У плівках InSe змодульовано різні структури InSe, In₄Se₃ та досліджено термодинамічну вигідність системи за різних концентраційх даних структур. У рамках запропонованої моделі пояснено експериментально спостережувану залежність типу структур від товщини плівки.

Досліджено процес сумісного осадження заліза (+3) гідроксиду та хромат- і дихромат-іонів. Установлено, що повнота осадження оксигеновмісних іонів хрому (+6) досягається тільки за умови одночасного зливання концентрованих розчинів вихідних компонентів за низьких значень pH. Визначено вплив природи солі заліза на адсорбційну спроможність одержаного Fe(OH)3.

Запропоновано новий спосіб відновлення каталізатора середньотемпературної конверсії карбон (II) оксиду водяною парою. Розглянуто результати досліджень даного процесу за умов використання твердого відновника на базі гексаметилентетраміну.

Запропоновано спосіб термічної візуалізації макроскопічних областей протяжних дефектів вузькощілинного напівпровідника <$E {roman Cd} sub x {roman Hg} sub 1-x roman Te> (x ~ 0,2), де як джерело розігріву застосовується високочастотний (МГц) ультразвук, енергія якого поглинається вибірково на дислокаціях і малокутових межах залежно від частоти коливань. Це явище викликає різницю температур між матрицею й областями структурної недосконалості, яка є достатньою для спостереження випромінювальної здатності Es матеріалу та може стати основою неруйнівного методу активної ІЧ термографії напівпровідникових матеріалів.

Предложена классификация способов утилизации отработанных металлсодержащих катализаторов, которая, с учетом их физико-химических и технических характеристик позволяет выбрать наиболее рациональный метод утилизации.

Розроблено кінетичну модель процесу окиснення аміаку до NO на оксидному каталізаторі з урахуванням утворення N2O, Н2О, N2 та фізико-хімічних властивостей аміачно-повітряної суміші та нітрозного газу. Досліджено можливості зменшення кількості нітроген(I) оксиду (N2O) - потужного парникового газу, що утворюється як побічний продукт за високотемпературного окиснення аміаку у виробництві нітратної кислоти. Розроблену модель та програму можна рекомендувати для розрахунків реакторів окиснення аміаку з використанням оксидних каталізаторів.

Экспериментально изучена растворимость солей в четверной системе K<^>+, (C2H5)2NH2<^>+ // HCO3<^>-, Cl<^>- - H2O при 30 <$E symbol Р>C. Определено, что наибольшую часть площади диаграммы занимает поле кристаллизации гидрокарбоната калия, а площадь поля кристаллизации N,N-диэтиламмония хлорида практически вырождена в линию. Установлено, что механизм наибольшего высаливающего действия солей N,N-диэтиламмония на гидрокарбонат калия обеспечивается поддержанием мольных соотношений (C2H5)2NH2<^>+/Cl<^>- в исходной реакционной смеси 1:1,15 и степени карбонизации системы более 185 %.

Рассчитаны термодинамические характеристики комплекса химических реакций, которые составляют конкретные способы получения никеля из вторичного сырья. Приведены выводы, которые важны для выбора лучшего способа с целью его дальнейшего внедрения в производство. Предложены технологические условия проведения химических реакций, составляющих выбранный способ.

Наведено результати досліджень зміни активності нанесеного платинового каталізатора селективного каталітичного відновлення NOx від тривалості експлуатації. Запропоновано метод визначення стабільності каталізатора відповідно до кореляції розмірів кристалітів деяких фаз та активності. Надано результати досліджень швидкості дезактивації різних каталізаторів за часом. Згідно з даними флуоресцентного аналізу й електронної мікроскопії надано у порівнянні оцінку фізико-хімічним характеристикам нового каталізатора та зразкам з різною тривалістю пробігу. Визначено причини зниження активності розроблених каталізаторів і наведено результати порівняльного аналізу з даними інших подібних досліджень. На основі одержаних експериментальних значень розроблено математичні моделі зниження активності каталізаторів залежно від розмірів кристалітів каталітично активної речовини. Вказано на можливість застосування цієї методики для прогнозування тривалості експлуатації каталізаторів ще на стадії їх розроблення.

