Досліджено вплив пластичної деформації на фазовий склад сплавів Pb - Sn. Показано, що в широкому концентраційному інтервалі деформація призводить до розпаду пересиченого твердого розчину. Кінцева концентрація розчиненого олова відповідає рівноважному значенню для кімнатної температури. Одержано, що величина швидкості деформації в інтервалі 6 м/с - 0,05 мм/с не впливає на кінцевий результат розпаду. Зроблено припущення відносно механізму дослідженого явища.

Досліджено кінетику росту фази Ni3Sn4 у результаті реакції між нікелем і рідким оловом за температури 350 <$E symbol Р>C. Показано, що кінетика росту фази Ni3Sn4 залежить від товщини прошарку рідкого олова. Зафіксовано зміну морфології фази Ni3Sn4 у процесі росту.

Запропоновано методичні рекомендації педагогам позашкільних навчальних закладів щодо організації процесу позашкільного виховання. Проаналізовано основні принципи діяльності позашкільного закладу. Розглянуто й охарактеризовано структуру гурткового заняття. Наголошено на необхідності вивчення потреб і запитів дітей та батьків перед створенням гуртка та визначенням напрямів діяльності.

Розглянуто основні вимоги до планування діяльності позашкільного закладу освіти. Акцентовано увагу на складанні перспективного та річного плану роботи, алгоритмі підготовки та розробки річного плану. З урахуванням позитивного досвіду щодо планування роботи в позашкільних навчальних закладах освіти рекомендовано структуру плану роботи на рік і основні вимоги до семи розділів; вступу; організаційно-методичної роботи; організації навчально-виховного процесу; організаційно-масової роботи; охорони здоров'я та життя дітей, заходи з техніки безпеки, охорони праці; фінансово-господарської роботи; управління системою освіти, контрольно-аналітичної діяльності. Запропоновано технологію графічного планування роботи, основу якої складають комплексний підхід та поетапність роботи. Виокремлено тижневе планування діяльності директора позашкільного навчального закладу та план роботи методиста.

Соціально-психологічну компетентність керівника (СПКК) позашкільного навчального закладу (ПШНЗ) розглянуто як чинник підвищення ефективності освітнього процесу та розвитку професіоналізму його педагогічних кадрів з інноваційним творчим стилем аналітичного мислення. Наголошено, що сьогодні час вимагає зміни відносин в системі "вихователь - вихованець". Розглянуто основні теоретичні підходи до розуміння процесу управління (структурно-функціональний, ситуаційний, процесний, інформаційний). Структуру СПКК, що складається з місії та мети діяльності ПШНЗ, змісту й організації освітнього процесу, роботи з кадрами, батьками, контролю результатів діяльності, показано на схемі, схарактеризовано зміст кожного її елемента. Запропоновано схему алгоритму контрольно-аналітичної діяльності керівника ПШНЗ.

На основі аналізу теоретичних досліджень та практичного досвіду навчально-виховного процесу в позашкільних закладах освіти Одеської області визначено основні компоненти креативності педагога: асоціативне мислення, інтелектуальна гнучкість, оригінальність, незвичність ідей, генерація великої кількості ідей, легкість, швидкість виконання завдання, прагнення до краси, здатність до виявлення і постановки нової проблеми. Висвітлено принципи самоорганізаційної пізнавальної діяльності для структурування навчального матеріалу: принцип суб'єктності свідомості, який передбачає забезпечення перетворення освітнього поля в процес генерації ідей, гіпотез, знань; принцип додатковості, коли домінує навчальний діалог, взаємодія, співробітництво з вихованцями; принцип відкритості, згідно з яким світ знань постає перед дитиною як особистісна цінність. Узагальнено досвід кращих педагогів позашкільних закладів Одеської області, висвітлено психолого-педагогічні умови організації педагогічного процесу, в якому виховуються креативні якості особистості дитини.

Розглянуто роль позашкільної освіти у становленні творчої особистості, розвитку таких рис характеру, що сприяють творчості. Окреслено принципи навчання та виховання, що є визначальними для освітнього процесу позашкільних навчальних закладів. Зосереджено увагу на організації пошукової та науково-дослідної діяльності, яка формує та розвиває у вихованців гуртків, творчих об'єднань якісні особистісні зміни, базові творчі здібності, а саме: інтелектуально-евристичні, інтелектуально-логічні, комунікативні,самоорганізаційні, мотиваційно-творчу активність, індивідуальний стиль творчої діяльності. Визначено основні функції пошукової та науково-дослідної діяльності вихованців позашкільних навчальних закладів, що забезпечують розвиток творчої активності особистості. Висвітлено досвід організації різних форм і методів пошукової та дослідної діяльності в позашкільних навчальних закладах Одеської області. Акцентовано увагу на спільній користі співробітництва позашкільних навчальних закладів і шкіл у справі розвитку творчих здібностей, пізнавальної та творчої активності дітей.

