Удосконалено нейронну мережу типу "функціонала на множині табличних функцій" шляхом узгодження відтворювальних та узагальнювальних властивостей в інтерполяційній та в екстраполяційній областях. Розроблено архітектуру мережі та вдосконалено методику її навчання, що дозволило на основі моделювання експериментальних значень структурно-геометричних параметрів поверхні сталі ЭП 450 здійснити прогноз характеру її зміни під час випробування в розплаві Li17Pb83 на витримках, більших за 10 000 годин. Проаналізовано динаміку зміни функціональних параметрів полірованої та лазерно опроміненої поверхні. Проведено оцінку функції несучої здатності поверхні залежно від рівня шорсткості. Підтверджено позитивний вплив лазерної поверхневої обробки на оптимізацію корозійно-механічних властивостей конструкційних матеріалів.

Наведено результати комп'ютерного моделювання розподілу температурного поля лазерно легованої ніобієм і азотом сталі ЭП 823. Проаналізовано вплив температурного поля на особливості формування структурно-фазового складу поверхні. Встановлено вплив параметрів лазерного легування на формування поверхневих шарів з наперед заданими властивостями.

Представлено результати лазерного легування сталей 12Х18Н10Т і ЭП 823 складними сумішами. Проаналізовано вплив температурного поля на особливості формування структурно-фазового стану поверхні. За допомогою комп'ютерного моделювання розподілу значень температурного поля в оплавленій зоні встановлено оптимальні режими лазерного легування досліджуваних сталей. Показано, що використання методики оцінки розміру зерен у поєднанні з коректно підібраними легувальними елементами та режимами поверхневої обробки дозволить створювати захисні бар'єрні шари з прогнозованою дрібнозернистою структурою та високим рівнем функціональних властивостей.

Построена математическая модель для теоретических исследований пространственных нестационарных температурных полей в телах с плоскими граничными поверхностями при лазерной поверхностной обработке. Модель учитывает локальность и режим воздействия лазерного луча, форму пятна нагрева, траекторию ее поступательного движения, габариты изделия и его теплообмен с окружающей средой. Предложена методика прогнозирования режимов лазерной обработки.

Досліджено вплив лазерного легування сталей 20Х13 і 12Х18Н10Т ніобієм на їх фізико-хімічні властивості. Лазерною обробкою створено мікролеговані поверхневі шари товщиною понад 350 мкм, які збагачені ніобієм, вуглецем, киснем у твердому розчині і в окремих оксикарбідних включеннях. Мікротвердість зовнішніх шарів сталей підвищується в 2 - 3 рази (до 7,1 - 7,7 ГПа). Лазерне легування сприяє зниженню зносу сталі 20Х13 в 5 - 6 разів за контактного тиску 0,29 МПа і вдвічі - за 0,42 МПа, знос сталі 12Х18Н10Т знижується в 2 - 3 рази. Запропоновано схему зношування сталей, згідно з якою зносотривкість підвищується внаслідок утворення зміцнених поверхневих шарів, в яких проявляється армувальна дія оксикарбідних включень на пластичніший твердий розчин ніобію, вуглецю і кисню в залізі.

Магнітометрично досліджено фазові перетворення в поверхневих шарах корозійнотривкої сталі ЭП 823 після лазерного легування із обмазок на основі рідкого скла з наповнювачами складу (50 % SiС + 50 % Al) і (20 % Fe + 40 % Ni + 30 % B + 10 % Si). Визначено температурні інтервали перетворення залишкового аустеніту та температур мартенситного та магнітного перетворень.

Теоретично обгрунтовано понятійний апарат і зміст інституту цивільного процесуального представництва, досліджено історично-правові етапи його виникнення та розвитку. Наведено класифікацію процесуального представництва, уточнено його мету та завдання під час здійснення цивільного судочинства. З'ясовано особливості окремих видів процесуального представництва з урахуванням значного збільшення кількості осіб, які можуть виступати як процесуальний представник. Обгрунтовано напрямки розвитку інституту цивільного процесуального представництва. Уточнено підстави виникнення та особливості правового регулювання інституту цивільного процесуального представництва, показано його місце та значення у господарському та кримінальному процесах.

Встановлено особливості механізму структуроутворення в поверхневих шарах після лазерного легування корозійнотривких сталей, зокрема, зовнішній шар характеризується комірковою структурою композитного типу, а внутрішні - будовою високолегованого <$Ealpha> чи <$Egamma>-твердого розчину, армованого включенням відповідних фаз, питома кількість яких плавно спадає за глибиною.

Розглянуто особливості формування структури та фазового складу поверхневих шарів сталі ЭП 823 після лазерного легування з обмазок на основі рідкого скла з додаванням сумішей дисперсних порошків Al2O3, SiC, алюмінію, заліза, нікелю, бору, кремнію, ніобію. Визначено вплив складу обмазок на зміну структури та властивостей сформованих поверхневих шарів.

Проаналізовано особливості структуроутворення в поверхневих шарах сталі 12Х18Н10Т після лазерного легування обмазками на основі рідкого скла з додаванням сумішей дисперсних порошків Nb, Al2O3, Al, Fe, Ni, B, Si. Показано, що коректно підібрані компоненти обмазок у поєднанні з оптимальними режимами лазерного легування дозволили формувати поверхневі шари означеної структури та фазового складу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х892.19(4УКР)117

Рубрики:

Цивільний процес окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х892.19(4Укр)117

Рубрики:

Цивільний процес окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х892.19(4УКР)11-4

Рубрики:

Цивільний процес окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69880 Пошук видання у каталогах НБУВ