Наведено методи простору станів і динамічного програмування, розкрито принципи максимуму і мінімаксу, а також особливості параметричного синтезу систем автоматики з урахуванням зовнішніх збурень і за допомогою методу факторного експерименту.

Приведены методы пространства состояний и динамического программирования, раскрыты принципы максимума и минимакса, а также особенности параметрического синтеза систем автоматики с учётом внешних возмущений и с помощью метода факторного эксперимента.

Розкрито принцип дії основних танкових автоматичних систем, наведено динамічні характеристики їх елементів: передатних функцій, перетворювачів і підсилювачів. Розглянуто особливості функціонування лінійних систем подачі палива прямої і непрямої дії, управління рухом, наведення і стабілізації танкового озброєння. Описано критерії стійкості Рауса - Гурвиця, Михайлова, Найквіста. Викладено проблеми вибору параметрів танкових автоматичних систем шляхом побудови областей стійкості замкнених систем у просторі параметрів регуляторів.

Раскрыт принцип действия основных танковых автоматических систем, приведены динамические характеристики их элементов: передаточных функций, преобразователей и усилителей. Рассмотрены особенности функционирования линейных систем топливоподачи прямого и непрямого действия, управления движением, наведения и стабилизации танкового вооружения. Описаны критерии стойкости Рауса - Гурвица, Михайлова, Найквиста. Изложены проблемы выбора параметров танковых автоматических систем путём построения областей стойкости замкнутых систем в пространстве параметров регуляторов.

Розкрито проблеми аналізу та синтезу інтелектуальних інформаційно-керувальних систем колісних і гусеничних машин. Увагу приділено імітаційному моделюванню зовнішніх збурень, що діють на дані машини. Запропоновано інтелектуальну електронну систему паливоподавання транспортних дизелів 3ТД і 6ТД.

Розроблено математичну модель системи підресорювання для колісних і гусеничних машин спеціального призначення з використанням безперервного "кольорового" та "дробового" шумів як зовнішніх збурень, діючих на систему. Наведено 3D моделі місцевості, засновані на дійсному нормальному марківському полі. Розроблено математичну модель та інформаційні карти прийому-передачі інформації в системах супутникового мобільного зв'язку. Синтезовано цифрову систему керування гальмами колісної машини спеціального призначення на підставі даного електрогідравлічного перетворювача на базі елементу сопло-заслінка, зворотного клапана та пропорційного електромагніту з поступальним рухом якоря.

Проведено порівняльний аналіз імітаційного моделювання ймовірності помилки під час передачі інформації у системах цифрового зв'язку (СЦЗ) за методами статистичних випробовувань та методом гаусової апроксимації. Одержано регіональні інформаційні карти для тестових конфігурацій СЦЗ із джерелами корисних та завадових BPSK-, QPSK-, 8-PSK- та 16-PSK-сигналів. Показано вплив параметра M (кількості дискретних значень) фазової маніпуляції на відносну помилку обчислень за методом гаусової апроксимації відносно методу статистичних випробовувань.

Надано відомості про автомобільні механотроніку, телематику та синергетику як нові напрями інформаційного розвитку транспортної інфраструктури міст і регіонів. Розкрито етапи інформатизації транспортних систем. Розглянуто застосування та створення на транспорті розподілених комп'ютерних систем та інтелектуальних технологій управління рухом наземних автотранспортних засобів. Визначено вплив синергетики на розвиток автомобільних телематики та мехатроніки.

Розглянуто проблему створення регуляторів для електрогідравлічних слідкувальних приводів автомобілів із використанням нечіткої логіки, штучних нейронних мереж та методів еволюційного моделювання.