Розглянуто питання підвищення рівня підготовки педагогічних кадрів, зокрема керівників гуртків у позашкільних закладах. Розкрито основні завдання позашкільної освіти. Виокремлено складові організаційно-методичної діяльності керівника гуртка, зокрема самоконтроль діяльності, роботу з батьками, використання методичного портфоліо. Висвітлено напрями науково-методичної діяльності Одеського обласного гуманітарного центру позашкільної освіти та виховання як передовий досвід та з метою надання уявлення про різноманітність її змісту. Зосереджено увагу на деяких структурних компонентах, які характеризують особистість компетентного педагога позашкільного закладу, зокрема, здатності ефективно спілкуватися з вихованцями, здібностях педагога, володінні соціальною чутливістю, володінні серйозними знаннями в галузі загальної психології, педагогічної психології та педагогіки виховання, прагненні до творчості та саморозвитку, постійній готовності та потребі в самоаналізі щодо кожного заняття, зробленої доповіді, написаної статті. Охарактеризовано засоби комунікації, якими користується педагог: наслідування, навіювання, переконування та ін. Надано поради щодо організації роботи керівника гуртка позашкільного закладу, яка сприяє формуванню його компетентності.

Розглянуто структурні компоненти процесу особистісного зростання фахівця: психологічні типи особистості керівника позашкільного закладу щодо прийняття управлінського рішення; структура управлінської діяльності керівника позашкільного закладу; психологічні компоненти структури процесу управління; керівник закладу як комунікатор. Проаналізовано психологічні компоненти структури правил забезпечення ефективності управлінської діяльності, зокрема: постановка завдань, використання програмно-цільових методів управління, здійснення проектно-інноваційного управління, орієнтація на успіх, обгрунтування рішень.

Розглянуто еволюцію правового регулювання окремого провадження в справах про розірвання шлюбу, визначено його юридичну природу та сформульовано поняття. За результатами проведеного дослідження виокремлено передумови реалізації права на подання до суду заяви про розірвання шлюбу, встановлено особливості цивільного процесуального статусу осіб, які беруть участь у справах окремого провадження про розірвання шлюбу, визначено специфіку процесуальної форми доказів і доказування в таких справах. Виокремлено процесуальні особливості відкриття окремого провадження у справах про розірвання шлюбу, провадження у справах про розірвання шлюбу до судового розгляду, а також судового розгляду зазначеної категорії цивільних справ, що виникають із сімейних правовідносин. На підставі аналізу наукової доктрини, чинного цивільного процесуального та сімейного законодавства України внесено пропозиції щодо вдосконалення окремих правових норм.

Проведено експериментальне дослідження кінетики росту фази Ni3Sn4 при реакційній дифузії між нікелем та рідким оловом. На початковому етапі реакції прошарок фази Ni3Sn4 має морфологію "scallop"-типу. Зафіксовано формування губчатої структури фази Ni3Sn4. Встановлено лінійну залежність товщини фази Ni3Sn4 від часу.

Світові дані щодо стабільно високих перинатальних втрат у разі тазового передлежання плода (ТПП) і суттєвого збільшення кількості випадків кесарева розтину (КР) (70 - 100 %) стали підгрунтям до пошуку принципово нових підходів у розродженні пацієнток із ТПП. Мета дослідження - оцінювання ефективності та обгрунтування індивідуального планування пологів у разі ТПП. Проведено проспективний аналіз завчасного планування способу розродження 69 вагітних із ТПП, які були розподілені на дві групи. I - основна група (ОГ; n = 36), жінки з запланованими консервативними пологами за ТПП; II - контрольна группа (КГ; n = 33), жінки з запланованим КР за ТПП. Завершення вагітності більшості пацієнток в обох групах відбулося запланованим способом розродження: ОТ - 27; КГ - 29. Пацієнтки ОГ народжували у колінно-ліктьовій позиції - 11 випадків і за допомогою методу Цов'янова - 16 випадків. А випадки розродження шляхом КР (9 - 25 %) в ОГ були здебільшого I категорії ургентності - 5. Потреба в ургентному КР у КГ виникала майже у два рази менше - 4, і більшість випадків - З були III категорії ургентності. Серед малюків ОГ, яким надавали ручну допомогу під час народження, перинатальні ускладнення спостерігалися найчастіше: пологова травма - 8, асфіксія - 3, аспірація - 2, гіпоксично-ішемічне ураження головного мозку - 3. Наведені дані свідчать про відсутність високопрофесійних навичок, які потребують ретельного відпрацювання та вдосконалення родопомічних маніпуляцій акушерами-гінекологами.