Наводяться результати експериментального вивчення впливу гідразину та сульфіту натрію, як знекиснювальних реагентів, на корозію конструктивних сталей в промислових середовищах конденсатно-живильного тракту виробництва аміаку потужністю 1360 т/добу. Показано, що швидкість корозії сталі Ст.20 в значній мірі залежить від рН середовища. Оптимальне значення рН=10. Коли рН < 7 природа знекиснювального реагенту впливає на характер корозії сталі Ст.20, на склад оксидної плівки і продуктів корозії. Сульфіт натрію сприяє розвитку загальної корозії, з гідразином спостерігається локальна корозія.

Методом числового моделювання знайдено критичний індекс T для пружних модулів випадкової кубічної гратки у випадку протікання по вузлах. Використано модель сил, які залежать від довжини зв'язків між зайнятими вузлами та кутів між зв'язками. Досліджено залежність T від кореляцій у взаємному розташуванні зайнятих вузлів. Знайдено, що на відміну від випадку провідності, індекс пружності залежить від цих кореляцій.

Проаналізовано теплотвірну здатність твердих побутових відходів різних країн, розраховану на підставі елементного складу компонентів ТПВ. Наведено результати експериментальних досліджень кількості теплоти, що виділяється за спалювання змішаних ТПВ м. Київ. Результати роботи використано на сміттєспалювальному заводі "Енергія" ПАТ "Київенерго".