На матеріалі 28 спостережень розглянуто використання лазерних технологій під час операцій з приводу олігоастроцитом півкуль великого мозку. Визначено роль лазерного випромінювання в хірургії глибоких олігоастроцитом і функціонально важливих ділянок. Диференційне застосування лазерних технологій залежно від ступеня анаплазії та структури пухлини сприяє поліпшенню результатів лікування.

Проаналізовано експресію генів основного білка мієліну (MBP, myelin basic protein) і гліального фібрилярного кислого білка (GFAP, glial fibrillary асуdic protein) у гліальних пухлинах головного мозку людини для визначення специфічності експресії цих генів залежно від типу пухлин і ступеня їх злоякісності. За результатами аналізу з використанням Нозерн-блот гібридизації виявлено низький вміст мРНК MBP у зразках астроцитарних гліом II - IV ступенів злоякісності та набагато вищий вміст у прилеглій до них перифокальній зоні, яка виказує гістологічні ознаки нормального головного мозку. Переважна частина дифузних астроцитом та анапластичних астроцитом характеризується низьким рівнем експресії гена MBP і високим рівнем експресії гена GFAP, але є можливим виділення окремого підтипу дифузних та анапластичних астроцитом із високим рівнем експресії гена MBP, що може бути відображенням різних молекулярних шляхів виникнення астроцитом. Дуже низький вміст або відсутність мРНК MBP виявлено в олігодендрогліомі та в усіх олігоастроцитомах. Дані Нозерн-гібридизації корелюють із серійним аналізом генної експресії. Одержані результати свідчать про те, що MBP не є специфічним молекулярним маркером пухлин олігодендрогліального походження, але дослідження відносних рівнів мРНК MBP і GFAP може бути корисним для розпізнавання гліальних пухлин і ці два гени разом із дослідженими раніше YKL-40 і TSC-22 можуть бути включені до панелі генів для визначення так званих "генних підписів (сигнатур)" пухлин головного мозку. Однак суворі вимоги щодо клінічного значення цих "генних

сигнатур" не можна сформулювати без їх перевірки на великій кількості клінічних зразків.

На світлооптичному рівні встановлено патоморфологічні особливості олігоастроцитом (ОА) півкуль великого мозку. Виявлено неоднорідність їх гістологічної структури та різноманітність взаємодії компонентів. Установлено критерії анаплазії ОА. Вперше вивчено особливості генної експресії ОА та показано їх генетичну неоднорідність за рівнем експресії генів - основного протеїну мієліту (MPB) і гліофібрилярного кислого протеїну (GFAP). Проведено генетично-морфологічне зіставлення для ОА. Встановлено динаміку змін гістоструктури ОА у разі продовженого росту пухлини, що визначає результативність повторних операцій. Виявлено особливості комп'ютерної томографії (КТ), магнітно-резонансної томографії (МРТ) та однофотонно-емісійної комп'ютерної томографічної (ОФЕКТ) семіотики ОА та відмінності томографічних даних ОА різного ступеня анаплазії. Встановлено відмінні ознаки ОА від гліальних пухлин іншої гістоструктури за даними КТ, МРТ, ОФЕКТ. Установлено залежність клінічних проявів ОА від гістологічної структури та ступеня анаплазії пухлини. Обгрунтовано тактику хірургічного лікування хворих на ОА півкуль великого мозку з урахуванням особливостей їх гістологічної структури. Оптимізовано тактику нейрохірургічного лікування хворих з продовженим ростом ОА. Встановлено ефективність розроблених методів хірургічних втручань з диференціальним застосуванням мікрохірургічної та лазерної техніки для ОА різної гістологічної структури.

Розроблено механізм антикризового державного регулювання галузевих ринків. Розглянуто суть і характеристики таких механізмів за сучасних умов. З застосуванням системного підходу проаналізовано процес управління галузевим ринком. Досліджено характеристики державного регулювання зазначених ринків в Україні за умов перехідної економіки. Розглянуто суть, характеристики та можливість застосування у таких процесах органічної теорії суспільства. Сформульовано принципи державного регулювання галузевих ринків, які базуються на розгляді суспільства як організму. Запропоновано механізм даного регулювання, що функціонує у стані рівноваги та у кризовому стані. Обгрунтовано параметри системи моніторингу стану галузевих ринків і заходи щодо стабілізації основних показників ринкової кон'юнктури. Досліджено кризові явища на товарних ринках України, що актуалізувались протягом 2005 р., виявлено фактори, що мають найбільше значення у процесі дестабілізації цих ринків та визначено загальні напрямки державного регулювання. Розроблено рекомендації щодо регулювання ринків зерна, цукру, нафтопродуктів і вугілля.

На світлооптичному рівні встановлено патоморфологічні властивості олігоастроциту (ОА) півкуль великого мозку. Виявлено неоднорідність їх гістологічної структури та різноманітність взаємодії складових компонентів. Встановлено критерії анаплазії ОА. Вивчено особливості генної експресії ОА та показано їх генетичну неоднорідність за рівнем експресії генів MBP і GFAP. Проведено генетично-морфологічне співставлення для ОА. Встановлено динаміку змін гістоструктури ОА у разі продовженого росту пухлини, що визначає результативність повторних операцій. Встановлено залежність клінічних проявів ОА від гістологічної структури та ступеня анаплазії пухлини. Обгрунтовано тактику хірургічного лікування хворих на ОА півкуль великого мозку з урахуванням особливостей їх гістологічної структури. Оптимізовано тактику нейрохірургічного лікування хворих з продовженим ростом ОА. Встановлено ефективність розроблених методів хірургічних втручань з диференційованим застосуванням мікрохірургічної та лазерної техніки для ОА різної гістологічної структури.

