В эксперименте установлено образование антигипертензивных олигопептидов, действующих как ингибиторы ангиотензинпревращающего фермента (АПФ). Пептиды получены при моделировании протеолиза beta-казеина с использованием биомассы протеолитически активных лактококков Lactococcus lactis ssp. lactis, а также при комбинированном протеолизе beta-казеина биомассой лактококков с пепсином или фромазой. Максимальный ингибиторный эффект на АПФ показал пептидное вещество, полученное при протеолизе beta-казеина биомассой лактококков с пепсином. Таким образом, физиологически активные пептиды с антигипертензивным эффектом могут образовываться непосредственно в молочных продуктах под воздействием протеолитических ферментов молочнокислых бактерий и молокосвёртывающих препаратов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*732.12 + Р410.030-29

Рубрики:

Загальна зоологія

Гіпертонічна хвороба

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Встановлено, що олігопептиди, утворені під час протеолізу beta-казеїну коров'ячого молока бактеріями Lactococcus lactis subsp. lactis володіють антигіпертензивними і кардіопротекторними властивостями, а за механізмом дії вони відносяться до інгібіторів ангіотензин-перетворюючого ферменту (АПФ). Для процесу протеолізу розроблено систему для виділення гомогенного препарату beta-казеїну та систему для нарощування біомаси бактерій. Створено модельну систему для протеолізу beta-казеїну біомасою лактококів та у поєднанні бактерій з молочно-коагулянтними ферментами. beta-казеїнові пептиди пригнічували активність АПФ. Для вивчення впливу олігопептидів in vivo у білих щурів змодельовано артеріальну гіпертензію. Встановлено, що пептидні препарати після хронічного введення гіпертензивним тваринам суттєво знижують показники артеріального тиску, покращують показники центральної гемодинаміки та електричної активності серця, зменшують ступінь гіпертрофії частин серця та нормалізують їх просторові характеристики.

Розкрито передумови та процес створення військових поселень у Київській та Подільській губерніях, описано систему їх управління, проаналізовано стан і засади господарського розвитку, освіти, охорони здоров'я, релігійного життя. Досліджено основні етапи ліквідації військових поселень у даних регіонах. З'ясовано, що створені російським урядом на базі конфіскованих маєтків учасників польського повстання 1830 - 1831 рр. військові поселення відігравали особливу роль у політиці інкорпорації Правобережної України. Виявлено, що дані формування були механізмом русифікації українського населення, засобом вирішення релігійного питання з силової позиції на користь офіційного православ'я та поширення російського законодавства в краї. Встановлено, що поселяни змушені були працювати на утримання армії, численного адміністративного апарату, погашення боргів колишніх власників маєтків і поповнення коштів інвалідного фонду. Зроблено висновок про низьке економічне забезпечення та малу ефективність господарської системи військових поселень.