Розглянуто типові вияви послідовного зв'язку в художньому тексті, зокрема послідовного зв'язку в забезпеченні зв'язності прозового тексту в англійській та українській мовах. Наголошено на особливому значенні контекстуальної синонімії як одного з основних видів послідовного зв'язку, що забезпечує тематичний розвиток і досягнення зв'язності художнього тексту.

Мета дослідження - зіставного дослідження лексичного повтору в художньому дискурсі англійській та українській мов (на прикладі творів письменників XX ст. Д. Фаулза, А. Мердок, В. Шевчука, В. Дрозда). В основу класифікації лексичного повтору (ЛП) в аналізованих мовах покладено п'ять критеріїв, за якими всі ЛП поділено на власне-лінеарні типи, функційні типи, лінійно-структурні типи, компонентно-структурні типи та семантичні типи. З-поміж лінійно-структурних типів ЛП, ініціальний повтор, фінальний повтор, кільцевий повтор та суміжний повтор. Домінувальним в англійській мові є фінальний повтор та ініціальний повтор в українській мові. У семантичному плані та його засобів вираження ЛП, диференційовано семантико-тотожний повтор, семантико-синонімічний повтор, семантико-антонімічний повтор, гіперо-гіпонімічний повтор, семантико-тематичний повтор, лексико-семантичний повтор, власне-семантичний повтор, варіативні повтори. Домінувальним семантичним типом є семантично-тотожний лексичний повтор. З-поміж компонентно-структурних типів ЛП виділено одно-, дво-, багатокомпонентні ЛП, з яких визначальними є однокомпонентні ЛП. ЛП є різновидом універсальної мовної категорії повтору, що інтегрує лінгвокогнітивний, комунікативно-прагматичний, лінгво-семантичний аспекти мовленнєвої діяльності досліджуваних мов.