Увагу приділено додержанню науково обгрунтованого чергування культур і концентрації цукрових буряків у сівозміні. Розкрито значення сівозмін в обмеженні розвитку шкідників, проаналізовано їх вплив на фітопатологічний стан посівів. Висвітлено роль сівозмін у боротьбі з бур'янами та зменшенні негативних наслідків грунтовтоми. Наведено орієнтовні схеми чергування культур у сівозмінах.

Внимание уделено соблюдению научно обоснованного чередования культур и концентрации сахарной свеклы в севообороте. Раскрыто значение севооборота в ограничении развития вредителей, проанализировано его влияние на фитопатологическое состояние посевов. Освещена роль севооборота в борьбе с сорняками и уменьшении негативных последствий почвоутомления. Приведены ориентировочные схемы чередования культур в севообороте.

Запропоновано засоби підвищення показників якості систем фазового автопідстроювання частоти в пристроях синхронізації телекомунікаційних мереж. Розроблено й апробовано нові структури двозв'язних систем фазової синхронізації (СФС). Запропоновано методику визначення параметрів коригувальної СФС за умови підвищення порядку астатизму. Створено замкнено-розімкнені системи фазового автопідстроювання (ФАП) та досліджено вплив додаткового розімкненого каналу, в якому формуються похідні та який не впливає на стійкість всієї системи ФАП. Запропоновано засоби підвищення швидкодії розроблених структур цифрових ітераційних систем тактової синхронізації (СТС). Наведено методику синтезу розімкненого каналу ітераційної системи ФАП за заданого діяння у вигляді різниці фаз двох напруг, що порівнюються за фазами, та накладеною завадою. Розроблено спосіб розв'язку задачі розширення зони синхронізму за допомогою комбінованих систем. Запропоновано спосіб зменшення впливу збурень під час побудови оптимальних за швидкодією ітераційних СТС, який полягає в мінімізації негативного впливу нелінійності типу насичення. Розроблено та досліджено структури виокремлених пристроїв тактової синхронізації для обладнання цифрових систем комутації (ЦСК) та цифрових систем передачі (ЦСП). Наведено пропозиції щодо синхронізації обладнання ЦСК та ЦСП за допомогою реалізованого виокремленого пристрою, який є оптимальним за точністю та швидкодією. Запропоновано методику дослідження пристроїв даного класу.

Розглянуто функціональну схему системи фазового автоматичного підстроювання частоти (ФАПЧ). Одержано математичну модель об'єкта управління ФАПЧ, на основі якої розроблено структурну схему системи. Проаналізовано та розглянуто можливість побудови системи ФАПЧ з принципом управління за відхиленням за допомогою операторного методу.

Досліджено зміни родючості чорнозему типового слабосолонцюватого в короткоротаційних сівозмінах залежно від застосування системи удобрення та обробітку грунту. Визначено, що у стабілізації та підвищенні вмісту гумусу, фосфору та калію основну роль відіграють насичення просапними культурами та система удобрення.

Исследованы изменения плодородия чернозема типичного слабосолонцеватого в короткоротационных севооборотах в зависимости от применения системы удобрения и обработки почвы. Определено, что в стабилизации и повышении содержания гумуса, фосфора и калия ключевую роль играют насыщение пропашными культурами и система удобрения.

Викладені результати дослідження місця мереж на основі PLC в структурі існуючих і перспективних рішень для "останньої милі", що є вихідною точкою для таких подальших досліджень проблем впровадження PLC як: технологія PLC як сегмент ринку рішень проблем "останньої милі"; нормативно-правова база і міжнародні стандарти щодо регулювання застосування PLC; впровадження PLC рішень і проблеми електромагнітної сумісності; досвід впровадження PLC в Світі та інші. Наведено результати порівняльного аналізу основних технологій широкосмугового доступу для вирішення завдання "останньої милі" як на зовнішніх ділянках, гак і всередині будівель. Проаналізовано сильні та слабкі місця технології PLC. Відзначено перспективи та напрямки розвитку цієї технології.

Розглянуто вимоги стандарту ДСТУ ETSI EG 202 057-4:2015. Надано рекомендації щодо імплементації на мережах України. Запропоновано уточнену еталонну схему доступу до мережі Інтернет та описано сценарії організації вимірів в контексті національних реалій.

Для успішного впровадження технології PLC (BPL) необхідним є створення міжнародних стандартів або, як мінімум, промислових об'єднань та спільнот дослідників. З'ясовано хто є хто в галузі PLC (BPL), їх цілі, задачі та перспективи розвитку. Показано, що світова телекомунікаційна спільнота доки не прийшла до єдності в питанні стандартизації PLC-технології. Варто виділити дві основні групи, які підтримують HomePlug Powerline Alliance або PLCforum. З метою об'єднання зусиль і розробки єдиного стандарту на організацію широкосмугового доступу по електромережах створена асоціація CEPCA.

Розглянуто можливість впровадження BPL-технології в телекомунікаційній мережі доступу. Проведено порівняльний аналіз можливих альтернативних технологій. Представлені концепція та схеми побудови мережі з інтеграцією вузькосмугових та широкосмугових PLC-технологій для сумісного використання операторами зв'язку та енергорозподільчими компаніями. Наведено результати розрахунку економічної ефективності впровадження автоматизованих систем комплексного обліку електроенергії (АСКОЕ) на основі єдиної BPL-мережі, який підтверджує технічну можливість та економічну доцільність побудови таких мереж доступу.

Досліджена історія перетворення локальної мережі передачі даних до Світової інфокомунікаційної мережі - Інтернет. Зазначено, що на сьогоднішній день, провідну роль у наданні сучасних мультисервісних телекомунікаційних послуг користувачам займає глобальна мережа Інтернет. Інтернет з закритої стала класичною відкритою телекомунікаційною системою, що і визначило її успіх та поширення. Окреслені основні завдання які повинні бути вирішені, адже на сьогодні кількість користувачів по всій Земній кулі складає 3,36 мільярдів і буде зростати далі поповнюючись "інтернетом речей".

Розглянуто питання побудови пасивних оптичних мереж доступу, а саме балансування мережі з топологією "шина". Запропонована і описана модель "чистої шини", що використовує тільки сплітери з двома виходами. На основі отриманих рівнянь запропонований алгоритм точного балансування мереж такого типу. Наведені результати створюють можливість для подальшого аналізу і порівняння різних методів побудови таких мереж, з метою ефективного впровадження сучасних широкосмугових мереж доступу до Інтернет.

Розглянуті питання побудови пасивних оптичних мереж доступу, а саме балансування мережі з топологією "шина з розгалудженням". Запропонована і описана модель "шини з розгалудженням", що використовує тільки сплітери з трьома та двома виходами. На основі отриманих рівнянь запропонований алгоритм точного балансування мереж такого типу. Наведені результати створюють можливість для подальшого аналізу і порівняння різних методів побудови таких мереж, з метою ефективного впровадження сучасних широкосмугових мереж доступу до Інтернет.

Наведено класифікацію Ethernet мереж. Показано істотну відмінність Ethernet мереж масштабом з велике місто (Metro Ethernet) від Ethernet мереж операторського класу (Carrier Ethernet). Визначено вимоги до опису послуг і інтерфейсів Carrier Metro Ethernet мереж. Показані технології та способи побудови мультисервісних мереж на базі Carrier Metro Ethernet. Наведено способи і механізми підтримки різних класів обслуговування, розширення адресного простору VLAN, інкапсуляції Q-in-Q і MAC-in-MAC для ізоляції трафіку і підвищення мережевої безпеки.