Приведен сравнительный анализ используемых в настоящее время твердых восстановителей для получения металлических порошков цветных металлов. Проведены термографические исследования химического восстановления соединений никеля (II) до металлического порошка при помощи твердого комплексного восстановителя. Рентгенографическим анализом определено время полного восстановления соединения никеля (II). Установлены оптимальные технологические параметры проведения указанного процесса.

Представлено результати досліджень щодо визначення швидкості накопичення відкладень коксу на поверхні каталізатора СНП-40 у процесі його промислової експлуатації. Вперше наведено їх графічну та математичну залежність від терміну експлуатації. Встановлено відсоток зниження активності срібного каталізатора за рахунок навуглецювання. Запропоновано новий метод одночасного вилучення продуктів завуглецювання та срібла з відпрацьованого каталізатора СНП-40 нітратною кислотою в присутності озону. Показано, що запропонований метод дозволяє проводити регенерацію відпрацьованого срібного каталізатора без його руйнації за досить низької температури і більш ніж утричі скороченого терміну обробки.

Наведені дані, що характеризують зміну мольного виходу формальдегіду за будь-який проміжок часу їх чотиримісячної експлуатації. Наведено графічну залежність мольного виходу формальдегіду від усього терміну промислової експлуатації Ag/пемза каталізатора. Надано лабораторну установку визначення каталітичної активності зразків Ag/пемза каталізаторів, яка незважаючи на простоту оформлення повністю повторює основні елементи промислової установки.

Визначено мінімальні температури низькотемпературної конверсії СО залежно від співвідношення пара : сухий газ ( n=V_H2O/V_c.r.) і тиску процесу. Термодинамічними дослідженнями показано, що зі збільшенням співвідношення водяна пара : сухий газ у вихідній суміші рівноважний ступінь перетворення X^*_CO збільшується найбільш суттєво до n ≤ 0,3. Встановлено, що вплив n є більш відчутним за підвищених температур (t > 200°С). За подальшого збільшення n (n > 0,3) X^*_CO практично не змінюється. В інтервалі співвідношень n = (0,05 - 0,60) : 1 досліджено кінетику конверсі СО на низькотемпературному мідь-цинк-алюмінієвому каталізаторі марки К-СО. Розроблено кінетичне рівняння низькотемпературної конверсії СО, визначено його кінетичні й адсорбційні константи на каталізаторі К-СО. Запропоновано технологічні параметри низькотемпературної конверсії СO виробництва аміаку, які дозволяють заощадити на цьому ступені ~ 0,109 Гкал/NH₃.

Наведено стислу характеристику та порядок застосування послідовних інтерфейсів, які є апаратною основою промислових мереж у складі автоматизованих систем управління технологічними процесами. Описано протоколи промислових мереж і наведено практичні рекомендаціх щодо їх застосування. На прикладі середовища CoDeSys показано програмну реалізацію протоколів ModBus, OWEN та DCON в промислових контролерах ПЛК150 ОВЕН (Україна). Запропоновано методику розроблення людинно-машинного інтерфейсу на основі розподіленої системи управління.

Проведено вивчення особливостей перебігу остеохондрозу, який супроводжується больовим синдромом, і патогенетичне обгрунтування можливості використання імпульсної магнітної стимуляції в комплексі санаторно-курортного лікування цієї патології. За умов клінічного дослідження підтверджена висока ефективність імпульсної магнітної стимуляції під час лікування больового синдрому за остеохондрозу поперекової області. Достовірні позитивні зміни гемодинаміки та нейром'язової провідності уражених ділянок свідчать про патогенетичну адекватність використаного методу лікування.

Проведено изучение особенности течения остеохондроза, сопровождающееся болевым синдромом, и патогенетическое обоснование возможности использование импульсной магнитной стимуляции в комплексе санаторно-курортного лечения этой патологии. В условиях клинического исследования подтверждена высокая эффективность импульсной магнитной стимуляции при лечении болевого синдрома при остеохондрозе поясничной области. Достоверные положительные изменения гемодинамики и нейромышечной проводимости пораженных участков свидетельствуют о патогенетической адекватности использованного метода лечения.