Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.465.601.1

Рубрики:

Хірургічне лікування панкреатиту

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.465.520.11-52

Рубрики:

Хірургічне лікування холециститу і ангіохоліту (холангіту)

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У порівняльному аспекті вивчено результати лікування інфікованих виразок нижніх кінцівок у 169 хворих з синдромом діабетичної стопи II - IV ступеня (за Meggit - Wagner). Проаналізовано ефективність комплексного консервативного та хірургічного лікування хворих на підставі оцінки регресування неврологічних симптомів за показниками шкал Total Symptom Score (TSS) та Neuropathy Impairment Score Lower Limbs (NISLL), а також результатів загоєння операційних ран.

Проаналізовано рівень глюкози крові впродовж доби у 135 хворих на цукровий діабет типу 2, у яких діагностовано гнійні виразки стопи. У 45 хворих гнійна рана на стопі не мала тенденції до поширення, добре піддавалася консервативній терапії, у 48 - спостережено гангрену пальця чи флегмону стопи з місцевим набряком стопи, який не поширювався на гомілку та у 42 - з некрозом всіх тканин стопи та вираженою інтоксикацією. Встановлено, що у випадку корекції глікемії у хворих на синдром діабетичної стопи найбільш чітким критерієм для встановлення інсулінорезистентості є постпрандіальна глікемія, її рівень залежав як від інсулінокорекції, так і від хірургічної санації гнійного вогнища на стопі.

Установлено, що найбільш важливими місцевими чинниками, які впливають на перебіг ранового процесу у разі синдрому діабетичної стопи, є інфекція, площа ранового дефекту, глибина ураження стопи та відсутність іммобілізації.

Розглянуто проблему покращання результатів хірургічного лікування хворих на виразкові дефекти стопи II - ІV ступеня за Meggit-Wagner за синдрому діабетичної стопи. Обстежено 169 хворих з цукровим діабетом ІІ типу, ускладненим синдромом діабетичної стопи. Проаналізовано причини виникнення інфікованих виразок стопи, глибини ангіопатії та переферичної поліневропатії й оцінено значення шкал які характеризують глибину невропатичних розладів у цих пацієнтів. Оцінено зміни різних типів м’язових волокон стопи на ультраструктурному рівні у взаємозв’язку з тяжкістю виразкового ураження дистального відділу стопи. Встановлено, що на фоні деструктивних змін у разі синдрому діабетичної стопи виникає перебудова та деструкція нервово-м’язових закінчень, різке зменшення кількості функціонуючих гемокапілярів, зменшення їх просвіту та порушення їх прохідності. На основі одержаних даних патогенетично обгрунтовано застосування у комплексному перед та післяопераційному лікуванні пентосану полісульфату. Оцінено значення магнітно-резонансної томографії стопи для вибору методу її ощадної ампутації, що дозволило досягнути прогнозу позитивного наслідку лікування 95,0 % знизити абсолютний ризик на 8,48 % та підвищити відношення шансів одужання пацієнтів основної групи до 2,96.