Изучена патоморфология 163 олигодендроастроцитом (ОА) - бифракционных глиом головного мозга, среди которых диагностировано 32 ОА II степени анаплазии, 123 ОА III степени анаплазии, а также 8 переходных форм - от III к IV степени анаплазии. В ткани 5 ОА помимо олигодендроглиального и астроцитарного компонентов обнаружены также участки эпендимомы. Охарактеризованы варианты взаимоотношений астроцитомного и олигодендроглиомного компонентов в ОА. Учитывая неоднородность клеточного состава, выделены 3 гистологических варианта: ОА с преобладанием участков астроцитомы (58), ОА с преобладанием участков олигодендроглиомы (55) и смешанные ОА с примерно одинаковым содержанием обоих клеточных компонентов (50). По результатам генетического анализа, ОА с преобладанием астроцитарного компонента характеризовались высоким содержанием транскриптов гена GFAP - маркера астроцитов. Преобладание в ОА олигодендроглиального компонента сопровождалось высокой экспрессией гена MBP - маркера клеток олигодендроглии - при низком уровне экспрессии транскриптов гена GFAP. В ОА смешанного варианта отмечены низкие уровни экспрессии обоих генов. У больных с ОА, в которых преобладает астроцитарный компонент, наблюдается более быстрый темп развития неврологической симптоматики.

Вивчено дані нейровізуалізувальних методів обстеження (комп'ютерна, магнітно-резонансна, однофотонно-емісійна комп'ютерна томографії) 120-ти хворих, прооперованих з приводу олігоастроцитоми. Виявлено патогномічні ознаки даного новоутворення: середні розміри вузла та перифокального набряку, переважну локалізацію в лобних ділянках, часто в безпосередній близькості до передніх рогів бічних шлуночків, гетерогенну структуру з наявністю кальцинатів, незначне нагромадження контрастної речовини. Проведено диференціальний діагноз олігоастроцитом з олігодендрогліомами та астроцитомами.

Мета роботи - поліпшити результати лікування пацієнтів із перивентрикулярними олігоастроцитомами. Олігоастроцітоми (ОА) головного мозку II ступеня анаплазії виявлено у 16 пацієнтів, III ступеня - у 65. Діагностичний алгоритм передбачав аналіз даних комп'ютерної, магнітно-резонансної та однофотонної емісійної комп'ютерної томографії у нативних режимах і з контрастним підсиленням. Як джерело лазерного випромінування використовували напівпровідниковий лазер "Ліка-хірург" (з довжиною хвилі 0,808 і 1,47 мкм, потужністю 30 і 7 Вт). Навігаційний супровід оперативних втручань здійснювали із застосуванням системи хірургічної навігації Medtronic StealthStation TREON Plus (Medtronic, США). У 27 хворих з ОА виявлено переважання олігодендрогліального компонента, у 28 - астроцитарного, у 26 - умовно однакове представництво клітин обох компонентів. Тотальне видалення проведено у 55 пацієнтів, субтотальне - у 26. У доопераційний період якість життя >= 80 % за індексом Карновського встановлено у 34 пацієнтів, у післяопераційний - у 77 (95,1 %). Зроблено висновок, що диференційоване використання лазерних технологій і навігаційного супроводу з урахуванням структурних особливостей ОА з перивентрикулярним ростом надають змогу оптимізувати хірургічну тактику та провести радикальне видалення пухлини з мінімальною травматизацією оточувальних невральних структур.

Мета роботи - оптимізувати тактику хірургічного лікування менінгіом навколоселярної локалізації з поширенням у канал зорового нерву. Проаналізовано результати хірургічного лікування 93 хворих (31 (33,3 %) чоловік та 62 (66,7 %) жінки) із менінгіомами навколоселярної локалізації з поширенням у канал зорового нерва. Середній вік пацієнтів становив (54,6 +- 5,3) року. інвазію пухлини в канал зорового нерва виявляли на етапі доопераційного планування за допомогою магнітно-резонансної томографії (у 39 (41,9 %) спостереженнях) та як інтраопераційну знахідку (у 54 (58,1 %)). Відповідно до цього за методикою оперативних втручань матеріал розподілено на дві клінічні підгрупи: в першій проводили ранню екстрадуральну декомпресію зорового нерва, в другій - під час чи після видалення пухлини. Радикальність оперативних втручань: тотальне видалення - 34 (36,6 %) випадки, субтотальне - 19 (20,4 %), парціальне - 40 (33,0 %). Поліпшення функції зорового нерва відзначено у 28 (30,1 %) прооперованих хворих, погіршення - у 16 (17,2 %), у решти - без змін. Кількість хворих з якістю життя за індексом Карновського понад 80 зросла із 75 (80,6 %) при госпіталізації до 84 (90,3 %) на момент виписки. Висновки: хірургічне видалення менінгіом навколоселярної локалізації часто ускладнене поширенням пухлини в канал зорового нерва. Виконання кісткової декомпресії каналу зорового нерва - необхідний та важливий етап хірургічного втручання, що забезпечує збереження функції зорового нерва та радикальність операції.