, дающая возможность реализации процесса обучения на базе распределенных информационных ресурсов библиотеки. Каждый уровень получения информации описан как процесс Маркова.

Розглянуто основні засади та напрямки розвитку електронної бібліотеки. Технологічно визначено принципи та джерела комплектування для забезпечення створення електронної бібліотеки.

Наведено етапи розробки, формування та забезпечення функціонування електронної бібліотеки (ЕБ) ВНЗ на прикладі ЕБ Запорізького національного технічного університету. Зазначено, що ЕБ реалізована у формі сайту з метою спрощення організації системи доступу до наукових і навчальних матеріалів.

Розглянуто питання підвищення ефективності, рівня інформатизації й якості навчального процесу за допомогою моделей, методів та інструментальних засобів інформаційного забезпечення, які реалізовано в сучасній інформаційно-пошуковій системі (ІПС) з науково-обгрунтованими ієрархічними зв'язками рівнів навчання з системою інформаційного забезпечення, Web-інтерфейсом користувача та ресурсами, тематичний склад яких визначено відповідно до наукового та навчального процесів ВНЗ. В основу ІПС покладено вимоги до функціонування електронної бібліотеки ВНЗ як системи інформаційного забезпечення навчального процесу. Розроблено модель інформаційної системи, досліджено її ієрархічність і вплив на процес навчання. Запропоновано аналітичні вирази для оцінювання імовірності засвоєння знань і загальних витрат на навчання. Реалізовано інструментальні засоби для підсистем: реєстрації та доступу до ресурсів, видалення та редагування записів у системі, різнопланового контекстного пошуку, перегляду інформаційного ресурсу, збору статистичних даних. Наведено технологічні етапи розробки Web-інтерфейсу електронної бібліотеки ВНЗ, універсальність і можливість реалізації якого підтверджено свідоцтвом про авторське право на твір.

Систему навчання представлено у вигляді багаторівневої конструкції взаємодіючих між собою та з зовнішнім середовищем елементів. Розроблено модель розподіленої системи керування інформаційними потоками на всіх рівнях ієрархії одержання знань з її подальшою реалізацією в інформаційній системі.

Запропоновано розширення функцій системи оцінки ідентичності програмного коду під час вивчення та практичного застосування мов програмування в процесі навчання, шляхом використання сформованих репозиторіїв розподіленої системи контролю версій.

Рассмотрено взаимное влияние изучаемых дисциплин на процесс обучения. Дисциплины представлены в виде иерархии взаимосвязанных объектов, а обучение - взаимосвязью этапов усвоения и проверки знаний, описанных как Марковский процесс. Параметрами этапов являются вероятности качественного усвоения и качественной проверки знаний, а также затраты на выполнение этих этапов. Различные варианты взаимосвязи изучаемых дисциплин дают разные уровни качества и затрат, определяя эффективность процесса обучения.

Наведено модель кластерної платформи інформаційної мережі ВУЗу з метою її оптимізації. Мета роботи - вирішення актуального завдання підвищення ефективності та одночасного доступу до сукупності web-сервісів та інформаційних баз даних у процесі навчання.

Досліджено різноманітні варіанти впливу взаємозалежних дисциплін на процес одержання знань з метою подальшого використання одержаних показників в системі інформаційної підтримки навчання.

Розглянуто питання розробки, дослідження та вдосконалення існуючих алгоритмів пошуку плагіату в програмному коді, а також відсіювання шаблонних ділянок коду, які вносять суттєву помилку під час визначення подібності. Реалізація даного алгоритму надає змогу підвищити точність оцінки наявності плагіату у програмному коді за рахунок застосування до проектів алгоритму фільтрації шаблонних ділянок коду та формально перетворених ділянок.