Визначено залежності капілярних та фільтруючих властивостей пористих проникних матеріалів від характеристик вихідних порошків. За результатами дослідження виготовлено фільтруючий елемент для очищення та осушення стиснутих газів.

Описано технологію виробництва дисків великого (180 - 300 мм) діаметра з порошків титану марки ПТХ2-1, корозійно-стійкої сталі Х18Н15, бронзи БрОФ10-1. Наведено властивості вихідних порошків та спечених дисків. Наведено залежності розмірів генерованих бульбашок від параметрів поруватої структури, фотографію мікроструктури та сканограму поверхні диску з порошку титану. Описано конструкцію пористого диспергатора озону та повітря у воді типу ПА-2 (пористий диск - з порошку титану, корпус і штуцер для приєднання до нагнітальної системи - з корозійно-стійкої сталі). У 1987 р. на ПО "Минскводоканал" 1000 керамічних трубчастих диспергаторів озону фірми "Шумахер" (ФРН) було замінено на 2000 диспергаторів ПА-2 у системі очищення питної води. Це дозволило зменшити дозу озону та кількість нагнічуваного газу при збереженні якості очистки. За 10 років експлуатації жоден диспергатор ПА-2 не потребував заміни.

Приведены результаты исследования по созданию пористого абразивного круга на основе синтетического алмазного порошка и металлической связки, содержащей порообразователь. Приведены состав шихты, режимы прессования и спекания и показано влияние порообразователя на размер пор структуры круга. Исследовано влияние количества подаваемой через поры смазывающе-охлаждающей жидкости на снижение температуры в зоне шлифования.

Досліджено процес з'єднання пористих (40 - 45 %) елементів, одержаних пресуванням і спіканням порошку титану (ПТХ2-1), із компактним титаном (ВТ0, ВТ6) лазерним зварюванням та пластичною деформацією. Зварювання здійснено імпульсно-періодичним лазером Nd:YAG (<$E lambda~=~1,06> мкм). Показано, що попередня механічна обробка пористих поверхонь підвищує якість зварювального шва. Встановлено, що шов можна одержати без використання присадних і витратних матеріалів. Визначено режими зварювання. Нероз'ємне з'єднання можна також одержати локальною пластичною деформацією пористої деталі, що охоплюється, та "затіканням" її матеріалу в паз охоплючої компактної деталі. Визначено оптимальні технологічні та конструкційні параметри: ступінь відносної деформації, ширину зони деформації, відносну висоту пазу.

Розглянуто основні напрямки науково-технічної діяльності, нові технології порошкової металургії, нові матеріали, створені в Інституті порошкової металургії НАН Бєларусі в період із початку 90-х років XX століття до сьогодення. Відмічено вклад учених Бєларусі у розробку спечених функціональних матеріалів, композиційних антифрикційних матеріалів, у розвиток технологій штамповки спечених заготовок, інфільтрації порошкових пресовок, теплого пресування порошків й доущільнення пресовок, у створення пористих порошкових матеріалів із анізотропною структурою, капілярно-пористих матеріалів і технічної кераміки, у використання технологій порошкової металургії для виробництва алмазного інструменту, в створення матеріалів і технологій термічного напилення порошкових покриттів.