Проведено зіставлення доплерографічних показників кровотоку у магістральних судинах шиї у дітей з різною тривалістю цукрового діабету 1-го типу. Запропоновано доплерографічні критерії діагностики діабетичної ангіопатії.

Проведено зіставлення допплерографічних показників ренальної гемодинаміки у дітей з різною тривалістю цукрового діабету I типу. Запропоновано допплерографічні критерії діагностики діабетичної нефропатії.

Проведено сопоставление допплерографичних показателей ренальной гемодинамики у детей с разной продолжительностью сахарного диабета I типа. Предложены допплерографические критерии диагностики диабетической нефропатии.

Розглянуто питання удосконалення діагностики раннього пошкодження нирок у разі цукрового діабету (ЦД) І типу у дітей на підставі вивчення показників ренальної та регіонарної гемодинаміки, функціонального стану нирок. В якості специфічних маркерів раннього ураження нирок визначали асиметричний диметиларгінін в плазмі крові, мітоген-активовану протеїнкіназу р-38 в лізаті лейкоцитів, цистатину С в сечі. Обстежено 98 дітей (51 хлопчик і 47 дівчаток) віком від 11-ти до 18-ти років з ЦД І типу. Залежно від тривалості захворювання, усі діти були розподілені на 3 групи: 1 група (n = 21) - діти з ЦД тривалістю 1 - 2 роки, 2 група (n = 28) - 2 - 5 років, 3 група (n = 49) - більше 5 років від початку захворювання. Групу контролю (4 групу) склали 10 дітей відповідної статі та віку. Розкрито доцільність визначення мітоген-активованої протеїнкінази р-38 в лізаті лейкоцитів, цистатину С в сечі для ранньої діагностики ураження нирок у разі ЦД І типу у дітей. Раннє пошкодження нирок діагностується за рівня асиметричного диметиларгініну в плазмі більше 0,28 ммоль / л, мітоген-активованої протеїнкінази р-38 більш 4,38 Од / мл у лізаті лейкоцитів, екскреція цистатину С з сечею в межах 26 - 52,8 нг / мл. Визначено діагностичну значущість ранніх маркерів пошкодження нирок у дітей з ЦД, вже з другого року захворювання. Виявлено статистично значущі взаємозв'язки між особливостями функціонального стану нирок, ультразвуковими ознаками ураження нирок, доплерографічними показниками ренальної та регіонарної гемодинаміки за різної тривалості ЦД у дітей, що уточнює патогенетичні механізми ураження нирок. На підставі проведеного статистичного аналізу взаємовідносин анамнестичних, клінічних даних, біохімічних, ультразвукових, доплерографічних показників розроблено прогностичний алгоритм раннього ураження нирок у разі ЦД І типу у дітей, який має високу інформативність і достовірність.

Eustigmatos magnus (J. B. Petersen) D. J. Hibberd и Vischeria helvetica (Vischer et Pascher) D. J. Hibberd - филогенетически очень близкие виды, наиболее распространенные представители семейства Eustigmataceae. Наличие у V. helvetica выростов на оболочке клеток - единственный признак, отличающий его от E. magnus, имеющего в классическом описании гладкую клеточную оболочку. Длительное морфометрическое изучение вегетативных клеток 2-х видов, наблюдения за развитием авто- и зооспор, а также имеющиеся данные молекулярно-биологических исследований позволили отрицать достоверность их разграничения на отдельные виды и обозначить E. magnus как морфотип вида V. helvetica.