У 57 дітей старшого шкільного віку з низькою, середньою та високою тривожністю вивчено стан автономної нервової системи з використанням методики 5-хвилинної реєстрації ЕКГ. Встановлено, що у разі низької тривожності вегетативна рівновага забезпечується за рахунок парасимпатичної нервової системи. У разі середньої тривожності зростає роль надсегментарних відділів вегетативної нервової системи (ВНС) та посилюється симпатичний вплив. У дівчаток із високим рівнем тривожності відмічається перехід у регуляції серцевого ритму на гуморально-метаболічний, виснаження адаптаційних систем і зниження функціонального стану організму.

Проведено дослідження вмісту ферментів у ротовій рідині дітей середнього та старшого шкільного віку з різним рівнем тривожності. У школярів із підвищеною та високою тривожністю виявлено достовірне підвищення вмісту лактатдегідрогенази (ЛДГ), лужної фосфатази (ЛФ), зниження показників лізоциму і глутатіонпероксидази (ГП), а також зсув pH у кислу сторону та посилення нейротоксичності через підвищення вмісту холінестерази (ХЕ). У дітей віком 14 - 17 років, у яких зростає психоемоційне напруження, у порівнянні з дітьми віком 11 - 12 років, у разі високої тривожності в ротовій рідині достовірно більшою мірою порушується вміст ЛДГ, лізоциму та ХЕ, а у випадку підвищеної - ГП.

Розкрито специфічні особливості дистрибуції продукції фармацевтичної промисловості. Визначено основні тенденції розвитку вітчизняного фармацевтичного ринку. Проаналізовано характерні особливості, притаманні стратегії дистрибуції. Обгрунтовано актуальність використання концепції логістики в дистрибуційній діяльності фармацевтичних підприємств. Досліджено основні види стратегій дистрибуції продукції фармацевтичної промисловості і прямих продаж, гуртових посередників, оптимізації каналів дистрибуції тощо. Показано, що стратегії дистрибуції гуртових посередників повіязані із процесами консолідації, а серед стратегій дистрибуції на роздрібному фармацевтичному ринку переважає концентрація, формою вираження якої є аптечні мережі. Визначено переваги і недоліки різних стратегій дистрибуції продукції фармацевтичної промисловості. Досліджено їх вплив на дистрибуційну логістичну діяльність.

Вперше на основі порівняльної оцінки психофізіологічних і клініко-лабораторних показників стану тканин пародонта у дітей середнього та старшого шкільного віку показано залежність ступеня ураження пародонта від рівня тривожності та тонусу автономної нервової системи. Доведено, що під час зростання тривожності відмічається надмірна централізація керування ритмом серця та перехід регуляції серцевого ритму з автономного рівня на гуморально-метаболічний. Вивчено вплив психофізіологічних особливостей на стан пародонта у школярів. Встановлено, що у дітей середнього та старшого шкільного віку з підвищеним і високим рівнем тривожності зростають частота та ступінь ураження пародонта у вигляді хронічного катарального гінгівіту. Виявлено, що у ротовій рідині дітей у разі зростання рівня тривожності та гуморально-метаболічних впливів відбуваються інтенсифікація процесів перекисного окиснення ліпідів і зниження активності антиоксидантної системи захисту. Швидше, ніж процеси вільнорадикального окиснення ліпідів, відбувається окиснення білків та ураження ДНК ротової рідини. Вперше показано, що у ротовій рідині дітей із середньою та високою тривожністю підвищується вміст ензимів, таких як лактатдегідрогеназа, лужна фосфатаза, глутатіонпероксидаза та знижується активність лізоциму. У дітей зі зростанням тривожності виявлено зниження рН ротової рідини. Показано, що стан гігієни порожнини рота достовірно не впливає на зміни у тканинах пародонта у дітей із різною тривожністю.

Встановлено специфіку логістичної діяльності фармацевтичних підприємств, здійснено ідентифікацію логістичних процесів у дистрибуційній діяльності та їх кількісну і вартісну оцінку, узгоджено цілі у логістиці дистрибуції таких підприємств. Здійснено аналіз ринку препаратів фармацевтичної промисловості та виявлено тенденції його розвитку. Досліджено вплив вимог належних практик на логістичну складову дистрибуції препаратів фармацевтичної промисловості, ідентифіковано вплив стратегій дистрибуції підприємств фармацевтичної промисловості на логістику. Обгрунтовано перспективні варіанти організації логістики у ланках фармацевтичного ланцюга поставок, пов'язаних з дистрибуцією фармпрепаратів. Набули подальшого розвитку методичні підходи та інструменти побудови інтегрованих логістичних систем у фармації, побудовано модель управління запасами в системі дистрибуції фармпідприємств. Показано необхідність застосування сучасних ІТ-технологій у логістиці дистрибуції препаратів фармацевтичної промисловості.