У вегетаційних дослідах вивчено вплив різних типів азотного живлення - симбіотичного та мінерального - на фізіологічні показники рослин гороху. Визначено, що азотфіксація кореневих бульбочок, інтенсивність фотосинтезу та дихання, а також співвідношення вуглецю лабільних вуглеводів та азоту в рослинах гороху змінюються в залежності від типу азотного живлення. Виявлено, що в зерні відношення вуглецю лабільних сполук до азоту є більш стабільним, ніж у надземній масі рослин. За умов, сприятливих для азотфіксації, воно складало 7 : 1, тоді як за мінерального типу живлення знижувалося до 4 : 1. За вирощування ризобій в чистій культурі показано, що мінеральний азот (20 - 75 ммоль NO₃^-) діє як репресуючий фактор на ріст бульбочкових бактерій і синтез ними позаклітинних вуглеводів. За даних умов у складі екзогліканового комплексу збільшується кількість низькомолекулярних гліканів відносно вмісту високомолекулярних екзополісахаридів, а у самій групі низькомолекулярних гліканів зростає кількість глюкозозбагачених глікополімерів.

Висвітлено результати багаторічних досліджень науковців інституту фізіології рослин і генетики Національної академії наук України та сучасні уявлення з проблеми біологічної фіксації азоту атмосфери симбіотичними системами бобових рослин і бульбочкових бактерій на різних етапах формування симбіозу. Розкрито специфічність рецепторної взаємодії лектинів люпину та сої з полісахаридами ризобій. Досліджено особливості азотного живлення бобових, а також зв'язок процесів фотосинтезу та дихання з азотфіксувальною активністю. Особливу увагу приділено розробці заходів щодо поліпшення ефективності симбіозу бобових рослин і бульбочкових бактерій.

Представлено результати досліджень комплексного застосування препаратів бульбочкових бактерій і біологічного стимулятора росту рослин, створеного на основі бактеріального екзополісахариду "Бактозоль" штаму-продуцента Beijerinckia sp. ІБХ-84. Установлено стимулювальну дію бактозолю на ріст у чистій культурі бульбочкових бактерій гороху за концентрації 0,1 %. Передпосівна обробка насіння гороху та сої бактозолем сприяє підвищенню симбіотичної азотфіксації в результаті збільшення кількості та маси бульбочок на рослинах і посилення їх нітрогеназної активності. Позитивний ефект бактозолю на симбіотичну азотфіксацію можна пояснити його впливом на процеси нодуляції партнерів симбіозу.

Вивчено рівень активності основних антиоксидантних ферментів у різних за ефективністю симбіотичних системах, створених за участю рослин сої та п'яти нових Tn5-мутантів Bradyrhizobium japonicum 646. Показано, що пероксидазна активність листків, коренів і бульбочок сої пов'язана з азотфіксувальною активністю інокулянта, тоді як каталазна активність листків і коренів не залежить від властивостей ризобій. У кореневих бульбочках активність каталази визначається активністю ризобій.

Досліджено активність каталази симбіотичних систем сої на початкових етапах розвитку симбіозу. Показано, що каталазна активність у коренях сої за інокуляції бульбочковими бактеріями різної ефективності у період від фази сім'ядольних до фази двох справжніх листків майже не змінювалась і не залежала від активності мікросимбіонту. Встановлено, що у фазі двох справжніх листків активність каталази бульбочок, утворених при ефективному симбіозі, вища, ніж при формуванні малоефективного симбіозу.

Вивчено вплив нового синтетичного полісахариду МОД-19 на ріст двох активних штамів Rhizobium leguminosarum bv. viciae 250а і 263б у чистій культурі. Встановлено позитивний вплив дослідженого біостимулятора на ріст і накопичення біомаси бульбочкових бактерій. Попередня обробка проростків гороху 3 % розчином цього полісахариду, як і бактеріальними екзополісахаридами, ініціювала ростову активність коренів гороху, проте не впливала на процес бульбочкоутворення. Показано, що при сумісній обробці проростків гороху активним штамом бульбочкових бактерій і МОД-19 за рахунок утворення більшої кількості бічних коренів ефективність симбіозу в цілому посилювалася.

Показано, що інокуляція насіння конюшини лучної бактеріальними штамами - деструкторами ксенобіотиків, одержаними як методами аналітичної селекції (Pseudomonas fluorescens 267), так і генно-інженерними методами (Rhizobium leguminosarum bv. trifolii 22 RP4:TOL), а також їх композиціями з іншими ризобіями сприяє утворенню активного симбіозу і може бути використана для очищення грунту і покращання його фітосанітарного стану.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е40*725 + Е50*731 + П213.6-2

Рубрики:

Загальна мікробіологія

Загальна ботаніка

Соя

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

У вегетаційних дослідах вивчено вплив передпосівного оброблення насіння пшениці специфічним для неї екзогенним лектином (препаратом АЗП) і його композиціями з гаптеном або азотофіксувальними бактеріями (Azotobacter chroococcum T79) на зміни в листках активності ферментів антиоксидантної системи захисту рослин - пероксидази та каталази, активності ендогенного лектину і вмісту флавоноїдів. Показано, що за нормальних умов росту у пшениці, обробленої перед посівом лектином або лектином у суміші з гаптеном чи бактеріями, активуються різні біохімічні ланки системи захисту рослин, зокрема зростає активність ендогенного лектину (в 1,3 - 1,5 рази), підвищується активність пероксидази (в 1,5 рази) і каталази (у 5 - 8 разів) та збільшується вміст флавоноїдів у тканинах.