Отмечено, что филогеография является популярным современным направлением исследований, объединяющим методы и подходы молекулярной филогенетики, популяционной экологии, палеобиологии, систематики, биогеографии и других биологических и геолого-географических наук. Представлен обзор литературы, рассмотрены проблемы и перспективы использования филогеографических методов и данных для палеоботанических и палеогеографических реконструкций квартера Европы. Филогеографический подход в сочетании с традиционными палеоботаническими и экологическими методами является надежной основой для реконструкции истории формирования современной биоты Европы.

Представлен обзор литературы по филогеографии сосудистых растений Европы, рассмотрена роль филогеографических исследований для палеоботанических и палеогеографических концепций, прежде всего с точки зрения проблемы ледниковых реликтов и плейстоценовых рефугиумов в Европе. В отечественной исторической фитогеографии эта проблема часто искажалась под влиянием ранее популярных антигляциалистских концепций. Филогеографический подход оказался мощным и надежным инструментом для реконструкции позднечетвертичной истории европейской биоты, в особенности в комбинации с традиционными палеоботаническими (палеопалинологическими) и экологическими исследованиями. Для преодоления существующего отставания в области филогеографии целесообразно инициировать совместные филогеографические исследования избранных групп сосудистых растений флоры Украины.

Філогеографія - популярний сучасний напрям досліджень, який поєднує методи та підходи молекулярної філогенетики, популяційної екології, палеобіології, систематики та інших біологічних та геолого-географічних наук. Проаналізовано та узагальнено матеріали з філогеографії деяких, переважно деревних, судинних рослин Європи. Розглянуто проблеми та перспективи використання сучасних даних філогеографії для палеоботанічних та палеогеографічних реконструкцій квартеру. Висвітлено роль філогеографії у процесі вирішення актуальних питань історичної філогеографії, зокрема проблеми реліктів та рефугіумів. Різноманітна флора судинних рослин України має у своєму складі численні реліктові, ендемічні та інші важливі таксони (сконцентровані переважно у Карпатах, Криму, на Волино-Поділлі та інших територіях), які є перспективними для застосування методів філогеографії. Філогеографічний підхід створює надійну основу для реконструкції історії формування європейської біоти в комплексі з традиційними палеоботанічними та екологічними дослідженнями.

Обобщена информация об основных гипотезах инвазионности сосудистых растений. Рассмотрены такие гипотезы, как бегство от "природных врагов", "эволюция инвазионности", "эволюция повышенной конкурентоспособности", "нового оружия", "пустой ниши", "видового богатства" и др. Гипотезы инвазионности являются, по сути, обобщением всего массива практических данных, которыми располагает современная биология инвазий, следовательно, они имеют большое теоретическое и практическое значение. Однако ни одна гипотеза не претендует на универсальность, а объясняет инвазионный процесс с точки зрения действия отдельного фактора или группы факторов. Отмечена ключевая роль экологических факторов для разработки гипотез инвазионности и практических мер контроля фитоинвазий.

На підставі порівняльного паліноморфологічного аналізу представників 15 видів таксономічно проблематичної родини Tofi eldiaceae (філогенетично базальні однодольні) та споріднених таксонів підтверджено відмінність пилкових зерен видів Tofi eldia від пилкових зерен видів, які зараз відносять до роду Isidrogalvia. Для видів Tofi eldia характерна сітчаста або дрібносітчаста скульптура екзини, а для Isidrogalvia - здебільшого виразно горбкувата, рідше згладжено-горбкувата. Спорідненість Isidrogalvia з Narthecium і приналежність їх до родини Nartheciaceae залишається проблематичною, оскільки для видів першого роду характерний дисулькатний, а для Narthecium - моносулькатний пилок. Результати досліджень свідчать про морфологічну відмінність і, очевидно, філогенетичну відокремленість представників Isidrogalvia від Tofi eldia. Цим обгрунтовується необхідність виділення зі складу збірного роду Tofi eldia (поширеного здебільшого у північних та гірських регіонах Євразії та Північної Америки) окремого самостійного роду Isidrogalvia (поширеного у Південній та почасти Центральній Америці) та їх віднесення до різних родин, що підтверджується також молекулярно-філогенетичними та біогеографічними даними. Проведене дослідження доводить перспективність використання паліноморфологічних даних для обгрунтування сучасних філогенетичних гіпотез, базованих на молекулярно-філогенетичних даних.

