За умов північного Лісостепу накопичення сірим лісовим грунтом цинку, свинцю, кадмію в кількостях, що перевищують природний фон, змінює продуктивність, якість та токсикологічні характеристики зерна сої. Десятиразове перевищення природного грунтового фону важких металів супроводжується підвищенням показників продуктивності сої при одночасному погіршенні токсикологічних характеристик та посівних якостей зерна, а сторазове - не лише різко збільшує вміст екотоксикантів у зерні, а й створює умови, не прийнятні для нормального розвитку та формування врожаю рослин сої. Підвищення вмісту свинцю, цинку та кадмію в грунті до 10 і 100 фонів не призводить до утворення в зерні сої генетично активних сполук, здатних спричиняти зростання частоти летальних мутацій та впливати на рекомбінаційні події в статевій хромососі D. melanogaster.

Проведено екотоксикологічну експертизу води з криниць та відкритої водойми (ставок) селища Чабани Києво-Святошинського району на генетичну безпечність водних джерел за допомогою тест-об'єктів Drosophila melanogaster і Allium fistulosum L. Доведено, що критерій мутагенності можна застосовувати як самостійний додатковий параметр у комплексній оцінці загального стану забруднення води.