Головне освітлення автомобіля має важливе значення для безпеки дорожнього руху в нічний час. Введення газорозрядних (ксенону) джерел світла було здійснено в 90-х роках минулого століття, а в останні роки адаптивні системи переднього освітлення (AFS) були дозволені до використання. Цей вид переднього освітлення зі значними складними функціями і управлінням обмежило поліпшення освітлення, як це було передбачено. З цих причин, в останні два роки автоматичне і адаптивне дальнє світло запропоновані з електронним управлінням на основі обробки зображень відеокамери. Це робиться з посиланням на дані статичних технічних вимог. Але автоматичний контроль цих фар, а також реакції на інших учасників дорожнього руху активно впливає на комфорт і безпеку нічного водіння. З одного боку, вона повинна створювати набагато краще освітлення дорожнього полотна. З іншого боку, є значний ризик засліплення інших учасників дорожнього руху, в результаті їх неправильної ідентифікації або помилкового включення/виключення цих фар. Це може бути результатом недосконалості датчиків, алгоритму та пристроїв контролю зміни світлового променя і може привести до відсутності реакції світла і засліплення неправильно ідентифікованих об'єктів, наприклад велосипедистів, пішоходів і до погіршення освітлення відповіді на світловідбивачі (дорожні знаки). Розглянуто найбільш важливі питання, що стосуються переваг і ризиків введення такого роду підсвічування на ринок і способи визначення вимог.

Адаптивна система переднього освітлення стає все більш популярною сьогодні. При моделюванні системи управління стабілізацією важливо забезпечити її функціональність і порівняти реальний вихід системи. Транспортний засіб, обладнаний інтелектуальними фарами дає водієві оптимальне освітлення. Мета - полягає в представленні системи управління стабілізацією головного світла транспортного засобу, оснащеного системою головного освітлення, в нічний час або в умовах поганої видимості. Та порівняння адаптивної системи головного освітлення транспортних засобів с системами освітлення, які позбавлені можливості отримувати повну візуальну інформацію про узбіччя дороги, предмети на дорогі, які залишаються поза зоною ясної видимості.

Розроблено математичну модель інформаційно-керуючої системи адаптивної підвіски автомобіля. Досліджено гіроскопічні датчики кута і швидкості, електрогідравлічний привід системи стабілізації кузова та кузов автомобіля як об'єкт регулювання системи стабілізації.

Електронно-скануюча система безпілотного транспортного засобу є однією із складових частин керуючого пристрою, яка сканує навколишній простір безпілотного транспортного засобу і визначає елементи картографічних даних, через які проходить маршрут. Для попередження зіткнення транспортного засобу з динамічною перешкодою, яка переміщається в передній зоні транспортного засобу, за допомогою сигналів ультразвукових датчиків, лазерного далекоміра (лидара), радара і інформації системи технічного зору оцінюється швидкість пересування перешкоди і відстань до неї. За отриманими даними і відомою швидкістю руху транспортного засобу прогнозують точку знаходження транспортного засобу на траєкторії руху в момент перетину динамічною перешкодою траєкторії руху транспортного засобу. Цілодобовість і зниження впливу погодних умов на комплекс забезпечується поєднанням радіоелектронних датчиків електронно-скануючої системи, що працюють в сантиметровому, ближньому і в далекому інфрачервоному діапазонах спектру. Лідар і радар встановлюють спереду транспортного засобу, або на опорно-поворотньому пристрої, яке закріплене на підйомно-щогловому пристосуванні, виконаному з можливістю обертання на 360 градусів в азимутальній площині, а також з можливістю переміщення по куту місця. Можливе розміщення підйомно-щоглового пристосування всередині безпілотного транспортного засобу. Внаслідок безперервної дії зовнішнього збурення вісь підйомно-щоглового пристосування безперервно відхиляється від вертикального положення. Якість процесу стабілізації оцінюється не тільки відхиленням підйомно-щоглового пристосування від вертикалі, але і кутовою швидкістю руху опорно-поворотних пристроїв. Вихідний сигнал з блоку керування обмежується і не дозволяє розвивати електронно-скануючій системі, яка встановлена на опорно-поворотньому пристрої, надмірній швидкості. Розроблені функціонали якості дозволяють синтезувати енергоефективну систему сканування навколишнього простору безпілотних транспортних засобів.

Проаналізовано основні тенденції та підходи до підвищення енергоефективності дизельного електрогенератора на основі конвергенції інтелектуальних технологій. Для підвищення енергоефективності дизельного електрогенератора необхідно використання синергетичного підходу, еволюційних методів моделювання, крайових і хмарних технологій, а також методів глибокого навчання.