Розроблено шляхи підвищення ефективності фунціонування регіональних АПК за нових економічних умов. Висвітлено теоретичні засади їх формування та функціонування, інтеграції регіональних відтворювальних циклів. На підставі аналізу сучасного стану агропромислового виробництва виявлено основні проблеми його розвитку на регіональному рівні. Установлено фактори, які спричинили негативні тенденції в обсягах виробництва сільськогосподарської продукції, її собівартості та рентабельності. Виявлено взаємозалежність між грошовими доходами населення, цінами на продовольчі товари, обсягами виробництва та переробки даної продукції, ефективністю сільськогосподарського виробництва. Розроблено рекомендації щодо вдосконалення економічних відносин у регіональному АПК, напрямів розвитку міжгалузевих зв'язків і процесів інтеграції та кооперації. Обгрунтовано шляхи покращення комплексного розвитку сільських територій як соціально-економічної бази підвищення ефективності функціонування регіонального АПК. Розроблено прогнозні показники розвитку в регіоні скотарства - головної галузі для економічного піднесення сільського господарства.

Наведено теоретичний матеріал щодо загальних правил виконання та графічного оформлення будівельних креслеників з урахуванням вимог нових національних стандартів. Розглянуто архітектурні та конструктивні елементи громадських будинків і теоретичні основи та загальні правила побудови планів, розрізів, фасадів, генеральних планів у межах дисципліни "Будівельне креслення". Наведено приклад побудови креслеників двоповерхового житлового будинку та генеральних планів кварталу в середовищі програми AutoCAD.

Досліджено вплив мітокоректину (комплекс нативних олігопептидів, одержаних з мозку новонароджених свиней) на культуру ендотеліальних клітин. Показано, що засіб концентраційнозалежно індукує ангіогенез in vitro. За результатами МТТ-тесту та підрахунку клітин у камері Горяєва виявлено мітогенний ефект мітокоректину в концентраціях 0,1 - 1 мг/мл, який полягає в збільшенні кількості клітин на <$E25~symbol С~5~%>, а також зростанні субпопуляції клітин проліферативного пулу (G2/M+S) в 1,8 разу в розведеннях мітокоректину від 0,01 до 0,05 мг/мл у порівнянні з контролем. На 3D-культурі клітин і в стаціонарному рості зафіксовано ефекти, що вказують на індукцію мітокоректином диференціювання ендотеліальних клітин: зниження продукції NO, підсилення метаболізму глюкози та формування капіляроподібних структур.

Вперше в дослідженнях \i in vitro \i0 показано позитивну коригуючу дію антиінсультного засобу трофінотропіну М2 на ангіогенез, що підтверджується його залученням у механізми ангіогенезу: проліферацію ендотеліальних клітин з наступною їх диференціацією та стабілізацією васкулярної сітки. Продемонстровано, що біополімер бактеріальної стінки грампозитивних мікроорганізмів тейхоєвої кислоти (ТК) зменшує тривалість адаптивного та лаг-періоду S-фази після ре-кріоконсервації ендотеліальних клітин, підсилює виживаність пухлинних клітин та обумовлює реверсію субстрат-незалежного росту багатоклітинних пухлинних сфероїдів. Показано, що \i Epidermal Growth Factor \i0 (EGF) в комплексі з протипухлинним засобом герцептином пригнічував проліферацію пухлинних клітин. Вперше показано, що залежно від трансізомерії, похідні 2-(2-амінотіазол-4-іл)-2-гідроксиімінооцтових кислот проявляли стимулювальний чи інгібуючий вплив на проліферацію ендотеліальних клітин і проапоптичний та цитостатичний вплив на пухлинні клітини. Показано, що виявлений раніше протипухлинний ефект ТК в комбінованому застосуванні з потенційною новосинтезованою протипухлинною сполукою, біметалічним комплексом міді та кадмію (РО 244) [Senchylo N., 2008], пов'язаний з інфільтрацією пухлиноасоційованих лімфоцитів в первинну пухлинну.

