На підставі археологічних, нумізматичних, топонімічних українських і польських джерел, у контексті загальноєвропейської історії розглянуто історію Волинської землі Х - середини ХІV ст. Розкрито її роль і місце у складі Київської Русі та Волинсько-Галицької держави. Охарактеризовано комплекси пам'яток регіону, запропоновано їх типологічну та хронологічну класифікацію, розглянуто регіональну специфіку. На підставі аналізу результатів досліджень висвітлено суспільно-економічний та культурний розвиток краю. Визначено етнічний склад населення, а також племінних і територіальних рубежів, охарактеризовано основні політичні події середньовічної історії Волинської землі.

На основе археологических, нумизматических, топонимических украинских и польских источников, в контексте общеевропейской истории рассмотрена история Волынской земли Х - середины ХІV ст. Раскрыты ее роль и место в составе Киевской Руси и Волынско-Галицкого государства. Охарактеризованы комплексы памяток региона, предложена их типологическая и хронологическая классификация, рассмотрена региональная специфика. На основе анализа результатов исследований освещено общественно-экономическое и культурное развитие края. Определен этнический состав населения, а также племенных и территориальных рубежей, охарактеризованы основные политические события средневековой истории Волынской земли.

Висвітлено особливості керамічних виробів різних етнічних груп Волині в новому кам'яному віці, епохах міді, бронзи, заліза, ранньослов'янський та давньоруський періоди, в пізньому середньовіччі та в сучасний період. Наведено опис різноманітного керамічного посуду, а також ткацьких верстатів, цегли, облицювальних плиток, іграшок.

Освещены особенности керамических изделий разных этнических групп Волыни в новом каменном веке, эпохах меди, бронзы, железа, раннеславянский и древнерусский периоды, в позднем средневековье и в современный период. Приведены описания разнообразной керамической посуды, а также ткацких станков, кирпича, облицовочных плиток, игрушек.

Дисертацію присвячено комплексному дослідженню Волинської землі в Х - першій половині XIV ст. В роботі з'ясовано роль і місце землі в складі Київської Русі та Галицько-Волинської держави. В науковий обіг вводяться матеріали досліджених в останні десятиліття пам'яток Західної Волині, Холмщини і Підляшшя. Дано всебічну характеристику їх комплексів, типологічну і хронологічну класифікацію археологічних матеріалів, визначено їх регіональну специфіку. На цій основі висвітлено питання господарства, соціальної організації та духовної культури місцевого населення. Встановлено, що входження Волині в склад Київської Русі привело до поглиблення феодалізації регіону, що проявилось у будівництві нових міст. Аналіз етнокультурних процесів показав, що корінним населенням тут були дуліби-бужани-волиняни, а прийшлими - дреговичі, ятвяги і мазовшани. Визначено племінні і територіальні рубежі Волинської землі і висвітлено основні політичні події, пов'язані з її ранньосередньовічною історією.

Висвітлено історію населення Західної Волині, Холмщини та Підляшшя X - XIV ст., розвиток поселенських комплексів регіону. Розглянуто питання економіки, суспільних відносин і культури населення регіону. Особливу увагу приділено визначенню етнічного складу населення та племінних і територіальних меж між східними та західними слов'янами в ранньому середньовіччі.

Освещены история населения Западной Волыни, Холмского региона и Подляшья X - XIV ст., развитие поселенческих комплексов региона. Рассмотрены вопросы экономики, общественных отношений и культуры населения региона. Особое внимание уделено определению этнического состава населения, племенных и территориальных рубежей между восточными и западными славянами в раннем средневековье.

Висвітлено особливості господарства, суспільні відносини, матеріальну і духовну культуру давнього та середньовічного населення Луцького району. Обгрунтовано результати досліджень пам'яток археології регіону в контексті їх охорони. Подано повний реєстр відомих і нововідкритих пам'яток у населених пунктах району, визначено їх місцезнаходження, етнокультурну належність та датування.

Досліджено розвиток матеріальної та духовної культури населення Волині впродовж багатьох тисячоліть. На базі пам'яток археології розглянуто питання господарської діяльності, суспільного ладу, характеру взаємозв'язків давніх племен, їх етнокультурної належності. Показано, що народами, які впродовж тисячоліть мешкали на Волині, формувалася самобутня культура, представлена різноманітними пам'ятками від найпростіших куренів доби палеоліту до архітектурних комплексів XII - XVII ст., від кам'яних виробів до чудових шедеврів ювелірного мистецтва. Зазначено, що культура цього краю - не конгломерат різноманітних цінностей, які просто співіснували в межах певної території, а цілісний комплекс, між елементами якого існували сталі зв'язки. Історично ця цілісність склалася на базі певного народу, а пізніше - в результаті входження його в більші спільноти. Саме цілісність культури підтримувала етнічну спільність корінних волинян, запобігала їх "розчиненню" серед інших спільнот.

На основі археологічних писемних і топонімічних даних розглянуто проблему етноплемінних і адміністративних меж Волинської землі X - середини XIV ст.