Розглянуто вміст продуктів перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ), вітамінів А, Є, активність каталази у сироватці крові дітей, які хворіють на вірусні гепатити А та В, залежно від тяжкості та періоду хвороби. Досліджено морфометричні показники еритроцитів внаслідок гострих вірусних гепатитів А та В у дітей у динаміці захворювання. Встановлено корелятивні зв'язки між ПОЛ, системою антиоксидантного захисту та морфометричними показниками еритроцитів у разі даних гепатитів у дітей, а також їх значення у патогенезі захворювання. Проаналізовано вплив тіатриазоліну на динаміку патологічних симптомів, інтенсивність ліпопероксидних процесів, стан захисних протирадикальних систем і морфометричні параметри еритроцитів за умов даного захворювання.

С целью коррекции нарушений процессов свободнорадикального окисления липидов, функциональной способности защитных противорадикальных систем организма и изменения морфометрических параметров эритроцитов использован препарат тиотриазолин. Доказано целесообразность включения тиотриазолина в комплексную терапию среднетяжелых форм вирусных гепатитов А и В у детей.

Описано клінічний перебіг тяжких форм вродженої цитомегаловірусної інфекції. Наведено клінічний випадок хвороби, вказано на проблемні питання щодо діагностики та лікування цієї патології у новонароджених.

Проведен сравнительный анализ интенсивных показателей заболеваемости коклюшем в различных возрастных группах. Изучен охват профилактическими прививками против коклюша за последние 5 лет в Запорожской области.

Мета роботи - вивчення особливостей перебігу гострих респіраторних інфекцій у дітей раннього віку, інфікованих цитомегаловірусом (ЦМВ), та особливостей імунної відповіді пацієнтів, схильних до рекурентного перебігу респіраторних інфекцій. Проведено клініко-лабораторне обстеження 103 дітей віком 1 - 3 років, які перебували на стаціонарному лікуванні з приводу респіраторних захворювань. У групі дітей з рекурентними респіраторними інфекціями (РРІ) було виділено підгрупу 2а - інфіковані ЦМВ і підгрупу 2b - не інфіковані ЦМВ. Дослідження стану імунітету проводилося в період ранньої реконвалесценції загальноприйнятими методами. На тлі інфікування ЦМВ відмічено дисбаланс у клітинній та гуморальній ланках імунітету з активацією СД4-клітин і зростанням кількості В-лімфоцитів, а також неадекватним зниженням рівня IgG, A, M. Перебіг РРІ у дітей раннього віку на тлі ЦМВІ вирізняється частішими та тривалішими епізодами хвороби. Зниження рівня феритину крові та тенденції до еозинофілії і зростання вмісту IgE у інфікованих ЦМВ дітей вказує на переважання у таких пацієнтів запальних реакцій алергічного характеру. Висновки: одним з чинників рекурентного перебігу респіраторних інфекцій у дітей раннього віку є інфікування цитомегаловірусом. Встановлені клініко-імунологічні особливості у дітей даної групи можуть вказувати на виснаження імунної системи на тлі персистування ЦМВ.

Проаналізовано перебіг вісцерального токсокарозу у дитини, віком 1 рік 6 місяців: клініко-анамнестичні данні, загальноклінічні дослідження крові та сечі, біохімічні аналізи крові, імуноферментний аналіз, УЗД органів черевної порожнини, R-графія ОГК. Показано, що вісцеральний токсокароз у дитини супроводжується рецидивуючим бронхообструктивним синдромом, екзантемою та гепатолієнальним синдромом. Серед лабораторних зсувів відмічено: високий лейкоцитоз (до <$E34,8~times~10 sup 9>/л) з еозинофілією (до 73 %); гіперпротеінемію (понад 90 г/л) за рахунок <$Egamma>-глобулінемії (48 %); зростання тимолової проби (7,5 од.). Висновки: наведений клінічний випадок демонструє труднощі ведення хворих на токсокароз, що не супроводжується вираженими клінічними проявами. Тяжкість перебігу описаного захворювання у хворого була зумовлена значними патологічними лабораторними зсувами запального характеру, з погрозою розвитку вторинного ураження органів і систем білкововмісними продуктами запалення.

