Розглянуто методи та способи покращання характеристик адаптивної системи зв'язку, описано та змодельовано вплив атмосфери на передачу інформації. Розглянуто шляхи забезпечення максимальної надійності та швидкодії. Запропоновано оптимальний режим роботи адаптивного каналу.

Розглянуто варіант побудови оптико-електронних інформаційно-енергетичних мереж на базі альтернативних лазерних джерел світлового випромінювання.

Розглянуто основні принципи побудови лазерних шоу, а також сучасне обладнання, що їх використовує.

Індекс рубрикатора НБУВ: З876

Рубрики:

Звукобачення

Шифр НБУВ: Ж23882 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто варіант побудови оптико-електронних інформаційно-енергетичних мереж, на підставі способу передачі енергії за допомогою високочастотних електричних коливань.

Розглянуто відомі на сьогоднішній день технології та розробки в області інформаційно-енергетичних мереж і систем, визначено шляхи їх подальшого розвитку і вдосконалення.

Приведено математичний апарат опису процесів і результат фізичного моделювання волоконно-оптичного інформаційно-енергетичного інтерфейс-каналу (ВОІЕІК). Вперше для ВОІЕІК геоінформаційно-енергетичних мереж запропоновано нелінійну математичну модель, яка враховує впливи енергетичних спектральних каналів на інформаційні і базується на оптичних нелінійних явищах. Фізична модель ВОІЕІК побудована на спеціально розробленому макеті волоконного інтерфейс-каналу із спектральним WDM-мультиплексуванням.

Приведено принципи та математичні моделі, які описують процеси передачі інформації та енергії у оптичних геоінформаційно-енергетичних мережах (ГІЕМ). Наведено результати досліджень, а саме математичного моделювання процесів у волоконно-оптичних каналах ГІЕМ.

Вперше запропоновано метод організації об'єднаних волоконно-оптичних інформаційно-енергетичних інтерфейс-каналів, які відрізняються від відомих використанням повністю оптичного способу передачі інформації й енергії живлення світловими потоками в одному волокні за допомогою спектрального WDM-мультиплексування, що дозволяє підвищити швидкість передачі інформації у 12 разів, дальність - у 2,5 раза у порівнянні з інформаційно-енергетичними інтерфейсами HomePNA 2.0 та HomoPlug 2.0, а також забезпечити повну гальванічну розв'язку під час передачі даних. Вперше запропоновано математичну модель волоконно-оптичних інформаційно-енергетичних інтерфейс-каналів, яка дозволяє визначати перехідні характеристики, що впливають на швидкість передачі даних, середньоквадратичну ширину інформаційного імпульсу, а також характер, величину та динаміку впливу енергетичних спектральних каналів на інформаційні. Запропоновано критерій оцінювання інформаційно-енергетичних інтерфейс-каналів. Удосконалено математичну модель розподілу інформаційних та енергетичних потоків у інформаційно-енергетичних мережах, яка дозволяє визначати характеристику завантаженості, імовірності виникнення інформаційних запитів і запитів на енегетичне обслуговування у мережі та, на відміну від попередньої, дозволяє оцінювати інформаційні запити на керування енергетичним живленням компонентів мережі.

Удосконалено математичну модель перехресних взаємодій спектральних складових волоконно-оптичного інтерфейс-каналу, яка дозволяє кількісно оцінювати взаємний вплив одних спектральних оптичних каналів на інші, визначати умови вибру довжин хвиль для уникнення перекриття спектрів каналів, та, на відміну від відомої, враховує енергетичні спектральні канали.

Проаналізовано та підвищено енергетичну ефективність технологій фотоелектричних перетворювачів для сонячної енергетики. Представлено переваги та недоліки використання сучасних фотоелектричних систем, як основних компонентів фотовольтаїки. Запропоновано шляхи підвищення ефективності виходу електроенергії напівпровідникових фотоелементів та проведено експериментальні дослідження використання додаткових дзеркал на макетах сонячних фотопанелей, що показало додаткове збільшення виходу енергії на 60 %.

