Наведено дані про ступінь впливу часу затримки знімання апарату з вимені корів у кінці машинного доїння на показники молоковиведення та стан вимені тварин під час доїння на автоматизованих установках типу "Паралель" фірми "Bou-Matic" (США).

Розроблено, вивчено й апробовано дезінфікувальні засоби, а також оцінено ефективність їх дії на мікобактерії. Наведено рецептури двох нових дезінфікувальних препаратів "ДЕСУ-СУ" і "ДЗПТ-1", визначено їх бактерицидні властивості щодо атипових мікобактерій і збудників туберкульозу. Вивчено їх бактерицидні (бактерицидне розведення, фенольний і температурний кеофіцієнти, білковий індекс), фізико-хімічні (pH, температуру замерзання, корозійну активність), токсикологічні (гостру токсичність, подразнювальну та шкірно-резорбтивну дії, сенсибілізувальні властивості, інгаляційний вплив) властивості. Установлено режими застосування нових дезінфікувальних засобів за умов проведення профілактичної та вимушеної дезінфекції у разі туберкульозу сільськогосподарських тварин за виробничих умов. Проведено порівняльну характеристику бактерицидних властивостей розроблених препаратів і 14-ти потенційних дезінфектантів щодо мікобактерій, з яких у 6-ти встановлено туберкулоцидні властивості - "Віркон-С", "Віроцид", "Септодор-форте", "Ветамін", "Делаксон", "Кристал-1000". Розроблено та затверджено нормативну документацію на нові децінфектанти "ДЕСУ-СУ" і "ДЗПТ-1".

Досліджено біологічно активні речовини Melilotoides cretacea (M.Bieb.) Sojak. Установлено, що у всіх частинах рослини присутні тритерпенові глікозиди. Максимальна кількість тритерпенів M. cretacea накопичується у коренях у період цвітіння. Виявлено 19 речовин тритерпенової природи, серед яких ідентифіковано олеанолову кислоту, у стеблах і листках - фенольні кислоти та рутин, а у квітках - флавоноїди. Із семи присутніх у рослині флавоноїдів ідентифіковано п'ять, а саме: кверцетин, кверцетин-3-О-глюкозид, кверцетин-7-О-глюкозид, кверцетин-3-О-глюкозил-рамнозид (рутин), кверцетин-3-О-глюкозил-глюкозид. З'ясовано, що тритерпеноїди M. cretacea мають різні види біологічної активності, а саме: антибактеріальну активність відносно грампозитивних і грамнегативних бактерій, а також рістінгібуючу (негативно впливають на проростання насінь і ріст коренів проростів тест-об'єктів). Показано, що M. cretacea можна вважати перспективним джерелом кверцетину та його глікозидів і тритерпенів з високою біологічною активністю.

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.926.13 Fab *725.18 + Е50*725.181

Рубрики:

Fabales

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: РА343519 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено предмет, історію становлення й основні напрями розвитку диференціальної психології. Розглянуто природу психічної варіативності, індивідуальні, типологічні, групові відмінності між людьми, особливості становлення індивідуальності на різних етапах розвитку. Розкрито вплив сімейних, соціальних, виховних чинників на формування та реалізацію здібностей, таланту й інших можливостей особистостей. Увагу приділено крос-культурним дослідженням рас, націй, етносів.

Освещены предмет, история становления и основные направления развития дифференциальной психологии. Рассмотрены природа психической вариативности, индивидуальные, типологические, групповые отличия между людьми, особенности становления индивидуальности на разных этапах развития. Раскрыто влияние семейных, социальных, воспитательных факторов на формирование и реализацию способностей, таланта и других возможностей личностей. Уделено внимание кросс-культурным исследованиям рас, наций, этносов.

Наведено результати досліджень із визначення бактерицидних властивостей щодо швидкоростучих атипових мікобактерій Mycobacterium fortuitum та збудника туберкульозу Mycobacterium bovis нового дезінфікуючого препарату "Біаконтакт". Встановлено, що деззасіб "Біоконтакт" у концентрації 4 % та експозиції 24 години можна застосовувати для проведення профілактичних й оздоровчих ветеринарно-санітарних заходів у благополучних і неблагополучних щодо туберкульозу господарствах.

