Проведено лінгвоісторіографічний аналіз робіт мовознавців ХХ ст. - початку ХХІ ст., присвячених питанням історії фонологічних систем української, російської та білоруської мов. Вивчено погляди лінгвістів щодо проблеми зародження фонологічних особливостей східнослов'янських мов, досліджено основні українські, російські та білоруські фонологічні процеси. Визначено перспективи вивчення морфонологічного аспекту мовних змін (на матеріалі східнослов'янських мов).

Проведён лингвоисториографический анализ работ языковедов ХХ в. - начала ХХІ в., посвящённых вопросам истории фонологических систем украинского, русского и белорусского языков. Изучены взгляды лингвистов на проблему зарождения фонологических особенностей восточнославянских языков, исследованы основные украинские, русские и белорусские фонологические процессы. Намечены перспективы изучения морфонологического аспекта языковых изменений (на материале восточнославянских языков).

The articles deals with the linguistic-historiographic analysis of the works of linguists of the XX century - beginning of the XXI century dedicated to the history of phonological systems of Ukrainian, Russian and Byelorussian languages. The views of linguists on the problem of the origin of phonological peculiarities of East Slavonic languages are revealed, the main Ukrainian, Russian and Byelorussian phonological processes are analyzed. Prospects of the study of morphological aspects of language changes are outlined (based on East Salvonic languages).

Уперше у лінгвістичній історіографії розкрито теоретичні та методологічні проблеми дослідження історії фонологічних систем східнослов'янських мов у студіях мовознавців другої половини XIX - початку XXI ст. (у взаємозв'язку з генезисом і еволюцією історичної фонології). Досліджено витоки історичної фонології східнослов'янських мов в історико-фонетичних студіях Харківської, Лейпцизької, Московської, Казанської та Женевської лінгвістичних шкіл. Розвинуто теоретико-методологічну базу історичної фонології, зокрема, історичної фонології східнослов'янських мов у дослідженнях учених Празької лінгвістичної школи, Московської та Санкт-Петербурзької фонологічних шкіл, а також у концепціях окремих лінгвістів, зокрема, А. Мартіне, Є.Д. Поливанова, Н. ван Вейка, В.К. Журавльова, Ю.А. Бурмистровича. Проаналізовано роботи стосовно питань "передісторії" фонологічних систем східнослов'янських мов, зокрема, протослов'янського діалекту індоєвропейської прамови та праслов'янської мови. Висвітлено особливості "давньоруського періоду" в історії фонологічних систем східнослов'янських мов і становлення фонологічних систем української, російської та білоруської мов.

Представлен анализ схем расположения фильтров энергетических средств МТА и их влияние на надежность двигателя в зависимости от загрязненности топлива.

Изучены политико-экономическая ситуация и ключевые признаки кризиса в Европейском Союзе. Обосновано предположение относительно дальнейшего углубления кризиса, дезинтеграции Европы и переформатирования политической карты большинства европейских стран. Исследованы перспективы интеграционной политики Украины в условиях развития дезинтеграционных процессов в Европе.

Наведено біографію та бібліографію праць відомого педагога, доктора філологічних наук, професора Донбаського державного педагогічного університету В. А. Глущенко, документи про його життя та викладацьку діяльність. Вміщено інформацію про монографії, навчально-методичні посібники, статті в наукових збірниках, публікації в періодичних виданнях російською, українською, білоруською, англійською, німецькою мовами, де викладено знання з методології мовознавства, лінгвістичної історіографії, історії східнослов'янських мов, діалектології, методики викладання російської мови тощо.

Проведено лінгвоісторіографічний аналіз поглядів мовознавців на проблему становлення фонологічної системи протослов'янського діалекту індоєвропейської мови. Розглянуто та проаналізовано низку гіпотез про походження праслов'янської фонологічної системи. Досліджено протослов'янські фонологічні процеси, фонетичні та фонологічні закони, та встановлено сутність фонологічних змін у праслов'янській мові. Досліджено перспективи подальших лінгвоісторіографічних розвідок.

Рассмотрена методика расчета энергетических характеристик кварцевых генераторов СВЧ диапазона, которые используются в устройствах для электромагнитной терапии животных.

Приведены результаты эксплуатационных испытаний рабочей жидкости Hydro HV 46 в гидроприводе автогрейдера GR165. Показано, что коэффициент Kj противоизносных свойств рабочей жидкости определяет сроки их службы до замены.

Розглянуто концепції вчених Празької лінгвістичної школи, а також окремих дослідників (А. Мартіне, М. І. Стеблін-Каменського та ін.). Проаналізовано конвергентно-дивергентну теорію Є. Д. Поливанова. Визначено важливість вивчення фонетичних законів, що пов'язують синхронію із діахронією. Увагу приділено дослідженню фонетичних змін у діахронії. На думку сучасних фонологів, концепції вказаних учених покладені в основу визначення фонематичного закону. Простежено зв'язок конвергентно-дивергентної теорії зі студіями Санкт-Петербурзької фонологічної школи. Розглянуто специфіку фонологічних і нефонологічних мутацій (у визначенні Р. О. Якобсона - це різновиди фонетичних змін). Висвітлено погляди представників Празької лінгвістичної школи на процеси фонологізації та дефонологізації. Виділено ідеї А. Мартіне щодо гармонійного розвитку мовної системи. Відзначено внесок учених Празької школи в трактування всієї еволюції фонологічної системи за допомогою телеологічних пояснень.

