Головна мета видання - зберегти пам'ять про те, що сталося на Соловках у лиховісному 1937-му, про те, що саме соловецький табір, ця, за висловом сучасника, "країна мук і відчаю", став останньою земною адресою для багатьох синів і дочок України. Другий том видання містить продовження науково-аналітичної розвідки "Шлях на Соловки", в ньому друкуються документи з тюремних справ, а також унікальні матеріали оперативної розробки соловецьких в'язнів, які дозволяють уявити і розкрити найпотаємніші сторони табірного побуту, переддень масових розстрілів у листопаді 1937 року, проливають світло на багато попередніх подій в Україні і в тодішньому СРСР.

Розглянуто діяльність канцелярії Руської (Волинської) метрики - однієї з загальнодержавних інституцій у Речі Посполитій другої половини XVI - XVII ст., що забезпечували реалізацію регіональних інтересів української шляхти. Проаналізовано чинники впливу на функціонування канцелярії. Охарактеризовано методи роботи канцелярського персоналу, запропоновано класифікацію продукції канцелярії, наведено стислі біографічні дані її працівників. Вміщено графік інтенсивності вписування документів в книги Руської метрики, а також покажчик її канцелярських і підканцелярських книг. Розглянуто діяльність сеймового, ассесорського та реляційного судів.

Рассмотрена деятельность канцелярии Русской (Волынской) метрики - общегосударственной институции Речи Посполитой второй половины XVI - XVII ст., обеспечивающей реализацию региональных интересов украинской шляхты. Приведен анализ факторов влияния на функционирование канцелярии. Охарактеризованы методы работы канцелярского персонала, предложена классификация продукции канцелярии, приведены краткие биографические данные ее работников. Помещен график интенсивности вписывания документов в книги Русской метрики, а также указатель ее канцелярских и подканцелярских книг. Рассмотрена деятельность сеймового, ассесорского и реляционного судов.

Досліджено входження та перебування Чернігово-Сіверщини у складі Речі Посполитої. Простежено процес поширення на цей регіон польського адміністративного устрою, проаналізовано колонізаційні та соціально-економічні процеси протягом 1618 - 1648 рр. Висвітлено організаційну перебудову церковних структур.

Исследовано вхождение и пребывание Чернигово-Сиверщины в составе Речи Посполитой. Прослежен процесс распространения на этот регион польского административного устройства, проанализированы колонизационные и социально-экономические процессы на протяжении 1618 - 1648 гг. Освещена организационная перестройка церковных структур.

Досліджено процес формування засад управління часу існування Чернігівського кназівства (1618 - 1632) та впровадження ленної системи. Вивчено причини, перебіг і наслідки Смоленської війни в даному регіоні (1632 - 1634). З'ясовано основні етапи й елементи поширення на Чернігово-Сіверщину повітового устрою. Проаналізовано діяльність органів шляхетського самоуправління. Розглянуто місце регіону у формуванні загальнодержавного бюджету. Відтворено процес формування кордонів воєводства, вплив політичних та історичних чинників на становлення меж і повітового поділу. Досліджено колонізаційні процеси, що відбувалися на Чернігово-Сіверщині. Визначено етапи, методи колонізації, роль у цьому процесі центральної влади та приватних осіб. Наведено класифікацію осад, які виникли внаслідок заселення та загосподарення регіону. Установлено основні тенденції економічного розвитку Чернігово-Сіверщини, значення у господарському розвитку місцевих промислів, висвітлено поширення у даному регіоні більш довершених форм господарювання, внутрішньої торгівлі, цехового ремесла. Визначено місце регіону у зовнішній торгівлі Речі Посполитої, у першу чергу, з Московською державою.

Вперше представлено генезу парламентарних практик від пізнього Середньовіччя і до формування сталих традицій спілкування шляхти та козаків із монархом у середині XVII ст. Висвітлено історію виникнення та функціонування сейму Польського королівства як інституції, генезу та види регіональних станових представницьких органів шляхти - сеймиків. Розкрито участь магнатів українських воєводств - воєвод та каштелянів - у діяльності сейму Речі Посполитої в 1569 - 1648 рр. та вплив парламентарних практик на самоорганізацію і форми спілкування козацтва від кінця XVI до середини XVII ст.