Актуальність проектування процесорів RISC архітектури на програмованих логічних інтегральних схемах обумовлено, по-перше, класичними перевагами RISC архітектури для реалізації нестандартної апаратури, по-друге, підвищенням швидкодії, можливістю реалізації архітектури любої складності за невисокої ціни, широкими можливостями та гнучкістю проектування. Наведено огляд особливостей функціонування блоків мікропрограмного управління, розглянуто переваги застосування програмованих логічних інтегральних схем для реалізації процесорів RISC архітектури. Розроблено та досліджено блок мікропрограмного управління на програмованих логічних інтегральних схемах.

Приведено обгрунтування перспективності використання, метод побудови і структурну організацію високошвидкісних паралельних волоконно-оптичних інтерфейсів передачі даних з високою пропускною здатністю, які можуть використовуватись в задачах передачі інформації та зображень, які потребують дуже високою швидкодії.

Розглянуто перспективи використання, метод побудови, математичну модель та структуру волоконно-оптичних інформаційно-енергетичних інтерфейс-каналів з орієнтацією на спеціалізоване використання в задачах сумісної передачі інформації та енергії за допомогою світла.

Запропоновано та досліджено високоефективний метод та математичну модель паралельного порівняння зображень з використанням оптико-електронної елементної бази на основі KVP-перетворення. Розроблений метод дозволяє проводити порівняння зображень великої розмірності в масштабі реального часу з високою достовірністю. Проведено комп'ютерне моделювання процесу порівняння в середовищах MathCAD та MATLAB, яке показало високу ефективність запропонованого методу та моделі.

Запропоновано модель та алгоритм визначення центра мас зображення, які дозволяють знаходити моменти інерції центрового зображення будь-якого порядку. Це дозволяє підвищити швидкодію методу покрокового паралельного накопичення, що є важливим для геоінформаційно-енергетичної системи управління потоками транспорту. Дана модель та алгоритм із використанням розпізнавання образів за ознаками, зокрема формування осі орієнтації зображення, забезпечують роботу в реальному часі іх можна використовувати для розробки та впровадження нанотехнологічних оптико-електронних високоефективних елементів і пристроїв та їх подальшої інтеграції в загальну структуру обчислювальних, лазерних та оптико-електронних систем і систем штучного інтелекту.

Проаналізовано сучасні методи, технології та пристрої лазерної розгортки для відтворення графічної інформації та зображень. Розглянуто основні параметри існуючих пристроїв і визначено основні переваги та недоліки. Проаналізовано основні характеристики способів розгортки у разі лазерного відтворення з метою вибору найбільш оптимального для конкретного випадку.

Запропоновано принципи організації архітектури геоінформаційно-енергетичної системи управління потоками транспорту з використанням розпізнавання образів за ознаками, з метою забезпечення розробки та впровадження нанотехнологічних оптико-електронних високоефективних елементів і пристроїв для їх подальшої інтеграції в загальну структуру обчислювальних, лазерних та оптико-електронних систем, а також систем штучного інтелекту.

Запропоновано підхід до підвищення точності вимірювання концентрацій показників крові людини за допомогою неінвазивних оптико-електронних методів і засобів. Запропоновані метод та оптичний сенсор можуть надати можливість підвищити точність неінвазивного вимірювання компонент людської крові за рахунок виключення впливу поверхневого стану шкіри біологічного об'єкта та внутрішньої будови капілярів. В той же час, такий підхід не є повним вирішенням проблеми неінвазивного моніторингу показників крові і повинен застосовуватись в сукупності з іншими відомими методами "in vivo" неінвазивного визначення вмісту компонент крові, таких як глюкоза, білірубін, кисень та ін.

Запропоновано підхід об'єднання оптико-електронних технологій спектральної трасформації довжин хвиль сонячного випромінювання та волоконно-оптичних інформаційно-енергетичних каналів у геоінформаційно-енергетичних мережах з метою розширення функціональних можливостей останніх і забезпечення функцій енергозбереження та оптимального розподілу енергетичних потоків.

Розглянуто технології та систематизовано технічні показники інформаційно-енергетичних мереж. Проаналізовано технології сучасних альтернативних джерел енергії на базі фотоелектричних перетворювачів у складі сучасних сонячних батарей. Проведено класифікаційний аналіз та вдосконалено класифікацію геоінформаційно-енергетичних мереж. Запропоновано підходи до створення нової моделі інформаційних мереж з розподіленими фотоелектричними джерелами живлення.