Описано будову та принципи функціонування оптичних транспортних мереж, створених на основі технології спектрального ущільнення каналів. На базі аналізу та оптимізації значення поляризаційно-модової дисперсії оптичних волокон систем передавання зі спектральним ущільненням каналів розроблено методи підвищення пропускної здатності оптичних транспортних мереж. Створено модель поляризаційної модової дисперсії оптичного волокна як послідовність двозаломлюючих сегментів з випадковим значенням затримки та азимута, модифіковано метод Джонса для обчислення диференціальної групової затримки сигналу оптичного волокна. За допомогою розробленої моделі одержано залежності диференціальної групової затримки сигналу DWDM-системи від довжини хвилі оптичної несучої, еліпса поляризації вхідного випромінювання, ширини смуги випромінювання лазера. Проведено моделювання та дослідження диференціальної групової затримки сигналу оптичних волокон. Наведено методи вимірювання та способи компенсації поляризаційної модової дисперсії.

Описаны строение и принципы функционирования оптических транспортных сетей, созданных на основе технологии спектрального уплотнения каналов. На базе анализа и оптимизации значения поляризационно-модовой дисперсии оптических волокон систем передачи со спектральным уплотнением каналов разработаны методы повышения пропускной способности оптических транспортных сетей. Создана модель поляризационной модовой дисперсии оптического волокна как последовательность двопреламляющихся сегментов со случайным значением задержки и азимута, модифицирован метод Джонса для исчесления дифференциальной групповой задержки сигнала оптического волокна. С помощью разработанной модели получены зависимости дифференциальной групповой задержки сигнала DWDM-системы от длины волны отпической несущей, элипса поляризации входящего излучения, ширины полосы излучения лазера. Проведено моделирование и исследование дифференциальной групповой задержки сигнала оптических волокон. Приведены методы измерения и способы компенсации поляризационной модовой дисперсии.

Побудовано модель цифрових магістральних мереж ВАТ "Укртелеком" у вигляді простого планарного графа. Охарактеризовано властивості запропонованого графа. Запропоновано модифікацію алгоритму Дейкстри для знаходження мінімального часу проходження з'єднання у телекомунікаційній мережі.

Змодельовано оптичну транспортну систему на базі технології спектрального ущільнення каналів. Розроблено концептуальну та блочну модель оптичної транспортної системи, що дозволяє одержати залежність коефіцієнта бітової помилки від хроматичної та поляризаційної модової дисперсії та нелінійних ефектів.

Розглянуто аналітико-статистичний підхід до моделювання оптичних транспортних систем, створено модель такої системи, наведено методи перевірки її адекватності, надано результати моделювання та їх аналіз. На підставі цих результатів запропоновано шляхи підвищення ефективності функціонування таких систем.

Розроблено модель оптичної транспортної DWDN системи передачі інформації, що базується на побудові й аналізі ОКО-діаграми та дозволяє одержати характеристики якості функціонування для кожного спектрального каналу, залежно від його характеристик. Досліджено залежність максимальної швидкості передачі та довжини регенераційної ділянки за заданих коефіцієнтів бітової помилки. Проведено вимірювання диференціальної групової затримки сигналу в оптичних волокнах. На підставі одержаних результатів вимірювань створено підсистему моделювання поляризаційної модової дисперсії (ПМД). Удосконалено схему компенсації ПМД, що суттєво зменшує вплив даного виду дисперсії на параметри транспортних систем. Встановлено, що джиттер складається з детермінованої та випадкової складових. Розроблено спосіб мінімізації впливу джиттера шляхом часового зсуву точки прийняття рішень щодо прийняття біту. Наведено методи оптимізації параметрів і мінімізації впливу нелінійних ефектів, компенсації поляризаційної модової дисперсії та зменшення впливу джиттера, що дозволяють збільшити довжину регенераційної ділянки та швидкість передачі інформації, причому ефективність використання запропонованих рішень зростає зі збільшенням швидкості передачі, а це дозволяє досягти збільшення пропускної здатності системи.

Запропоновано приховану марківську модель DDoS атаки, яка є результатом двох випадкових процесів і забезпечує можливість визначення характеру поведінки ботів у інформаційній мережі. Це надає змогу ефективно визначати вразливі місця за рахунок декомпозиції мережі на окремі частини, що є необхідним для визначення найменш захищених її ланок. Модель дозволяє враховувати розміри, топологію та протоколи маршрутизації досліджуваної мережі. На базі цієї моделі розроблено алгоритм відбиття атаки шляхом аналізу вхідного трафіку у разі появи аномальних властивостей у мережі.

Запропоновано використовувати комбіновані діаграми спрямованості, які відображають вплив одного з параметрів за його неперервної зміни. В прямолінійних антенних решітках (АР) їх діаграми спрямованості (ДС) залежать від трьох параметрів: кількості випромінювачів, віддалі та зсуву фаз між сусідніми випромінювачами. Тому для таких АЗ використовують 3 види комбінованих ДС, кожна з яких надає змогу вибрати один із параметрів. Застосування комбінованих діаграм надає змогу вибрати оптимальний варіант побудови АР у кожному конкретному випадку. Побудову комбінованих ДС засновано на використанні запропонованого методу "2D-3D-2D'".