Системно викладено відомості про історію та розвиток дерматовенерології, етіологію, патогенез, клініку та лікування шкірних і венеричних хвороб. Детально розглянуто питання анатомії, гістології шкіри в нормі та за наявності патології. Особливу увагу приділено профілактиці різноманітних захворювань шкіри, методикам функціонального і клінічного досліджень хворих. Наведено схеми лікування дерматозів та захворювань, що передаються статевим шляхом.

Ключ. слова: урогенітальний хламідіоз, епідеміологія, клінічний патоморфоз, діагностика, лікування
Індекс рубрикатора НБУВ: Р696.016-52 + Р715.016-52

Рубрики:

Інфекційні урологічні захворювання

Інфекційні хвороби жіночих статевих органів

Шифр НБУВ: Ж23543 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто чинники, що сприяють розвитку мікроспорії у людей. Проведено практичне вивчення препарату "Екзифін" під час лікування дітей, хворих на мікроспорію волосяної частини голови. Визначено терміни елімінації збудника мікроспорії з осередків ураження у разі лікування екзифіном. Доведено, що екзифін є високоефективним засобом лікування грибкової інфекції.

Представлен краткий обзор современных данных по биологии возбудителей хламидийной инфекции. С учетом данных литературы и анализа результатов собственных исследований оценена эффективность различных методов лабораторной диагностики хламидиоза.

Приведен обзор специальной литературы последних лет, обобщающей сведения о факторах и механизмах возникновения персистирующих атипичных форм возбудителя урогенитального хламидиоза - Chlamydia trachomatis. Определены тактические подходы к рациональной диагностике и терапии урогенитального хламидиоза при персистенции возбудителя.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р696.017-52

Рубрики:

Паразитарні хвороби сечостатевої системи

Шифр НБУВ: Ж16788 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлено результати лікування хворих з мікстхламідійною урогенітальною інфекцією з включенням до комплексу терапії вітчизняного імуномодулятора "Ербісол", який вводили пацієнтам у новій лікарській формі - супозиторія.

У процесі імунологічного обстеження 40-ка хворих з хронічною урогенітальною патологією хламідійної етіології у сироватці крові виявлено підвищені рівні фактора некрозу пухлин (ФНП) і його рецепторів (ФНП-Р1 та ФНП-Р2), циркулюючих імунних комплексів (ЦІК), знижені рівні C3-компонента комплексу (C3). У разі хламідійної моноінфекції спостережено різке зниження S-IgA у секторі передміхурової залози. У хворих з хламідійною моноінфекцією після лікування знизилися рівні ФНП та ФНП-Р1, а рівні ФНП-Р2 мали тенденцію до підвищення. Стали в нормі рівні ЦІК у сироватці крові та рівні S-IgA у секреті передміхурової залози. У пацієнтів з мікст-інфекцією після лікування рівні ФНО-Р1 та ФНО-Р2 знизилися, однак не досягли показника контрольної групи. Рівні ФНП залишилися підвищеними, а C3 - зниженими. У разі хламідійної мікст-інфекції хронічне урогенітальне запалення має стійкіший характер, ніж у разі моноінфекції.

Представлены данные литературы, а также результаты собственных клинических лабораторных и инструментальных исследований, проведенных у больных урогенитальным хламидиозом женщин. Проведен анализ существующих классификаций урогенитального хламидиоза. Обращено внимание на необходимость дальнейшего более глубокого изучения сложных механизмов возникновения заболевания и его многочисленных осложнений, а также на разработку тактически рациональных подходов к комплексной этиотропной, патогенетической и реабилитационной терапии больных.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.601.122.1-52

Шифр НБУВ: Ж23543 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р601.11-52

Рубрики:

Мікробні дерматози

Шифр НБУВ: Ж23543 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обстежено 137 хворих з різними формами оперізувального лишаю віком від 20 до 75 років. На підставі патоморфологічних змін у вогнищі ураження виділено такі клінічні форми оперізувального лишаю: везикульозно-пустульозна, ерозивно-некротична, геморагічна, лімфостатична та невралгічна. В процесі дослідження встановлено, що ранній початок специфічної протигерпетичної терапії запобігає неврологічним ускладненням у хворих на ерозивно-некротичну форму оперізувального лишаю. Хворі, яким проводили терапію препаратом "Гевіран" (ацикловір) виробництва компанії "Польфарма" С. А., мали дещо кращі результати щодо виникнення ускладнень та термінів загоєння уражень. Було також встановлено, що застосування препарату "Гевіран" призводить до нормалізації імунологічних показників крові у хворих на некротично-ерозивну форму оперізувального лишаю.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р11(4УКР)026.259 + Р11(4УКР)026.269 + Р11(4УКР)026.271

Рубрики:

Організація охорони здоров'я

Шифр НБУВ: Ж23543 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено досвід застосування препарату "Ламізил" для лікування хворих із дерматомікозами. Висока терапевтична ефективність препарату щодо основних збудників мікозів шкіри, волосся, нігтів, відсутність резистентності грибів до препарату "Ламізил", можливість застосування препарату разом із іншими лікарськими засобами роблять "Ламізил" препаратом першого вибору для лікування цієї категорії хворих.

Наведено данi про використання антибiотика групи макролiдiв Азимеду<190> (азитромiцину виробництва ВАТ "Київмедпрепарат", Україна) у 42-х пацiєнтiв, хворих на хронiчний простатит хламiдiйної етiологiї. У 92,3 % випадкiв виявлено клiнiчну ефективнiсть застосування Азимеду<190> у комплекснiй терапiї з озоном і протеолiтичними ферментами.

