Вивчено ефективність і переносимість препарату Фітобене (гель для зовнішнього застосування) виробництва ВАТ "Фітофарм" (Україна) у порівнянні з препаратом Долобене (гель для зовнішнього застосування) виробництва компанії Ratiopharm (Німеччина) у пацієнтів з больовим синдромом, зумовленим ураженнями зв'язкового апарату нижніх кінцівок. Результати дослідження дозволяють зробити висновок, що препарат Фітобене відповідає ефективності препарату порівняння, сприяє зменшенню вираженості больового синдрому у пацієнтів з ураженнями зв'язкового апарату нижніх кінцівок, добре переноситься хворими, не викликає патологічних змін клінічних і лабораторних показників, у зв'язку з чим може бути рекомендований до широкого медичного застосування.

Результаты исследования показали, что общий балл пищевого поведения у спортсменок достоверно выше, чем у женщин, не занимающихся спортом. Это свидетельствует о большей обеспокоенности спортсменок своим питанием. Структура пищевого поведения тхэквондисток отличалась увеличением доли тревожного и опасного типов, что свидетельствует о большем распространении отклонений от нормативного пищевого поведения среди спортсменок. С ростом спортивной квалификации тхэквондисток увеличивались общий балл пищевого поведения и озабоченность образом тела.

Удосконалено медичні критерії управління спортивним тренуванням спортсменок, які займаються важкою атлетикою та тхеквондо, для забезпечення ефективного лікарського контролю. Проведено обстеження спортменок і жінок, які не займалися у спортивних секціях, а обсяг фізичних навантажень відповідав навчальним програмам з фізвиховання загальноосвітніх і ВНЗ. Доведено більшу частоту порушень репродуктивної функції у спортсменок у порівнянні з жінками контрольної групи. Встановлено динаміку показників анаеробної фізичної працездатності у процесі менструального циклу, що свідчить про необхідність урахування фази циклу для побудови тренувально-змагальних навантажень у спортсменок. Обгрунтовано можливість використання показників варіабельності серцевого ритму для характеристики рівня адаптації організму до швидкісно-силових навантажень, а також для діагностики ранніх ознак фізичного перенапруження вегетативної нервової системи у спортсменок, які займаються важкою атлетикою та тхеквондо.

Результаты исследования показали, что признаками долговременной адаптации спортсменок к скоростно-силовым нагрузкам является увеличение влияния синусового узла, активности парасимпатической части вегетативной нервной системы при снижении влияния как гуморальной, так и подкорковой регуляции и симпатической активности. Признаками срочной адаптации были: снижение роли автономного контура регуляции и симпатикотония. Анализ показателей ЭКГ и вариабельности сердечного ритма в динамике овариально-менструального цикла спортсменок показал увеличение роли центрального контура регуляции, симпатической нервной системы и уменьшение влияния парасимпатической нервной системы и синусового узла в регуляции сердечно-сосудистой деятельности в постовуляторной фазе по сравнению с постменструальной.

Показано, что несмотря на раскрытие ряда причин и механизмов возникновения внезапной смерти у лиц, выполняющих физические нагрузки, эта проблема остается актуальной и на сегодняшний день. Основной причиной внезапной смерти в спорте являются патологические состояния и заболевания сердца. Особую группу риска при врачебном контроле за занимающимися физическими нагрузками составляют лица с наличием малых аномалий развития, что может быть проявлением дисплазии соединительной ткани. При всем многообразии поражения органов и систем у пациентов с дисплазией соединительной ткани ведущей патологией, определяющей качество и прогноз жизни, являются кардиоваскулярные расстройства.

Цель работы - изучение сократительного резерва миокарда левого желудочка сердца и характера нарушений кардиогемодинамики под влиянием физических нагрузок у спортсменов с функциональной недостаточностью митрального клапана по данным стресс-эхокардиографии. Проведено обследование 72 спортсменов в возрасте от 9 до 40 лет с функциональной недостаточностью митрального клапана и сохраненной систолической функцией сердца в состоянии покоя по данным эхокардиографии. Доказана возможность использования стресс-эхокардиографии с физической нагрузкой для диагностики снижения сократительного резерва миокарда левого желудочка сердца. Установлено, что повышение гемодинамической нагрузки во время физических тренировок приводит к срыву адаптации и проявлению систолической дисфункции у спортсменов с I и II степенями регургитации на митральном клапане, что ведет к снижению физической работоспособности. Это необходимо учитывать при построении тренировочно-соревновательных нагрузок у спортсменов в аспекте профилактики острого физического перенапряжения.

Изменения кардиогемодинамики у спортсменов с малыми аномалиями развития сердца во время выполнения физических нагрузок (ФН) и их влияние на физическую работоспособность (ФРС) является актуальной проблемой современной спортивной медицины. С целью установления взаимосвязи между уровнем ФРС и показателями систолической, диастолической функций левого желудочка во время ФН различной мощности обследовано 70 спортсменов с малыми аномалиями развития сердца. Установлено негативное влияние пролапса митрального клапана и открытого овального окна на уровень ФРС спортсменов за счет нарушения систолической и диастолической функций сердца во время ФН.

