Розглянуто процеси розповсюдження інформаційного сигналу по оптичному волокну. Висвітлено типи волокон, оптичних кабелів, пасивні та активні елементи волоконно-оптичних ліній зв'язку, оптичні мультиплексори та демультиплексори, регенератори та підсилювачі оптичного сигналу. Описано конструкції передавального та приймального модулів.

Рассмотрены процессы распространения информационного сигнала по оптичном волокне. Освещены типы волокон, оптичных кабелей, пассивные и активные элементы волоконно-оптичных линий связи, оптичные мультиплексоры и демультиплексоры, регенераторы и усилители оптичного сигнала. Описаны конструкции передающего и принимаемых модулей.

Розглянуто принципи побудови волоконно-оптичних систем передач, розкрито суть їх основних понять, зокрема, повідомлення, модуляції, а також дискретного, неперервного, цифрового сигналу. Запропоновано структуру систем зв'язку, розглянуто особливості їх каналів. Висвітлено способи поєднання та розділення каналів передачі, зокрема, частотне, часове мультиплексування двійкових потоків. Наведено параметри цифрової системи зв'язку. Описано методи ущільнення інформаційних потоків.

Рассмотрены принципы построения волоконно-оптических систем передач, раскрыто содержание их основных понятий, в частности, сообщения, модуляции, а также дискретного, беспрерывного, цифрового сигналов. Изложены способы обьединения и разделения каналов передачи, в частности, частотного и временного мультиплексования двоичных потоков. Приведены параметры цифровой системы связи. Описаны методы уплотнения информационных потоков.

Висвітлено засади хвилевідної оптики, наведено її основні елементи - пасивні (введення - виведення, планарні оптичні, поділювачі світла) та активні (модулятори, дефлектори, перемикачі). Описано основні та хвильові рівняння оптичного сигналу. Запропоновано загальний та геометрично-оптичний підходи до фізики розповсюдження хвилі у хвилеводі. З урахуванням припущень, що довжина хвилеводу нескінченна, матеріал хвилевідного шару абсолютно прозорий, а межі між середовищами ідеальні, розглянуто процеси, які протікають у хвилевідній системі. Визначено рівень оптичного зв'язку відкритих каналів.

Освещены основы волнообразной оптики, приведены ее основные элементы - пассивные (ввода - вывода, планарные оптические, распределители света) и активные (модуляторы, дефлекторы, переключатели). Описаны основные и волнообразные уравнения оптического сигнала. Предложены общий и геометрически-оптический подходы к физике распространения волны в волноводе. С учетом предположений, что длина волновода бесконечная, материал волноводного шара абсолютно прозрачный, а границы между средами - идеальные, рассмотрены процессы, протекающие в волноводной системе. Определен уровень оптической связи открытых каналов.

На підставі методів сингулярної оптики досліджено загальні закономірності формування скалярних випадкових полів. Наведено результати дослідження структури поля інтенсивності за допомогою топологічних методів. Проаналізовано кореляцію поведінки фази й інтенсивності, а також закономірності формування нулів амплітуди у випадкових полях, які утворюються внаслідок інтерференції спекл-полів. Запропоновано фізичний механізм утворення вихорів фази. Наведено результати досліджень векторних сингулярностей. Розроблено принципи вихрового аналізу векторних полів, який побудовано на основі аналізу сіток вихорів нового типу - вихорів різниці фаз. Встановлено зв'язки між сукупністю таких вихорів і поляризаційними сингулярностями, дисклінаціями, точками їх появи і зникнення. Досліджено кореляцію між поведінкою поляризації поля і поведінкою його інтенсивності. Розглянуто характеристики зображень, що відновлені з безопорних голограм. Проаналізовано їх передавальні властивості, відношення "сигнал - шум" у фантомному зображенні. Розроблено новий неасоціативний метод відновлення амплітуди та фази оптичного поля. Розглянуто вплив декорелювальних факторів на характеристики фантомних зображень, відновлених з безопорної голограми.

Розглянуто зв'язок між мережами фазових вихорів і мережами стаціонарних точок інтенсивності. Встановлено, що більшість ліній струму градієнта з точкою народження в сідловій точці інтенсивності знаходяться в областях, де фаза поля змінюється швидко у порівнянні з середніми швидкостями зміни фази в полі. Наведено результати комп'ютерного моделювання.

Розглянуто взаємозв'язок тонкої структури векторного поля і його усереднених поляризаційних характеристик. Показано, що матриця когерентності, просторово усереднені параметри Стокса визначаються дисперсією різниці фаз (дисперсією азимуту поляризації) в їх сідлових точках. Встановлено залежність між розміром областей зі значними поляризаційними змінами і середньою відстанню між найближчими вихорами одного знака, що асоціюються з різними ортогональними лінійно-поляризованими компонентам. Наведено експериментальні результати і дані комп'ютерного моделювання.

Показано, як пов'язані різні сингулярні системи, які належать до різних параметрів поля, та які наслідки випливають із цього зв'язку. Наведено результати комп'ютерного моделювання.