Мета роботи - визначити діагностично значущі показники, симптоми та синдроми ієрсиніозу у дітей на підставі аналізу перебігу захворювання за сучасних умов. Проведений аналіз результатів серологічного обстеження 125 позитивних до Y. enterocolitica дітей Запорізької області та проаналізовано клініко-лабораторні дані 31 дитини, хворої на ієрсиніоз, що викликаний Y. enterocolitica. Серед серопозитивних до Y. enterocolitica та хворих дітей домінували пацієнти старші за 6 років (98 - 78,4 %; p << 0,05). Ієрсинії не належать до високоімуногенних збудників, і у більшості інфікованих (46,4 %) виробляється невелика кількість антитіл (титр 1:200). У більшості хворих з перших днів захворювання відмічаються симптоми інтоксикації, які тривало утримуються (<$E9,5~symbol С~3,9> діб), домінує диспептичний синдром, який супроводжується тривалими болями у животі. Наявність та виразність екзантеми та артралгічного синдрому варіювали залежно від форми хвороби. Висновки: труднощі діагностики ієрсиніозу обумовлені як відсутністю специфічних ознак захворювання у інфікованих пацієнтів, так і низькою імуногенністю самого збудника. Кожний випадок тривалої лихоманки у дитини повинен розглядатися як вірогідний випадок ієрсиніозу із подальшим проведенням специфічного дослідження.

От умения врача педиатра-инфекциониста правильно интерпретировать абдоминальную боль нередко зависит судьба пациента. Проанализирована частота развития инвагинации у детей, возникшей на фоне диспептических проявлений, отображены клинические особенности данной хирургической патологии.

Мета роботи - вивчити клініко-епідеміологічні особливості перебігу грипу A (H1N1) сезонів 2009 і 2016 рр. серед дітей, які знаходилися на стаціонарному лікуванні у Запорізькій обласній клінічній інфекційній лікарні. Проаналізовано 169 історій хвороби: 116 дітей з грипом A (H1N1) у грудні 2009 р. (основна група) та 53 - у січні 2016 р. (група порівняння). У сезоні 2009 р. діти віком від 12 до 17 років становили 52,6 %, тоді як у 2016 р. більшість хворих були віком від 3 до 6 років - 56,6 %. У 22 обстежених пацієнтів основної групи і у 8 групи порівняння був обтяжений преморбідний фон. У 99,1 % дітей у 2009 р. b у 98,1 % у 2016 р. стан було розцінено як середньої тяжкості. Середнє значення максимальної температури в групі пацієнтів основної групи склало 39,2 +- 0,7 <^>oC, а у дітей групи порівняння - 39,5 +- 0,6 <^>oC. Респіраторний синдром виявлено в 82,6 % випадків у 2009 р., а у 2016 р. - у 71,7 % відповідно. 22 пацієнти основної групи і 8 групи порівняння мали клінічні симптоми ураження шлунково-кишкового тракту. Судомний синдром спостерігався у 1,7 і 5,7% дітей відповідно. В обох групах частіше розвивалися ускладнення у вигляді пневмонії, що становило 4,3 % у дітей основної групи і 3,8 % у дітей групи порівняння. Зроблено висновки, що серед госпіталізованих дітей з грипом A (H1N1) у епідемічному сезоні 2009 р. переважали діти старшої вікової групи, а у 2016 р. - діти дошкільного віку. У більшості пацієнтів захворювання мало середньоважкий перебіг. Серед ускладнень в обох сезонах домінувала пневмонія, а в сезоні 2016 р. частіше виникали фебрильні судоми.

Сьогодні токсокарозна інвазія у дітей є серйозною проблемою у практиці лікарів різних спеціальностей, тому що присутність личинок токсокар тривалий час може ніяк себе не виявляти або мати мінімальні прояви. Відсутність типової клінічної картини призводить до пізньої діагностики та лікування. Наведено узагальнені літературні дані щодо сучасних аспектів епідеміології, клініки, діагностики та лікування цього паразитозу у дітей.

