Висвітлено процес становлення та розвитку українознавчих досліджень у системі університетських центрів і наукових установ Наддніпрянщини в останній чверті XIX ст. - 1917 р. Викладено теоретико-методологічні засади українознавства, розглянуто наукові напрямки українознавчих досліджень у Київському університеті св.Володимира, а також Харківському та Новоросійському (Одеському). Наведено матеріали про історію створення та діяльність Українського Наукового Товариства, показано особистий внесок М.Грушевського у розвиток й організацію національної науки. Проаналізовано українознавчі розробки наукових установ Правобережної України, Лівобережної та Південної Наддніпрянщини, а також Харківського історико-філологічного товариства.

Исследован процесс становления и развития украиноведческих исследований в системе университетских центров и научных учреждений Приднепровщины в последней четверти XIX ст. - 1917 г. Изложены теоретико-методологические основы украиноведения, рассмотрены научные направления украиноведческих исследований в Киевском университете св.Владимира, а также Харьковском и Новороссийском (Одесском). Приведены материалы по истории создания и деятельности Украинского Научного Общества, показан личный вклад М.Грушевского в развитие и организацию национальной науки. Проанализированы украиноведческие разработки научных учреждений Правобережной Украины, Левобережной и Южной Приднепровщины, а также Харьковского историко-филологического общества.

Уперше здійснено узагальнювальний аналіз процесу українознавства з використанням наукових принципів і методів дослідження, сучасних теоретико-методологічних засад українознавчої науки. Вивчено наукову творчість найбільш відомих вчених наприкінці XIX - початку XX ст. (М.Грушевського, М.Сумцова, Д.Багалія, А.Кримського), їх внесок у розвиток українознавчих досліджень у вищих навчальних закладах, наукових установах, інших інституціях. Узагальнено досвід діяльності провідних організацій Наддніпрянської України у даній сфері. На базі широкого кола джерел і наукової літератури докладно висвітлено роль Київського, Харківського, Новоросійського (Одеського) університетів у розгортанні українознавчих досліджень, розглянуто основні напрями та форми діяльності Українського Наукового Товариства та Харківського історико-філологічного товариства у становленні наукового українознавства, розвиток якого здійснювався на концептуальному та дослідницькому рівнях. Показано значення та місце українознавчих розробок даного періоду для активізації українського національно-визвольного руху, піднесення української національної самосвідомості, розкрито внесок учених у процес формування та становлення національної науки.