Наведено матеріали щодо визначення показників бактерицидних властивостей (бактерицидне розведення, фенольний і температурний коефіцієнти, білковий індекс) нового дезінфікуючого препарату "ДЗПТ-2". Встановлено, що за бактерицидними властивостями "ДЗПТ-2" відповідає вимогам, що пред'являються до нових дезінфектантів.

Вивчено резистентність щодо дії альдегідвмісного дезінфектанту фотохромогенних мікобактерій M. kansasii і швидкоростучих мікобактерій M. diernhoferi, M. flavescens, M. fortuitum, M. phlei, M. smegmatis, M. thamnopheos. Встановлено, що до одного й того ж дезинфікувального препарату атипові мікобактерії різних видів і штамів проявляють різну резистентність.

Наведено результати визначення фізико-хімічних властивостей нового дезінфікуючого препарату "ДЗПТ-2". Встановлено, що даний дезінфікуючий препарат має менший поверхневий натяг, ніж вода, й проявляє незначну корозійну активність на зразки сталі СТ3, сталі нержавіючої Х25Т, сталі оцинкованої листової, алюмінію АД1М, дюралюмінію Д1, латуні Л80, міді М1 у порівнянні з препаратом-еталоном (3 % лужний розчин формальдегіду) й може застосовуватися для санітарної обробки металевих конструкцій та обладнання тваринницьких приміщень.

Висвітлено економічні та суспільно-політичні передумови загострення російсько-французького протистояння та те, яким саме чином воно стосувалося безпосередньо України. Відображено ставлення та наміри Наполеона щодо українського населення, а також погляди та сподівання серед нього прибічників французького імператора. Охарактеризовано представництво українців у загальній боротьбі за визволення Європи. Увагу приділено подальшій долі учасників збройного конфлікту, їх участі в суспільно-політичному житті Росії та України 1820 - 1860 рр.

Описано основні науково-методичні, теоретичні та практичні аспекти дезінфектології. Наведено основні відомості з питань дезінфекції об'єктів ветеринарного нагляду, що направлена на профілактику та боротьбу з інфекційними захворюваннями сільськогосподарських тварин. Надано відомості щодо історичного становлення дезінфектології як науки, представлено дані про найбільш ефективні дезінфікуючі засоби, основні технології санації об'єктів тваринництва, способи щодо апробації нових дезінфектантів і визначення якості проведеної дезінфекції. Представлено матеріали, що відображають результати вивчення бактерицидних властивостей дезінфектантів з різних хімічних груп щодо мікобактерій, визначено рівень їх резистентності до дії деззасобів.

Проведено вивчення бактерицидних властивостей щодо атипових мікобактерій і збудника туберкульозу сільськогосподарських тварин вітчизняного гуанідинового дезінфікуючого препарату "Стерилій АБ". Бактеріологічними дослідженнями встановлено, що цей дезінфектант знищує збудника туберкульозу Mycobacterium bovis та атипові мікобактерії Mycobacterium fortuitum у концентрації 20 % за препаратом у разі експозиції 24 години. Проведеними бактеріологічним і біологічними дослідженнями доведено, що препарат "Стерилій АБ" можна застосовувати для проведення профілактичної та вимушеної дезінфекції тваринницьких приміщень в благополучних і неблагополучних щодо туберкульозу великої рогатої худоби сільськогосподарських підприємствах у вигляді 20 % водного розчину у разі експозиції 24 години із розрахунку 1000 мл/м<^>2.

Електронно-мікроскопічними дослідженнями встановлено суттєві ультраструктурні зміни в клітинах атипових мікобактерій M. kansasii, М. gordonae, М. хеnорі, М. flavescens після впливу альдегідного дезінфектанту "ДЗПТ-2" та кисневого препарату "Екоцид С". Відмічено різницю у дії деззасобів на мікробні клітини, що пов'язано з особливостями механізму дії активнодіючих речовин, які входять до їх складу. Встановлено, що дезінфікуючі препарати в бактерицидних режимах знищують мікобактерії за рахунок створення незворотних змін їх субмікроскопічної організації.