Одними из основных факторов, которые влияют на эффективность лечения больных мультирезистентным туберкулёзом (МРТ), являются длительность и вид его диагностики, потеря времени до назначения оптимального лечения для этой категории больных. В Украине проблема МРТ с усовершенствованием его лабораторной диагностики очень актуальна. При несвоевременной диагностике МРТ применяется неадекватное и неэффективное лечение. Это является причиной дальнейшего распространения резистентных форм туберкулёза и нарастания медикаментозной резистентности микобактерий туберкулёза к противотуберкулёзным препаратам. Поэтому экспресс-диагностика МРТ необходимое условие для своевременной и правильной тактики лечения и одна из актуальных проблем современной фтизиатрии. Цель работы - обзор специализированной научной литературы на предмет установления актуальности использования GenoType MTBDRplus для ранней диагностики мультирезистентных форм туберкулёза в Украине. Выводы: использование диагностического экспресс-теста Genotype MTBRplus (2.0) в Украине является актуальным. Этот метод позволяет сократить сроки идентификации M. tuberculosis complex и установить резистентность не только к Rif, но и к изониазиду. Это даёт возможность в течение 2 суток установить диагноз МРТ (при классических методах - до 3 месяцев) и начать оптимальный режим противотуберкулёзной химиотерапии. Единственный из методов, при котором можно использовать и положительные, и отрицательные мазки, что позволяет использовать набор для скрининга туберкулёза. Прямым материалом являются не только мокроты, но и бронхоальвеолярный смыв, плевральная и спинномозговая жидкость от больных как лёгочными формами туберкулёза, так и внелёгочными. Диагностическая чувствительность теста составляет 95 - 97 %, а диагностическая специфичность - 90,7 %. Рекомендуется использовать для выявления МРТ у контактных лиц, скрининга МРТ у больных и выявления МРТ у больных туберкулёзом с неудачами лечения; определения генотипических характеристик микобактерии туберкулёза в регионе. Качественная и быстрая бактериологическая диагностика туберкулёза является залогом улучшения эпидемиологической ситуации в стране.

Наведено результати кореляційного аналізу імунологічних та клініко-лабораторних показників пацієнтів із токсокарозною інвазією та ураженням дихальної системи.

Наведено результати епідемічного нагляду за гострими млявими паралічами та рівень охоплення вакцинацією проти поліомієліту дітей у Запорізькій області за період 2012 - 2016 рр.

ВООЗ віднесла Україну до країн високого ризику циркуляції дикого поліовірусу в разі його завозу. Мета роботи - визначити місце епіднагляду за гострими в'ялими паралічами (ГВП) у дітей Запорізької області та лабораторного контролю за циркуляцією поліовірусу, порівнявши їх з активністю популяційного імунітету до поліовірусу. Оцінено напруженість вакцинального імунітету до поліовірусів у 1385 пробах сироваток крові дітей за 2012 - 2016 р. Проаналізовано медичну документацію 46 хворих із ГВП дітей до 15 років. Від 2,5 до 25,2 % дітей різного віку впродовж останніх п'яти років були неімунними хоча б до одного типу поліовірусів, особливо до третього типу. З об'єктів довкілля в останні п'ять років виділяли лише вакцинальні штами поліовірусів. Із 46 дітей із ГВП серопозитивними були 44. Проявами ГВП були обмеження рухів кінцівок, зниження м'язового тонусу, згасання сухожилкових рефлексів, позитивний синдром натяжіння та сильний біль у м'язах за пальпації. У жодному випадку дикий поліовірус не виділено. Відмічено поступове зниження напруження імунітету до поліомієліту на тлі погіршання охоплення вакцинацією дитячого населення. За 2014 - 2016 рр. реєструється щорічне збільшення кількості зареєстрованих випадків ГВП неполіомієлітної етіології, що збігається з туровою імунізацією живою протиполіомієлітною вакциною та збільшенням виділення вакцинальних штамів поліовірусів із довкілля.