Розглянуто питання удосконалення діагностики стабільної стенокардії напруги на основі комплексного вивчення особливостей енергетичного, жирнокислотного обміну, клітинної проникності та секреції прозапальних цитокінів. Досліджено, що під час стабільної стенокардії розвиваються односпрямовані зміни в ліпідах плазми та еритроцитів, змінюється вміст насичених та поліненасичених жирних кислот, підвищується проникність мембран та виникає енергетичний дефіцит в клітинах. Проаналізовано особливості секреції прозапальних цитокінів на основі підвищення їх рівня за умов тривалого і важкого перебігу ішемічної хвороби серця, зниження функціонального резерву мононуклеарних клітин. Наведено схему секреції прозапальних цитокінів для оцінки ступеня імунних розладів та призначенні імунокоректорів в комплексній терапії стабільної стенокардії напруги.

Мета роботи - вивчення впливу поєднаної патології (хронічної серцевої недостатності (ХСН) та негоспітальної пневмонії (НП)) на фізичний, психічний стан пацієнта та на його самопочуття за допомогою запитальників "Шкала оцінки НП", CapSym-12, SF-36. Обстежено 146 хворих з НП, середній вік обстежених 56 років, 66 (46,3 %) чоловіків і 78 (53,4 %) жінок. Хворих розподілено на 3 групи: 1 група - пацієнти з НП із супутньою ХСН (n = 77), 2 група - пацієнти з НП без ХСН (n = 39), 3 група - пацієнти із ХСН без НП (n = 30). Динаміку скарг обстежених оцінювали через 48 - 72 год і 7 днів від початку лікування. Хворі на НП із супутньою ХСН мають гірші показники якості життя у порівнянні з пацієнтами контрольних груп. Під час оцінки якості життя пацієнтів виявлено, що на тлі покращання клініко-лабораторних показників паралельно спостерігається відновлення показників якості життя. Висновки: результати проведених досліджень свідчать, що ХСН негативно впливає на клінічний перебіг і прогноз хворих з НП та збільшує ризик несприятливого кінця захворювання. Використання методик оцінки якості життя хворих надає змогу краще зрозуміти стан здоров'я пацієнта та розробити методи запобігання його погіршенню.

Представлено результати вивчення індивідуальної здатності мононуклеарних клітин (лімфоцитів і моноцитів) до секреції прозапального цитокіну туморнекротизувального фактора-<$E alpha> у хворих на ішемічну хворобу серця та зв'язок його рівня з клінічними та біохімічними показниками.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.140.67-2

Рубрики:

Стенокардія (грудна жаба)

Шифр НБУВ: Ж15712 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.11-2

Рубрики:

Ішемічна хвороба серця

Шифр НБУВ: Ж15712 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.030-92

Рубрики:

Гіпертонічна хвороба

Шифр НБУВ: Ж69358 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.030-3

Рубрики:

Гіпертонічна хвороба

Шифр НБУВ: Ж69358 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Під спостереженням знаходилося 146 пацієнтів: основна група - 77 пацієнтів, хворих на негоспітальну пневмонію (НП) та хронічну серцеву недостатність (ХСН); друга група - 39 хворих на (НП), третя група - 30 хворих на ХСН. Усі групи були порівняні за статтю, віком, індексом маси тіла. Наявність ХСН у хворих на НП призводить до підвищення частоти скарг на задишку, частоти дихання (ЧД) і частоти серцевих скорочень (ЧСС) у порівнянні з ізольованою НП. У свою чергу, наявність НП у пацієнтів з ХСН асоціюється з підвищенням частоти скарг на задишку, ЧД, ЧСС, відсотка паличкоядерних нейтрофілів і швидкості осідання еритроцитів у порівнянні з ізольованою ХСН. Особливістю перебігу НП у пацієнтів з ХСН є підвищення вмісту С-реактивного білка (СРБ) у сироватці крові на початку захворювання у порівнянні з хворими на ХСН без НП, яке зберігається і через 48 - 72 години від початку лікування. Через 48 - 72 години від початку антибактеріальної терапії вміст СРБ у пацієнтів з НП та ХСН перевищує також концентрацію СРБ у хворих на НП без ХСН, незважаючи на те, що вміст СРБ за перші 2 - 3 дні лікування знижується в осіб з НП (з ХСН та без неї) і залишається незмінним у пацієнтів з ХСН без НП. Наявність ХСН у хворих на НП у порівнянні з хворими без ХСН справляє негативний вплив на всі показники якості життя (ЯЖ), за виключенням ролі фізичних проблем в обмеженні життєдіяльності, які зумовлені проблемами зі здоров’ям за останні 4 тижні. Перебіг НП у хворих на ХСН більш тяжкий у порівнянні з пацієнтами без ХСН, що документується меншими показниками індексу НП та респіраторної шкали протягом всього періоду спостереження. ЯЖ у хворих із супутньою патологією в порівнянні з пацієнтами без ХСН відновлюється уповільнено, на що вказує поява значущих розбіжностей в показниках шкали самопочуття через 48 - 72 години та 7 ± 1 днів від початку лікування.

На сегодня разработано много моделей прогнозирования клинического исхода негоспитальной пневмонии (НП), но ни одна не включает данные опросников. С целью разработки методов прогнозирования течения и необходимости длительной антибактериальной терапии НП обследовали 82 пациента, которых госпитализировали с диагнозом НП и сахарный диабет 2 типа, и 49 больных, у которых определили наличие НП и хронической сердечной недостаточности. Использовали два опросника: "Шкала оценки внебольничной пневмонии" и CapSym-12. С помощью логистической регрессии установили выборку статистически важных показателей опросников, прогностическую возможность которых использовали для оценки состояния здоровья и динамики симптомов внебольничной пневмонии. Анализ динамики показателей опросников и вычисление прогностического уравнения позволяет предусмотреть вероятность увеличения срока пребывания в лечебном заведении, продления антибактериальной терапии у пациентов с НП и сопутствующей патологией, а также корригировать лечение и внедрить индивидуальный подход к каждому больному.