Исследовано состояние равнинных популяций Symphytum cordatum Waldst. et Kit. ex Willd., встречающихся в изолированных местообитаниях запада Украины. На примере четырех популяций, произрастающих в разных условиях, проанализирована роль экологических факторов, влияющих на жизнеспособность популяций. Обращено внимание на необходимость охраны S. cordatum на границе его ареала, что способствовало бы сохранению регионального биоразнообразия и генофонда этого вида.

Исследовано вегетативное и семенное размножение карпатского субэндемического вида - Symphytum cordatum Waldst. et Kit. ex Willd. и их роль в самоподдержании популяций в разных условиях в горной и равнинной частях ареала. Обращено внимание на необходимость охраны равнинных периферических популяций этого монтанного вида, что способствовало бы сохранению его генофонда, а также регионального фиторазнообразия.

Визначено ступінь диференціації популяцій, досліджено онтогенез живокосту серцелистого в Українських Карпатах і на суміжних рівнинних територіях, а також залежність його індивідуально-групових параметрів від екологічних факторів і антропогенного навантаження. Установлено закономірності популяційної організації S. cordatum, які сприяють адаптації популяцій до мінливих умов довкілля.

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.927.15 Bar*80 + Е50*804(4УКР3)

Рубрики:

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: РА372064 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено життєздатність гірських і рівнинних популяцій карпатського субендеміка Symphytum cordatum за різних екологічних умов, у тому числі на північно-східній і верхній межах поширення виду. Встановлено фактори, які найбільше впливають на життєздатність популяцій S. cordatum, а також виявлено найінформативніші ознаки, що її визначають. Надано рекомендації щодо охорони периферійних рівнинних популяцій живокосту серцелистого.

Вивчено онтогенез карпатського субендемічного виду Symphytum cordatum за різних екологічних умов в Українських Карпатах і на суміжних рівнинних територіях. Встановлено особливості різних вікових станів і вплив несприятливих факторів на проходження онтогенезу живокосту серцелистого. Визначено етапи і тривалість повного складного онтогенезу S. cordatum.

Вивчено вікову структуру та щільність популяцій карпатського субендемічного виду Symphytum cordatum у різних екологічних умовах в Українських Карпатах і на суміжних рівнинних територіях, зокрема на верхній і північно-східній межах поширення. Побудовано вікові спектри популяцій живокосту серцелистого. Визначено щільність вегетативних і генеративних рамет S. cordatum. Встановлено фактори, які найістотніше впливають на ці параметри.

Наведено дані щодо вивчення онтогенезу середньоєвропейського гірського виду Hypochoeris uniflora в Українських Карпатах на північно-східній межі ареалу. Встановлено особливості різних вікових станів H. uniflora. Визначено етапи і тривалість повного онтогенезу H. uniflora. Надано фітоценотичну характеристику оселищ цього виду.

Вивчено алелопатичний вплив надземних відмерлих решток низки рослин-домінантів гірських угруповань на насіннєве розмноження деяких видів рослин в Українських Карпатах. Визначено домінантні види з найбільшим вмістом колінів і показано їх вплив на проростання насіння Senecio papposus, Hypochoeris uniflora, Solidago alpestris, Chamaenerion angustifolium і Rumex alpinus.

Наведено дані про онтогенез вразливого вузькоареального виду Senecio papposus (Rchb.) Less. (Asteraceae) в Українських Карпатах. Встановлено особливості різних вікових станів S. papposus. Визначено етапи і тривалість повного онтогенезу цього виду. В онтогенезі S. papposus виділено 4 періоди та 8 вікових станів. Повний онтогенез S. papposus є нетривалим. За несприятливих умов спостерігається скорочення онтогенезу за рахунок зменшення тривалості або випадіння окремих його періодів, зокрема генеративного і постгенеративного. Досліджено параметри насіннєвого самопідтримання і фактори загрози. Видові властиві високі параметри насіннєвого розмноження, а саме: схожість і урожай насіння, а також відсоток обнасінення. Встановлено, що самопідтримання популяцій здійснюється винятково насіннєвим шляхом. Виявлено, що значний антропогенний вплив (в основному рекреація) призводить до скорочення площі популяцій, а також зниження індивідуально-групових параметрів цього виду. Прикметно, що S. papposus вразливий і до масштабних демутаційних процесів, що супроводжуються заростанням лук чагарниковою чи лісовою рослинністю.

Досліджено наслідки масштабної ненавмисної пожежі в субальпійській зоні на г. Говерла у Чорногорі в Українських Карпатах. Чагарнички (Vaccinium spp.), а особливо чагарники (Juniperus communis subsp. alpina) і підріст смереки (Picea abies), виявилися найвразливішими до випалювання. Домінантні представники злакових і ситникових (Calamagrostis villosa, Luzula luzuloides) були менш чутливими і швидше відновили рясність. Пожежа спричинила виникнення прогалин, що сприяло насіннєвому поновленню низки лучних видів різнотравія (зокрема, Allium victorialis, Arnica montana, Gentiana acaulis, Hypochoeris uniflora, Pulsatilla alba) та їх вегетативному розростанню. Спалах щільності генеративних пагонів більшості цих трав'яних видів спостерігали через рік, а максимальну кількість їх проростків - через 2 роки після випалювання, яке тимчасово призупинило насіннєве розмноження. Пожежа виявилася загалом сприятливою для цих видів. Вочевидь, випалювання чагарників, яке в минулому широко застосовували для підтримання полонин, суттєво впливало на їх видовий склад і сприяло поширенню багатьох видів на великих територіях вторинних лук у Карпатському регіоні.