Монографія присвячена оцінці викидів та поглиначів парникових газів в Україні на рівні 1990 року як базового згідно з Рамковою Конвенцією ООН про зміну клімату. Наведено загальні відомості про парникові гази, глобальний парниковий ефект та його можливі наслідки. Викладено результати дослідження викидів і поглиначів парникових газів в основних секторах економіки України - енергетиці, промисловості, транспорті, комунально-побутовому секторі, сільському і лісовому господарстві. Проведено порівняння з іншими країнами: США, Німеччиною, Нігерією, Австрією, Венесуелою, Болівією, Голландією, Італією, Японією та ін.

Висвітлено міжнародні та національні аспекти глобальної зміни клімату, розглянуто механізми Кіотського протоколу до рамкової Конвенції ООН про зміну клімату. Проаналізовано та обгрунтовано стратегічні напрямки зниження викидів парникових газів в економіці України (паливно-енергетичному, промисловому, будівельному та агропромисловому комплексах, житловому секторі, комунально-господарському та лісовому господарствах, на транспорті). Показано реагування секторів економіки на зміни клімату, запропоновано заходи щодо адаптації та спостереження за кліматичним станом планети.

Розглянуто стан дослідження проблем складів злочинів про незаконні дії з документами, бланками, штампами та печатками в науці кримінального права. Розкрито зміст законодавчих конструкцій, з допомогою яких сформульовані основний та кваліфікований склади злочинів про незаконні дії з документами, бланками, штампами та печатками. Сформульовано правила кваліфікації складів злочинів про незаконні дії з документами, бланками, штампами та печатками. Визначено співвідношення даних кримінально-правових норм з іншими нормами чинного кримінального законодавства, предметом складу злочину в яких визнаються документи та бланки. Надано пропозиції щодо вдосконалення кримінально-правових норм, які містять ознаки складів злочинів, передбачених ст. ст. 357 та 358 КК України.

Узагальнено основні результати наукової роботи "Пріоритетні напрями трансформації структури генеруючих потужностей ОЕС України для об'єднання з енергосистемою Євросоюзу", яка виконувалась в Інституті загальної енергетики НАН України в межах цільової програми наукових досліджень НАН України "Науково-технічні та економічні проблеми забезпечення спільної роботи Об'єднаної енергетичної системи України з об'єднанням енергосистем європейських країн ("Об'єднання")". В ній визначено три головних пріоритети розвитку електроенергетичного комплексу країни, з урахуванням задекларованого курсу на приєднання ОЕС України на паралельну роботу з енергосистемами ЄС, а саме: економічно обгрунтована мінімізація ціни на електроенергію для споживачів; підвищення маневрових можливостей енергосистеми країни та вирішення екологічних проблем в тепловій енергетиці. Наведено основні результати аналізу двох альтернативних стратегій розвитку енергетики України - економічно доцільна (ЕДС), яка значною мірою відповідає положенням Енергетичної стратегії України на період до 2030 р., схваленої у 2006 р., та стратегія прискореного розвитку відновлювальних джерел виробництва електроенергії (ВДВЕ) - СПР_ВДВЕ, яка після запровадження значних пільг для їх розвитку в країні фактично реалізується в країні в данний час. Показано, що з екологічної та економічної точки зору реалізація СПР_ВДВЕ є значно гіршим рішенням, ніж реалізація ЕДС. В цьому разі за умов України існують значні ризики при подальшому прискореному розвитку ВДВЕ - зниження надійності енергопостачання, стрімке зростання цін на електроенергію, відток валюти з країни тощо.

Досліджено стан законодавчого редагування підстав кримінальної відповідальності за вчинення виборчих та референдних злочинів. Зроблено висновок про те, що часті зміни і доповнення статей кримінального закону, які визначають ознаки цих складів злочинів, негативно відображаються на ефективності процесу застосування кримінально-правових норм.