Проаналізовано статистичні дані щодо поширення хламідійної та мікстхламідійних урогенітальних інфекцій в Одеському та деяких інших регіонах України. Вивчено клініко-епідеміологічні особливості змішаних урогенітальних інфекцій, доведено необхідність їх реєстрації у зв'язку з можливістю значного поширення. Визначено групи ризику в Одеському регіоні, що сприяють поширенню хламідійної інфекції та її асоціацій: комівояжери, безробітні, працівники автомобільного транспорту, сфери харчування. Досліджено патоморфоз клінічного перебігу та особливості імунологічного статусу в хворих на хламідійну та мікстхламідійну урогенітальні інфекції. Запропоновано комплексну систему заходів для діагностики, лікування та профілактики цих захворювань. Розроблено високоефективний алгоритм обстеження пацієнтів з урогенітальним хламідіозом та його асоціаціями з застосуванням комплексу лабораторних методів. Доведено необхідність серологічного моніторингу з визначенням IgG, IgA, IgM для підтвердження діагностики стадії перебігу захворювання та ефективності лікування. Установлено значення системи фактора некрозу пухлини та його розчинних рецепторів для діагностики характеру враження та оцінки ефективності лікування хронічної урогенітальної патології хламідійної етіології.

Показано актуальність проблеми герпесвірусного ураження нервової системи в медичній практиці на сучасному етапі. Визначено провідну роль детального обстеження та консультування невропатологом пацієнтів з поширеними формами герпетичної інфекції та з ознаками герпесвірусного ураження нервової системи.

Розглянуто проблеми комплексного підходу до діагностики інфекцій, що передаються статевим шляхом (ІПСШ), як одного з головних компонентів успішного лікування та профілактики цих хвороб. Наведено результати досліджень щодо ефективності виявлення збудників ІПСШ за допомогою методів прямої імунофлюоресценції, полімеразної ланцюгової реакції, а також визначення титрів антитіл різних класів до цих збудників у сироватці крові хворих протягом лікування. Порівняно швидкість, чутливість та специфічність цих методів. Доведено високу ефективність методу полімеразної ланцюгової реакції, зокрема, у виявленні компонентів асоціацій збудників, а також серологічних методів у визначенні стадій перебігу захворювання. Зроблено висновок про необхідність комплексного підходу щодо діагностики ІПСШ, особливо у разі хронічних інфекцій.

Цель работы - оценить эффективность лечения ладонно-подошвенных дерматозов с помощью комбинированного метода, включающего мазь (крем) пимафукорт, 0,1 % мазь протопик, УФБ-терапию. В период с 2013 г. и 6 мес 2015 г. под наблюдением находились 628 больных пальмоплантарными дерматозами. Из них 94 пациента - с ладонно-подошвенным псориазом, 32 - с пустулезным псориазом, 343 - с дисгидротической экземой кистей и стоп, 111 - с атопической экземой кистей, 13 - с мозолевидной экземой, 4 - с акродерматитом Аллопо, 28 - с кератодермией. Результаты лечения оценивали с учетом переносимости терапии, быстроты регресса высыпаний, продолжительности ремиссии. Применение мази (крема) пимафукорт, 0,1 % мази протопик, УФБ-терапии значительно ускорило эпителизацию эрозий и трещин, уменьшило активность воспаления, ксероза, гиперкератоза в очагах поражения. При использовании комбинированной терапии продолжительность ремиссии ладонно-подошвенных дерматозов увеличилась в среднем в 3,5 раза. Выводы: комбинированная терапия ладонно-подошвенных дерматозов, включающая мазь (крем) пимафукорт, 0,1 % мазь протопик, УФБ-лучи, позволяет повысить эффективность лечения таких заболеваний, как ладонно-подошвенный псориаз, псориаз пустулезный Барбера, атопическая экзема кистей. Результаты лечения больных с применением комбинированной терапии свидетельствуют о хорошей переносимости и безопасности предлагаемого метода.

Цель работы - снизить частоту постгерпетической невралгии у больных с опоясывающим герпесом путем использования в терапии аномальных нуклеотидов в сочетании с антиконвульсантами. Под наблюдением находились 65 пациентов в возрасте от 18-ти до 65-ти лет с разными формами опоясывающего герпеса. В зависимости от проводимой терапии пациентов распределили в основную группу (n = 37) и группу сравнения (n = 28), а также в 3 группы в зависимости от срока начала терапии (1-я группа - на 2 - 3-й день заболевания, 2-я группа - на 4 - 6-й день, 3-я группа - на 7 - 10-й день). При лечении пациентов основной группы использовали валацикловирсодержащие препараты (вальтровир) в сочетании с антиконвульсантами (гатонин), при лечении пациентов группы сравнения - стандартные схемы с использованием валацикловирсодержащих препаратов. Среди пациентов основной группы, получавших комбинированную терапию, постгерпетическая невралгия развилась в 35,1 % случаев, тогда как в группе сравнения - в 53,5 %. Ранняя эпителизация элементов отмечена на 7 - 8-е сутки. Разрешение высыпаний позднее 14-го дня лечения наблюдали у 32,4 % пациентов основной группы и 39,3 % - группы сравнения. Выводы: одновременное использование аномальных нуклеотидов и антиконвульсантов способствовало снижению частоты постгерпетической невралгии в среднем на 18,4 %. Скорость эпителизации герпетических высыпаний и регрессия постгерпетической невралгии прямо пропорционально зависят от срока начала специфической терапии.