Наведено результати з вивчення зміни ультратонкої структури збудника туберкульозу Mycobacterium avium після дії на нього хлорорганічного, альдегідного, кисневого дезінфектантів та препарату на основі четвертинних амонієвих сполук. Вивчено ультратонку організацію мікобактерій M. avium в нормі. Встановлено, що дезінфікуючі препарати під час застосування в бактерицидних концентраціях і експозиціях зумовлюють незворотні зміни субмікроскопічної організації мікобактерій що призводить до їх загибелі. Основні зміни у клітин M. avium після дії дезінфектантів характеризуються ураженням поверхневих (мікрокапсула, клітинна стінка, цитоплазматична мембрана) та внутрішніх (цитоплазма, нуклеоїд) структур. Перспектива подальших досліджень полягає у вивченні змін, що виникають у інших видів мікобактерій після застосування дезінфектантів з різних хімічних груп.

Обосновывается необходимость формирования базовых экологических знаний учащихся на ранней ступени школьного образования.

Наведено результати щодо вивчення показників токсичності нового дезінфікуючого засобу "ФАГ". Під час проведення досліджень керувались відповідними діючими методологіями. Встановлено, що гостра токсичність (LD50) препарату "ФАГ" дорівнює <$E 283,1~symbol С~1,2> мг/кг ваги тварини, відносна токсичність складає 0,68 одиниць. Місцево-подразнюючу дію на лабораторних тварин "ФАГ" проявляє протягом 5 - 16 годин. Шкірно-резорбтивними та сенсибілізуючими властивостями деззасіб не володіє. За токсикологічними показниками (гостра токсичність, відносна токсичність, місцево-подразнююча і шкірно-резорбтивна дія, сенсибілізуючі властивості, інгаляційна токсичність) дезінфікуючий засіб "ФАГ" відноситься до III класу помірно токсичних препаратів.

Дослідження присвячено удосконаленню окремих технологічних прийомів машинного доїння високопродуктивних корів на комплексах промислового типу та розробці нових способів і пристроїв оцінки стану дійкової гуми та доїльного обладнання. Доведено, що найефективнішим режимом роботи механізованого підгонщика за підгону групи корів величиною 40 - 71 голів є час 11 - 15 с. Його застосування забезпечує молоковіддачу на рівні 1,92 кг/хв, тривалість доїння однієї голови на рівні 6,04 хв, швидше та спокійне надходження корів для доїння. Встановлено, що за використанні традиційного та групового прийомів підготовки корів до доїння у порівнянні з груповим прийомом з використанням децінфікаційних розчинів середня інтенсивність молоковиведення зменшується відповідно на 8,6 і 5,0 %, а тривалість доїння, навпаки, збільшується на 12,8 % (Р < 0,05) і 8,1 %. Впроваджені технологічні прийоми машинного доїння високопродуктивних корів на фермах промислового типу за рахунок збільшення надоїв та економії електроенергії дають змогу одержати загальний економічний ефект в середньому 932,63 грн з розрахунку на 1 голову на рік.

У ході проведення досліджень визначено, що дезінфікуючі засоби "Хлорамін Б" і "Хлорамін Т" проявляють бактерицидні властивості щодо атипових мікобактерій та збудника туберкульозу. Встановлено, що "Хлорамін Б" зумовлює загибель мікобактерій в разі застосування в концентрації 5,0 % за експозиції 24 години, а препарат "Хлорамін Т" знищує тест-культури мікобактерій, діючи в концентрації 3,0 % за експозиції 24 години. Хлораміни можна застосовувати як еталонні деззасоби, вивчаючи туберкулоцидні властивості нових хлорорганічних дезінфікуючих препаратів.

