Висвітлено поняття, форми та види власності на землю, питання права власності, надання земельних ділянок у власність і користування, а також порядок відчуження земельних ділянок, перехід права на них, захист прав власників землі та землекористувачів, припинення прав на землю.

Розроблено аналітичну модель прогнозу загального розмиву за багаторічний період у функції часу експлуатації мостового переходу на автомобільній дорозі. Запропоновано нове розв'язання системи рівнянь загального розмиву за початкових умов, які відповідають поздовжньому профілю дна за різних конфігурацій. Як початкові умови для другого та наступного паводків використано аналітичний розв'язок, який описує поздовжній профіль розмитого дна, залишений попереднім паводком.

Досліджено фізіологічну реакцію сортів сої на ураження пероноспорозом. Зазначено, що у разі ураження хворобою потенційна урожайність знижується на 13-27 %. Встановлено кореляційні зв'язки між інтенсивністю ураження рослин хворобою та елементами продуктивності. Виявлено, що у разі посіву насіння зараженого пероноспорозом пригнічуються сходи, знижується продуктивність рослин та урожайні якості насіння, одержаного з них. Досліджено онтогенетичну стійкість сої до пероспорозу, а також розвиток хвороби у дикої уссурійської сої. Встановлено кореляційний зв'язок між товщиною кутикули та стійкістю до пероноспорозу у сої. Розглянуто вплив окремих елементів технології на ураженість сортів сої пероноспорозом, показано можливість зниження ураженості сої в первинних ланках насінництва за умов виконання комплексу технологічних заходів (строків посіву, норм висіву тощо).

Трактування науки як складної інформаційної системи дозволило Г. М. Доброву передбачити важливу роль інформаційних технологій та їх подальшого розвитку. Сучасне наукознавство одержало ширші можливості завдяки появі Інтернету та електронних баз даних.

Проаналізовано динаміку публікаційної активності вчених у період 2001 - 2009 років. Виявлено невідповідності щодо узгодження тематичних розділів реферативної бази даних "Україніка наукова" зі стандартами класифікації видів науково-технічної діяльності. Визначено лідируючі напрями розвитку науки і техніки, котрі відображаються у публікаційній активності українських вчених, та оцінено їх взаємозв'язок із затвердженими національними пріоритетами. На прикладі показників реферативної бази даних "Україніка наукова" та Держкомстату доведено, що реальної політики пріоритетів у нашій державі не спостерігається, її проведення на законодавчому рівні втратило свій сенс.

Досліджено публікаційну активність України та Євросоюзу за галузями науки. Розглянуто динаміку кількості публікацій, що припадають на одного дослідника впродовж 1996 - 2010 рр. Виконано порівняння відображення кількості публікацій БД Scopus у ВВП та витратах на НДДКР країн в розрахунку на кожен 1 млн дол. США.

Проведено наукометричний аналіз динаміки українських публікацій за галузевою спрямованістю на основі інформації бібліографічної бази даних Scopus. Виявлено реальні пріоритетні напрями розвитку української науки та ступінь їх відповідності законодавчо визначеним пріоритетам.

Розглянуто роль електронних ресурсів як незамінних джерел інформації для проведення наукознавчих досліджень. Наведено приклади практичної реалізації проектів з аналізу масивів даних, доступних у Веб-середовищі.

Розглянуто методичні та практичні підходи щодо вирішення сучасних проблем формування й розвитку сектора безпеки й оборони України та його складових. Визначено перспективи розвитку складових Сил безпеки і оборони. Приділено увагу розвитку військової освіти та науки. Удосконалено процес стратегічного й оборонного планування. Вивчено погляди на сектор безпеки в країнах ЄС і Заходу, а також Чорноморського регіону (Грузія, Туреччина, Азербайджан тощо).

Обгрунтовано методологічні підходи до виявлення загроз національній безпеці, пов'язаних з розвитком науки і технологій. На основі порівняння вебометричних досліджень загальносвітових тенденцій публікаційної активності за дисциплінарним аспектом (на прикладі Західної Європи, Північної Америки та Китаю) з пріоритетними напрямами, виявленими в результаті виконання Державної програми прогнозування науково-технологічного та інноваційного розвитку України, доведено правомірність застосування форсайтних методів із залученням вітчизняних експертів до такого роду досліджень.

Проаналізовано сучасний стан фінансування наукових та науково-технічних робіт в Україні, а також динаміку чисельності працівників основної діяльності наукових організацій у відповідності до законодавчо визначених пріоритетів розвитку науки і техніки, а також інноваційної діяльності. Виявлено, що така відповідність здебільшого відсутня: реальна практика підтримки науки практично втратила зв'язок з проголошеними пріоритетами.

Розроблено науково-теоретичні та методичні основи визначення пріоритетів інноваційного розвитку національної економіки з використанням наукометричних засобів, офіційних статистичних даних щодо динаміки окремих складових науково-технічного потенціалу та результатів виконання прогнозно-аналітичних досліджень. Визначено пріоритетні галузі інноваційного розвитку вітчизняної економіки. Розкрито структурні особливості публікаційної активності в Украні на основі наукометричних баз даних. Увагу приділено визначенню пріоритетних напрямів науково-технічного й інноваційного розвитку на основі бази даних "Україніка наукова" та офіційної статистики.

Дисертаційну роботу присвячено розробленню науково-теоретичних та методичних основ визначення пріоритетів інноваційного розвитку національної економіки з використанням наукометричних засобів, що в поєднанні з аналізом офіційних статистичних даних динаміки розвитку окремих складових науково-технічного потенціалу надає змогу мінімізувати вплив суб'єктивного фактору на процес обгрунтування пріоритетів. Удосконалено теоретичні аспекти визначення пріоритетів інноваційного розвитку економіки, які передбачають застосування результатів виконання прогнозно-аналітичних досліджень у комплексі з наукометричними засобами. На основі наукометричних засобів визначено галузі науки, які доцільно запропонувати як пріоритети інноваційного розвитку національної економіки України, а саме: економічні, фізико-математичні, медичні, сільськогосподарські, комп’ютерні науки, "Металургія, обробка металів, виробництво машин та устаткування", "Енергетика".

Досліджено взаємозв'язки між біологічними показниками грунту (дихання, токсичність, біомаса, чисельність мікроорганізмів основних еколого-трофічних та таксономічних груп, активність грунтових ферментів тощо) за дії гербіцидів на основі кломазону та імазамоксу під час вирощування сої. Висвітлено, що вирощування цієї культури з використанням грунтових гербіцидів спричиняє порушення природного ценозу, що змінює внутрішню будову взаємозв'язків різних біологічних показників і позначається на грунтовій родючості, основна складова якої "фактор природного ценозу" (R = 0,99, за <$Eroman p~symbol Г~0,001>), що демонструє зв'язок та кореляцію між більшістю біологічних показників стану грунтів.