Досліджено реакції комплексоутворення син- і анти-ізомерів 2-(2-амінотіазол-4-іл)-2-гідроксиімінооцтових кислот з іонами ряду перехідних металів. Розроблено методики синтезу та виділено в твердому стані 12 нових комплексних сполук Cu(II), Ru(III), Rh(III) і Pd(II) у співвідношенні компонентів M:L 1:1 і 1:2. Визначено, що син-ізомер координується до іонів металів бідентатноциклічно атомами азоту тіазольного ядра та оксимної групи. В комплексах за участю анти-ізомера координація здійснюється атомами кисню депротонованої карбоксильної групи та азоту гідроксиіміногрупи, у цьому випадку тіазольне ядро не бере участі в комплексоутворенні. Біологічний скринінг виявив антипроліферативну дію комплексів 1, 6, 8 і 12 на ендотеліальні клітини. Встановлено, що активність комплексів на основі син-ізомера перевищувала активність аналогічних комплексів з анти-ізомером.

Мета дослідження - вивчення біологічних властивостей клітин первинної пухлини мишей C57BL/6 з перещепленою карциномою легень Льюїс за впливу алогенних мезенхімальних стовбурових клітин (МСК). Досліди проводили на самцях мишей C57BL/6 2 - 3-місячного віку, масою 20 - 22 г. Алогенні мезенхімальні стовбурові клітини одержували культивуванням первинного матеріалу, що був виділений з кісткового мозку мишей C57BL/6. Культивування клітин проводили за 37 C, 100 % вологості і 5 % CO2 у середовищі DMEM із додаванням 20 % фетальної сироватки телят та 1 % антибіотика-антимікотика. Мишам внутрішньом'язово інокулювали клітинну суспензію метастатичної карциноми легень Льюїс (LLC) у концентрації <$E1~times~10 sup 6>/0,1 мл розчина Хенкса. Після інокуляції пухлинних клітин миші були розподілені на контрольну і дослідну групи по 8 тварин у кожній. Мишам дослідної групи на 8-й день після інокуляції пухлинних клітин вводили внутрішньовенно алогенні МСК 4-го пасажу в кількості <$E1,25~times~10 sup 4>. На 20-ту добу від початку досліду визначали рівень анеуплоїдії та розподіл клітин первинної пухлини за фазами клітинного циклу за допомогою методу проточної цитофлуориметрії. Встановлено, що застосування алогенних МСК на 8-му добу після перещеплення метастатичної карциноми легенів Льюїс призводить до збільшення вмісту анеуплоїдних клітин в 1,3 разу в первинній пухлині і становить у мишей дослідної групи <$E76,68~symbol С~1,99> за <$Eroman p~<<~0,001>, тоді як у мишей, яким не вводили МСК - <$E59,20~symbol С~0,80~%>. Вплив МСК на збільшення показника анеуплоідії клітин пухлинної тканини підтверджує дисперсійний аналіз - <$Eeta sup 2 x~=~0,86> за <$Eroman p~<<~0,001>. За впливу алогенних МСК змінюється розподіл пухлинних клітин за фазами клітинного циклу. Зокрема, за впливу алогенних МСК підтверджено вірогідне зростання кількості анеуплоідних клітин проліферативного пулу (S+G2/M) первинної пухлинної тканини до <$E68,02~symbol С~3,42>* проти цього показника тварин контрольної групи <$E56,17~symbol С~2,90~%> (<$Eroman p~<<~0,05>). Рівень апоптозу пухлинних клітин за впливу МСК вірогідно знижується і становить <$E41,82~symbol С~1,37~%> (<$Eroman p~<<~0,001>), проти <$E56,59~symbol С~0,92~%> тварин контрольної групи, що підтверджено дисперсійним аналізом - <$Eeta sup 2 x~=~0,88> за <$Eroman p~<<~0,001>.

Досліджено вплив напівпровідникових наночастинок (квантових точок) CdS, синтезованих з використанням біологічних матриць (зокрема, бактерії Escherichia coli, гриба Pleurotus ostreatus та рослини Linaria maroccana), на лінію пухлинних клітин HeLa. Показано, що досліджувані квантові точки CdS виявляють слабку цитотоксичну/цитостатичну активність щодо клітин HeLa у порівнянні з іонним Cd<^>2+ і по-різному впливають на їх адгезивний потенціал. Найменш токсичними виявилися квантові точки, синтезовані з використанням грибної матриці. Завдяки низькій токсичності щодо пухлинних клітин люмінесцентні наночастинки CdS можна використовувати у фундаментальних клітинно-біологічних і біомедичних дослідженнях.