Доведено можливість використання векторів, заснованих на системі інтеграції актинофага ВТ1, для інтегрування ДНК у хромосому S. ghanaensis. Вперше одержано нокаути генів у штамі S. ghanaensis заміщеннням їх послідовності на маркерні гени стійкості до антибіотиків. Продемонстровано доцільність використання сайт-специфічних рекомбіназ Cre та Dre. Набір цих методів дозволяє успішно здійснювати багаторазові безмаркерні введення ДНК у геном цього стрептоміцета та конструювати мутантні штами зі спрямовано делегованими генами. Встановлено, що репортерна система аналізу експресії генів, заснована на гені (β-глюкуронідази uidA (Myronovskyi et al., 2011), забезпечує швидку та кількісну детекцію рівнів транскрипції генів, а також трансляції їх мРНК у S. ghanaensis. Сконструйовано штами актиноміцетів - S. coelicolor, S. lividans, S. albus - гетерологічних господарів для експресії генів синтезу МмА, а також доведено залежність рівнів його продукції від виду стрептоміцета. Проаналізовано вплив джерел карбону та фосфору, а також умов ферментації продуцентів Мм, підібрано оптимальне живильне середовище для досягнення високого рівня продукції антибіотика. Вперше проаналізовано вплив гетерологічних плейотропних регуляторних генів scbA. relA, afsS, afsR, afsB на синтез Мм штамами актиноміцетів, що дозволило ідентифікувати їх ортологи у штамі S. ghanaensis.

Вивчено вплив різних факторів на біосинтез моеноміцинів штамом дикого типу S. ghanaensis ATCC14672 та гетерологічним господарем S. albus R1, що містить гени біосинтезу моеноміцинів на косміді moeno38-5+. Визначено оптимальні поживні середовища, що забезпечують найвищі титри продукції антибіотика штамом дикого типу та гетерологічним господарем. Підвищені концентрації глюкози спричиняють суттєве зниження рівня біосинтезу моеноміцинів. Негативний вплив на біосинтез антибіотика має і підвищений вміст неорганічного фосфату. Максимум накопичення антибіотика у міцелії припадав на п'яту добу вирощування у рідких середовищах. Для штаму S. ghanaensis оптимальною температурою для синтезу моеноміцинів є 37 <$E symbol Р>C, тоді як S. albus R1 moeno38-5+ утворює приблизно однакові кількості моеноміцинів як при 28, так і при 37 <$E symbol Р>C.