Мета роботи - встановити особливості та терміни регенерації кісткової тканини після кісткової пластики матеріалом "Остеопласт-К". Рівень остеокальцину в сироватці крові визначали за допомогою методу імуноферментного аналізу з використанням тест-системи N-MID Osteocalcin ELISA (IDS). Особливості реваскуляризації вивчали з застосуванням гістологічного методу. Гістологічні препарати забарвлювали за методом Шморля та гематоксиліном і еозином. Середня концентрація остеокальцину після імплантації кістковопластичного матеріалу була в межах від (<$E1,75~symbol С~0,04>) до (<$E2,9~symbol С~0,04>) нг/мл. Після остеопластики до 30- та 60-ї доби кількість судин калібру 15 - 20 мкм<^>2 зростала, після чого до 90-ї доби відсоткове співвідношення зменшилося. На 30- та 60-ту добу зросла кількість судин розміром 10 - 15 та 25 - 30 мкм<^>2. До 60- та 90-ї доби експерименту виявлено найбільше судин розміром 15 - 20 та 20 - 25 мкм<^>2. У зразках, де загоювання відбувалося під кров'яним згустком, від 14- до 30-ї доби зростала кількість судин площею 20 - 25 та 25 - 30 мкм<^>2. Протягом експерименту постійно збільшувалася кількість судин площею 10 - 15 та 15 - 20 мкм<^>2 від 30-ї до 60-ї доби. Висновки: в експерименті у процесі регенерації кісткової тканини після остеопластики матеріалом "Остеопласт-К" встановлено підвищення рівня остеокальцину в крові і відповідно - активності остеобластів. Також протягом 3 міс зростала кількість дрібних судин у кістковому регенераті, що свідчить про інтенсифікацію процесів реваскуляризації та остеогенезу.

Здійснено науково-експериментальне обгрунтування розробки та всебічного вивчення комплексних дезінфікуючих засобів "ДЗПТ-2" і "ФАГ" з високими бактерицидними, туберкулоцидними, віруліцидними, фунгіцидними, дезінвазійними властивостями, розроблено науково-методичні підходи до контролю їх ефективності. В результаті біологічного дослідження туберкулоцидних властивостей деззасобів установлено, що ефективність алергічного методу діагностики туберкульозу у кролів підвищується на 34,7 % за умов внутрішньошкірного введення алергену в підхвостову складку. Визначено ефективність суміші хімічних детергентів полігексаметиленгуанідин гідрохлориду та неонолу, а також рівень їх концентрацій для передпосівної обробки біологічного матеріалу під час культурального дослідження на туберкульоз. Вперше за допомогою електронно-мікроскопічних досліджень визначено основні ультраструктурні зміни, що відбуваються в мікобактеріях видів M. bovis, M. avium, M. kansasii, M. gordonae, M. xenopi, M. flavercens до та після впливу бактирицидних концентрацій дезинфікуючих препаратів з різних хімічних груп - "ДЗПТ-2", "Хлорантоїн", "ДезЕкон", "Екоцид С". Доведено можливість використання полімеразної ланцюгової реакції як додаткового методу для оцінювання туберкулоцидної активності деззасобів.

Определены качественный и количественный составы биологически активных веществ водно-этанольных экстрактов Origanum vulgare L. сортообразцов № 3, 17-7, 61 интродукции Никитского ботанического сада - Национального научного центра. Установлено, что характерными компонентами для исследуемых экстрактов являются: п-цимен, <$Egamma>-терпинен, цис-сабиненгидрат, <$Ealpha>-терпинен-4-ол, <$Ebeta>-кариофиллен, кариофилленоксид. Выявлено, что основными летучими компонентами в экстракте сортообразца № 3 являются кариофилленоксид, 4-этоксиметилфенол, транс-оцимен, сабинен; № 17-7 - кариофилленоксид, п-цимен, сабинен; № 61 - карвакрол, <$Egamma>-терпинен, тимол. Среди нелетучих фенольных веществ в экстрактах идентифицированы кофейная и розмариновая кислоты, а также лютеолин и лютеолин-7-гликозид. По разнообразию качественного состава и количественному содержанию биологически активных веществ выделен экстракт сортообразца № 61.