Розглянуто методи статистичної обробки постурографічних даних для професійного відбору осіб льотного складу й обстеження хворих.

Відображено результати досліджень впливу форми профілю на розподілені аеродинамічні характеристики модифікованого крила у взаємодії зі струменем від гвинта. Результати одержано на підставі числової методики розрахунку, яка дозволяє визначати аеродинамічні характеристики складних просторових компонувань із урахуванням тілесності, враховувати просторовість обтікання та інтерференцію елементів.

Представлено підхід для вирішення задач оцінки бойового потенціалу ударного авіаційного комплексу у ході виконання вогневих задач, що базується на поєднанні методів експертного оцінювання (на базі методу аналізу ієрархій) та методів факторного аналізу. Шляхом декомпозиції узагальненого показника бойової ефективності на основні групи властивостей визначено ваговий вклад кожної з груп.

Обгрунтовано нову методику діагностики ступеня готовності льотного складу в комплексі передпольотного медичного обстеження. Доведено, що метод комп'ютерної постурографії є повноцінним методом визначення працездатності під час вирішення питань професійної експертизи війсковослужбовців-льотчиків.

Одержано прогноз щодо значень основних ТТХ транспортних вертольотів, що визначають узагальнені показники якості за призначенням. Подальше поліпшення методики прогнозування визначальних показників ТТХ передбачається у визначенні комплексів ТТХ вертольотів певного призначення для формування факторного простору у процесі побудови моделей.

Обгрунтовано нове вирішення науково-практичної проблеми створення ефективної системи забезпечення працездатності осіб льотного складу Збройних Сил. Наведено фізіолого-гігієнічну характеристику умов праці льотчиків, штурманів, вертольотчиків залежно від типу літальних апаратів. Вперше проведено оцінювання працездатності осіб льотного складу за показниками важкості, шкідливості та напруженості трудового процесу. Визначено особливості формування здоров'я авіаційних фахівців. Досліджено психофізіологічні функції організму осіб льотного складу залежно від віку, годин нальоту, професійного класу та спеціалізації. Експериментально підтверджено синергетичну залежність фізіологічних і патологічних реакцій з боку слухового та вестибулярного рецепторів. Розроблено індикатори та методику визначення критичного функціонального стану льотчиків (вертольотчиків) за показниками постурометрії. Обгрунтовано рекомендації щодо підвищення ефективності діяльності та професійної придатності осіб льотного складу за показниками функціонального стану вестибулярного аналізатора.

Розглянуто застосування експертно-аналітичних процедур для оцінювання внеску основних груп властивостей ударного авіаційного комплексу (УАК) в узагальнений показник бойової ефективності та визначення моделі для оцінки узагальненого показника. Застосування експертно-аналітичних процедур для оцінювання внеску основних груп властивостей УАК в узагальнений показник бойової ефективності з використанням елементів методів "снігового кому" та методу аналізу ієрархій дозволяє з заданим рівнем точності використати суб'єктивні судження експертів та визначити локальні вектори пріоритетів. Узгодженість розробленої моделі за відповідними критеріями дозволяє визначити загальний вигляд математичної моделі для оцінки узагальненого показника бойової ефективності у вигляді адитивної лінійної форми.

Наведено результати дослідження функціонального стану вестибулярного аналізатора осіб льотного складу та контрольної групи з метою визначення інформативних індикаторів придатності до льотної роботи. За допомогою однофакторного дисперсійного аналізу визначено зміни рівнів групи показників ("мода", lnР, <$E roman As sup 2>, d) якості функціонування аналізатора під час дій "фактора професійної діяльності льотчика". Наведено вирішальні правила для оцінки функціонального стану пілотів за показниками постурометрії.

Розроблено методику оцінювання узагальненого показника бойової ефективності літаків тактичної авіації, що базується на комплексному застосуванні методу аналізу ієрархії і методу факторного аналізу та дозволяє з достатнім для практики рівнем точності оцінювати коефіцієнти бойового потенціалу нових або модернізованих зразків бойової авіаційної техніки. Застосування методики оцінювання коефіцієнту бойового потенціалу дає змогу більш повно описати функціональну залежність між узагальненим показником бойової ефективності і визначаючими тактико-технічними характеристиками.

Запропоновано математичний апарат урахування фактичного рівня підготовки льотного складу у математичній моделі повітряної дуелі під час винищувального авіаційного прикриття військ та об'єктів з метою підвищення ефективності застосування винищувальної авіації.

Розроблена удосконалена методика оцінювання базується на базі методів факторного аналізу та дозволяє з достатнім для практики рівнем точності оцінювати узагальнені показники якості перспективних ударних авіаційних комплексів та тих, що модернізуються. Застосування методики оцінювання коефіцієнтів бойового потенціалу на розширеному факторному підпросторі за рахунок включення тактико-технічних характеристик комплексу авіаційного озброєння надає змогу більш повно описати функціональну залежність між узагальненим показником якості і визначаючими тактико-технічними характеристиками.

Досліджено стан функції рівноваги 37-ми здорових чоловіків молодого віку до і після понаднормових навантажень (на фоні втоми). Встановлено достовірну зміну розсіяння (амплітуди) постурометричних показників. Доведено вплив втоми на механізми центральної компенсації вестибулярного аналізатора.

Исследована функция равновесия 37-ми здоровых мужчин молодого возраста до и после сверхнормированных нагрузок (на фоне усталости). Установлено достоверное изменение рассеяния (амплитуды) постурометрических показателей. Доказано влияние усталости на механизмы центральной компенсации вестибулярного анализатора.

Досліджено стан функції рівноваги у 174-х здорових людей молодого та середнього віку за допомогою методу комп'ютерної постурографії. За результатами дослідження стану функції рівноваги без участі здорового аналізатора виділено 4 однотипні групи. Виділення груп обумовлено індивідуально природженим станом вестибулярного аналізатора, а саме рівнем асиметрії периферичної еферентації та можливостями центральної вестибулярної компенсації.

Висвітлено важливу теоретично-методологічну проблему класифікації та систематизації зразків українського опозиційного фольклору часів "суцільної колективізації" та Голодомору 1932 - 1933 рр. Здійснено узагальнення та ревізію існуючих підходів, запропоновано авторську схему вирішення поставленої проблеми.