Визначено поширеність та клінічні особливості діастем у дітей шкільного віку, обгрунтовано необхідність лікування даної патології. Встановлено, що аномалія прикріплення вуздечки верхньої губи I та II виду діагностується практично у рівних співвідношеннях серед дітей з діастемою верхньої щелепи та без неї, тоді як аномалію вуздечки III виду (масивна вкорочена вуздечка) виявлено лише у дітей з аномалією положення центральних різців з наявністю проміжку між ними. Визначено межі саморегуляції діастеми та характер зміни її ширини у міру прорізування постійних зубів фронтальної ділянки залежно від типу діастеми та виду прикріплення вуздечки верхньої губи. Виявлено, що достовірна саморегуляція діастем відбувається лише в результаті прорізування латеральних різців у разі аномалії положення центральних різців I та II типу з фізіологічним прикріпленням вуздечки верхньої губи та у разі I виду її аномалії. Вперше досліджено оптичну щільність кісткової тканини у ділянці міжрізцевої кісткової перегородки, середнє значення якої у пацієнтів з діастемою є більшим у порівнянні з пацієнтами без діастеми. Виявлено, що зі збільшенням ширини аномального проміжку та зростанням віку пацієнтів значення оптичної щільності також збільшується, що підтверджується встановленою математичною залежністю. За наслідками комп'ютерної томографії встановлено, що аномалія розташування центральних різців з наявністю проміжку між ними практично не впливає на томографію різцевого каналу.

Представлено результати дослідження оптичної щільності кісткової тканини міжзубної перегородки між центральними різцями верхньої щелепи за допомогою гелій-неонового лазера ЛГ-56 у пацієнтів з діастемою та без неї.

Наголошено на актуальності розвитку післядипломної освіти та необхідності втілення в практику системи дистанційної освіти. Охарактеризовано основні проблеми, пов'язані з забезпеченням матеріальної бази для організації дистанційної освіти. Підсумовано результати анкетного опитування курсантів циклів післядипломної освіти на кафедрі стоматології дитячого віку, ортодонтії та імплантології. Проаналізовано основні моменти сприйняття рівня очікуваної інформативності під час проходження підвищення кваліфікації на циклах кафедри. Вивчено мотивацію лікарів до участі в циклах підвищення кваліфікації. Показано, що переважна більшість лікарів не має спонукальної причини до проходження підвищення кваліфікації на циклах післядипломної освіти. Вони не вбачають цінності в теоретичному засвоєнні матеріалу, а більш охоче долучаються до практичних занять для обміну досвідом.

Подчеркнута актуальность развития последипломного образования и необходимости внедрения в практику системы дистанционного образования. Охарактеризованы основные проблемы, связанные с обеспечением материальной базы для организации дистанционного обучения. Суммированы результаты анкетного опроса курсантов циклов последипломного образования на кафедре стоматологии детского возраста, ортодонтии и имплантологии. Проанализированы основные моменты восприятия уровня ожидаемой информативности во время повышения квалификации на циклах кафедры. Изучена мотивация докторов к участию в циклах повышения квалификации. Показано, что подавляющее большинство докторов не имеет мотива к повышению квалификации на циклах последипломного образования и не видит ценности в теоретическом освоении материала, а более охотно включается в практические занятия для обмена опытом работы.