Наведено інформацію про смерчі на території Криму, їх зародження, переміщення та заподіяну ними шкоду. Розглянуто синаптичні й аерологічні умови їх виникнення. З використанням тривимірних діагностичних і прогностичних моделей досліджено термодинамічні характеристики конвективних систем, у яких утворилися смерчі.

Досліджено умови виникнення та дії двох потужних смерчів шляхом радіолокаційних спостережень та експедиційних обстежень на місцевості. За допомогою тривимірних діагностичних і прогностичних моделей із використанням вкладених сіток проведено серію числових експериментів із метою дослідження термодинамічних характеристик потужних конвективних хмарних систем, в яких утворювалися смерчі.

За даними радіолокаційних досліджень одержано значення кутової швидкості обертання конвективних хмар і кутового прискорення, які визначають можливість переходу хмари в градову стадію. Часові зміни об'ємів конвективних хмар також вказують на можливість такого процесу.

На підставі результатів експериментальних досліджень показано, що зміни фізичних параметрів атмосфери в результаті впливу на хмари різними реагентами не перевищують тих коливань, яких зазнають ці параметри в природних, не модифікованих впливами умовах. Проведено оцінку змін концентрацій реагентів в атмосфері і водоймах. Кількість додатково введених під час впливів у ці середовища реагентів на порядки менша від гранично допустимих для різних екосистем концентрацій (ГДК). Масштаби впливів і кількісні значення дозувань реагентів, що реалізуються в наш час, виключають можливість порушення екологічної рівноваги в природі і не можуть викликати негативних наслідків для різних екосистем.

Проаналізовано серію експериментів зі штучного утворення кристалічних хмар. Показано, що ймовірність позитивного результату збільшується з ростом перенасичення водяної пари відносно льоду. Стабільні в часі штучні кристалічні хмари утворюються на більших висотах (понад 5 км) за низьких температур (<$E t~<<~-20~symbol Р roman C>).

Узагальнено результати виробничого проекту, метою якого було збільшення кількості зимових опадів на площі 500 тис. га в Дніпропетровській області (1986 - 1994 рр.). Відносне збільшення опадів на мішені, у порівнянні з контрольним оточенням, в технологічно краще забезпечених сезонах (1987 - 1991 рр.) було в межах від 8,0 до 21,0 %. Цей результат одержано за умов, коли реальна міра використання придатних для впливів ситуацій не перевищувала 30 %. За умови використання всіх ресурсів хмар збільшення сезонної суми опадів може досягти 43 - 56 % щодо кліматичної норми. Найбільший відсоток годин з придатними для збільшення опадів хмарами був під час переміщення західних (26,8 %), південно-західних і південних (39,7 %) циклонів.