Одной из наиболее значимых малых аномалий развития сердца, которая вызывает интерес специалистов при решении вопросов допуска к занятиям спортом, является пролапс митрального клапана. С целью усовершенствования медицинского обеспечения тренировочного процесса спортсменов с различными клиническими формами пролапса митрального клапана обследовано 59 спортсменов с пролапсом митрального клапана, контрольную группу составили 188 спортсменов. Установлено, что различные клинические формы пролапса митрального клапана требуют от спортивных врачей дифференцированного подхода при решении вопросов допуска и планирования тренировочно-соревновательных нагрузок у спортсменов.

Викладено сучасні уявлення про спортивну медицину і фізичну реабілітацію. Розглянуто вплив фізичних навантажень на організм, методи обстеження в спортивній медицині, обгрунтовано зв'язок функціонального стану з показниками здоров'я, висвітлено питання допуску до занять фізичними вправами, в тому числі осіб з граничними станами. Описано передпатологічні і патологічні стани, спричинені нераціональними заняттями фізичною культурою і спортом, фактори ризику раптової смерті під час фізичних навантажень, медико-біологічні засоби відновлення. Наведено показання та протипоказання до призначення засобів фізичної реабілітації. Розкрито особливості застосування лікувальної фізичної культури й інших засобів фізичної реабілітації у комплексному лікуванні хворих різноманітного профілю.

Мета дослідження - аналіз структури захворюваності дорсопатіями поперекового відділу хребта серед працездатного населення Дніпропетровської області для обгрунтування диференційованого підходу до вибору методики ЛФК. Проаналізовано структуру захворюваності на дорсопатії у 371 пацієнта в період 2009 - 2013 рр. Подано аналіз найбільш частих морфологічних змін у структурах хребта, їх локалізацію та особливості клінічного перебігу. Виявлено зв'язок клінічних виявів дорсопатій зі структурними змінами хребта, стажем захворювання. Визначено ефективність реабілітації засобами лікувальної фізкультури залежно від якісних та кількісних ознак захворювання. Вказано, що понад 40 % пацієнтів знаходились на повторному лікуванні, клінічна маніфестація у 62 % хворих спостерігалась у найбільш працездатному віці (від 30 до 60 років), відповідно до стажу захворювання збільшувалась кількість загострень на рік, у 57,5 % призначення ЛФК обмежувалось у зв'язку з розвитком супутньої патології, у 40 % випадків на фоні позитивної динаміки больового синдрому відмічались недостатні зміни в об'ємі рухів хребта протягом лікування. Це свідчить про необхідність розробки алгоритму диференційованого підходу до вибору засобів ЛФК під час лікування дорсопатій поперекового відділу хребта.

Цель исследования - установление признаков перенапряжения сердечно-сосудистой системы по динамике показателей диастолической функции левого желудочка во время физических нагрузок различной мощности у спортсменов с малыми аномалиями развития сердца. Обследованы 70 спортсменов в возрасте от 12 до 27 лет. Показана динамика показателей диастолической функции левого желудочка во время физических нагрузок у спортсменов, установлены основные признаки нарушения релаксации миокарда во время диастолы. Доказано, что у спортсменов с малыми аномалиями развития сердца (пролапсом митрального клапана, открытым овальным окном) при выполнении субмаксимальных физических нагрузок появлялись признаки диастолической дисфункции левого желудочка.

Вперше доведено необхідність розподілу осіб з ознаками дисплазії сполучної тканини під час відбору до занять спортом і спортивного вдосконалення на групи з урахуванням сумарного ступеня залучення сполучної тканини у диспластичний процес відповідно до прогностичного значення кожної диспластичної ознаки та функціонального значення малих аномалій розвитку серця. Вперше науково обгрунтовано принципи диференційованого підходу до спортивного відбору та планування тренувально-змагальних навантажень для осіб з ознаками дисплазії сполучної тканини з урахуванням динаміки систолічної та діастолічної функцій лівого шлуночка серця під час фізичних навантажень різної потужності. Доведено збільшення величини пролабування стулок мітрального клапана під час фізичного навантаження, що супроводжується обтяженням мітральної регургітації, у осіб з ознаками дисплазії сполучної тканини. Встановлено зменшення скорочувального резерву лівого шлуночка у спортсменів з І та II ступенями регургітації на мітральному клапані, що визначалось зниженням приросту показників глобальної систолічної функції лівого шлуночка у відповідь на дозоване фізичне навантаження та виявлялось зниженням фізичної працездатності. Вперше визначено, що найбільш ранніми симптомами перенапруження серцевої діяльності за виконання фізичних навантажень у осіб з малими аномаліями розвитку серця є порушення діастолічної функції лівого шлуночка серця. Вперше обгрунтовано, що рівень TGF-β1 у молодих спортсменів є маркером вираженості диспластичних процесів в сполучній тканині. Встановлено, що фенотипово генотип ТТ поліморфізму rs1800012 гену COL1A1 виявляється доліхостеномелією, гіпермобільністю суглобів, збільшенням частоти деформацій хребта, збільшенням рівня залучення сполучної тканини у диспластичний процес.