Викладено результати досліджень судинних рослин природної флори України, які є інвазійними у Північній Америці, зокрема, дані еколого-географічного аналізу та моделювання їх потенційних ареалів. Встановлено 84 види з найвищим інвазійним потенціалом, які належать до 38-ми родин та 66-ти родів. Проведено таксономічний, ареалогічний та екологічний аналіз видів цього списку. Підтверджено гіпотезу про переважання інвазійних видів серед представників багатовидових, морфологічно різноманітних і філогенетично просунутих родин та родів. На основі вичерпних хорологічних даних (з прив'язкою до координат) щодо поширення в Україні та в загальному ареалі 10-ти модельних інвазійних видів вперше здійснено просторове моделювання їх потенційного поширення у Північній Америці за сучасних і прогнозованих на 2050 р. кліматичних умов. Показано, що більшість модельних видів за сучасних умов мають значний або помірний потенціал до розширення їх вторинних ареалів у Північній Америці. Вперше проведено аналіз едафічної приуроченості модельних інвазійних видів у межах первинного та вторинного фрагментів ареалу. Визначено регіони Північної Америки, найбільш сприятливі для поширення модельних видів інвазійних рослин. Узагальнено дані про основні гіпотези інвазійності видів рослин і перспективні методи стримування інвазій.

Исследован потенциальный ареал опасного инвазионного вида Pistia stratiotes L. (Araceae) в Украине и на прилегающих территориях. В работе использованы программные инструменты экологического моделирования MAXENT; исходными материалами для анализа были массивы данных о точном распространении изучаемого вида и набор геоинформационных слоев, соответствующих 19-ти климатическим факторам системы WorldClim. Установлены общие тенденции дальнейшего инвазионного распространения P. stratiotes на территории Украины и ряда прилегающих территорий. Сформулированы основные рекомендации по менеджменту инвазионного распространения этого вида.

Высокий инвазивный потенциал в Северной Америке имеют 84 вида сосудистых растений природной флоры Украины, которые признаны инвазивными на национальных и региональных (штаты, провинции и территории) уровнях. Список видов проанализирован с точки зрения их таксономического и филогенетического положения. Эти виды относятся к 38-ми семействам и 66-ти родам. По количеству видов преобладают семейства Asteraceae (14 видов, 16,7 %), Poaceae (9/10,7 %), Brassicaceae (6/7,1 %), Lamiaceae (4/4,8 %), Apiaceae (3/3,6 %). Среди родов преобладают Carduus, Centaurea, Pilosella (по 3 вида), Acer, Galium, Euphorbia, Linaria, Lisymachia, Lythrum, Ranunculus, Rumex, Viburnum, Vincetoxicum (по 2 вида). Большинство видов относятся к подклассам Asteridae (37 видов из 12-ти семейств) и Rosidae (17 видов из 10-ти семейств). Результаты таксономического анализа подтверждают гипотезу о преобладании инвазионных видов среди представителей многовидовых, морфологически разнообразных и филогенетически продвинутых семейств и родов.

Високий інвазійний потенціал у Північній Америці мають 84 види судинних рослин природної флори України (з 38 родин і 66 родів), які визнані як інвазійні на національних (США і Канада) і регіональних (штати, провінції та території) рівнях. Список цих видів проаналізовано з точки зору їх географічного поширення (первинні ареали). За кількістю видів домінують елементи, що належать до Євразійської групи (загалом 64 види), де найкраще представлені види з досить широкими ареалами: Євразійського (20 видів), Європейсько-західноазійського (17 видів), Євросибірського (10 видів) елементів. Далі йдуть Давньосередземна (11 видів) та Європейська (8 видів) групи. Це підтверджує емпірично встановлену загальну закономірність, згідно з якою найбільший інвазійний потенціал (особливо за трансконтинентальних інвазій) мають здебільшого широкоареальні види, а площі первинних і вторинних частин ареалу виду часто позитивно корелюють. Винятками є видові комплекси, у яких відбуваються активні мікроеволюційні процеси, що супроводжуються утворенням локальних географічних рас, інвазійний потенціал яких може бути зіставним з таким у широко-ареальних видів.

Висвітлено природно-історичні причини та механізми експансій, а також еколого-ценотичні особливості модельних адвентивних водних макрофітів: Azolla cristata, A. filiculoides, Elodea canadensis, E. nuttallii, Vallisneria spiralis, Egeria densa, Pistia stratiotes, Phragmites altissimus та Zizania latifolia у водоймах України. Встановлено, що найбільшу небезпеку для гідротопів на сучасному етапі розвитку продуктивних сил становлять види Pistia stratiotes та Egeria densa. Вони мають широку екологічну амплітуду і високий інвазійний потенціал, що за посилення антропічного впливу на водойми у поєднанні зі змінами кліматичних умов сприятиме їх експансії у водоймах України, порушенню їх гідрорежиму і, відповідно, деградації аборигенної рослинності. З'ясовано вплив фітоінвазійних видів на природні компоненти на видовому, ценотичному й екосистемному рівнях. Обгрунтовано необхідність у межах Європейської стратегії запобігання та контролю за інвазіями неаборигенних організмів (European strategy on invasive alien species) створення цільової комплексної програми з питань оцінки загроз впливу фітоінвазійних видів на фіторізноманіття водойм України, запобіжних заходів протидії та запропоновано пріоритетні напрями для її виконання. Зроблено попередження з дотримання правил екологічної безпеки під час вирощування вищих водних рослин в акваріумній та басейновій культурах.