Докладно проаналізовано погляди мовознавців щодо процесів становлення і розвитку підсистеми консонантизму протослов'янського діалекту праіндоєвропейської мови у світлі загальних тенденцій розвитку праслов'янської фонологічної системи в цілому. Обгрунтовано важливість вивчення історико-фонологічних досліджень славістів із метою підвищення експланаторного рівня фонології та встановлення причиново-наслідкових ланцюгів, результатом яких стало формування фонологічної системи праслов'янської мови.

Показано влияние гранулометрического состава частиц загрязнений рабочей жидкости МГ-46-Б на ее противоизносные свойства. Установлена закономерность изменения коэффициента противоизносных свойств рабочей жидкости МГ-46-Б как фактора, определяющего ее сроки службы.

Основою спільного аналізу теоретичних і експериментальних досліджень є зіставлення висунутої робочої гіпотези з дослідними даними спостережень обліку та аналізу. Теоретичні та експериментальні дані в обліку та аналізу порівнюються з методом зіставлення відповідних графіків, показників, балансів. Критеріями зіставлення можуть бути мінімальні, середні та максимальні відхилення експериментальних результатів від даних, встановлених розрахунком на основі теоретичних залежностей. Однак найбільш достовірними слід вважати критерії адекватності (відповідності) теоретичних залежностей експериментальним. В статті встановлено, що у реалізації ефективності використання теоретичних та експериментальних досліджень важлива роль відводиться обліку, контролю та аналізу господарської діяльності підприємств. З їх допомогою виробляється стратегія і тактика розвитку підприємства в аналізі та дослідженню управлінських рішень, здійснюється контроль за їх виконанням, виявляються резерви підвищення ефективності виробництва, оцінюються результати діяльності підприємства, його підрозділів і працівників.

Проаналізовано погляди мовознавців щодо процесів становлення і розвитку підсистеми вокалізму "давньоруського періоду" у світлі загальних тенденцій розвитку фонологічних систем східнослов'янських мов у цілому. Обгрунтовано важливість вивчення історико-фонологічних досліджень славістів із метою підвищення експланаторного рівня фонології та встановлення причиново-наслідкових ланцюгів, результатом яких стало формування фонологічних систем української, російської та білоруської мов.

Досліджено стратегічні підходи та тенденції розвитку підгалузі виробничої діяльності машинобудування України - сільськогосподарського машинобудування. Приділено значну увагу аналізу підходів задля активізації машинобудівної сфери. Досліджено, що у машинобудуванні України спостерігаються негативні тенденції сповільнення темпів зростання галузі. Тому дана сфера знаходиться в кризовому становищі на сьогоднішній день. Дані дослідження спостерігаються у всіх областях країни, а стратегічні підходи та інвестиційні ресурси дозволять вивести сільськогосподарське машинобудування з кризової ситуації. А, якщо цього не відбудеться, то країна може втратити сільськогосподарське машинобудування, як це відбулося з автомобільною сферою. Перспективи подальших досліджень заклечаються в сприянні завантаженню виробничих потужностей сільськогосподарського машинобудування, здійснення технічної та технологічної модернізації, розвиток внутрішнього ринку та розширення міжзаводської кооперації між вітчизняними підприємствами,розширення ринків збуту продукції, зокрема до країн Європейського Союзу, освоєння нових видів складної, конкурентоспроможної і наукоємної техніки із залученням інвестицій для технічного та технологічного переоснащення пріоритетних галузей економіки області - агропромислового комплексу.

Докладно проаналізовано погляди мовознавців щодо процесів становлення і розвитку східнослов'янського акання у світлі загальних тенденцій розвитку фонологічних систем східнослов'янських мов. Обгрунтовано важливість вивчення історико-фонологічних досліджень славістів із метою підвищення експланаторного рівня фонології та встановлення причиново-наслідкових ланцюгів, результатом яких стало формування фонологічних систем української, російської та білоруської мов.

Розкрито теоретичні та методологічні проблеми дослідження історії фонологічних систем східнослов'янських мов у студіях мовознавців другої половини ХIХ cт. - початку ХХI ст. Досліджено витоки історичної фонології східнослов'янських мов в історико-фонетичних студіях Харківської, Лейпцизької, Московської, Казанської та Женевської лінгвістичних шкіл; подальший розвиток теоретико-методологічної бази історичної фонології (зокрема історичної фонології східнослов'янських мов) у дослідженнях учених Празької лінгвістичної школи, Московської та Санкт-Петербурзької фонологічних шкіл, а також у концепціях окремих лінгвістів.